У першій половині вересня реформи майже не рухалися. Індекс реформ вперше з початку 2015 року опустився до позначки +0.2. Незначний прогрес був зафіксований лише у реформуванні сфери державного управління. Деякі події відбулися у сфері держаних фінансів та бізнес середовища, але оцінки прогресу за цими напрямками були дуже низькими. У реформуванні монетарної сфери та енергетичного сектору жодних подій не спостерігалось.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ*
* Команда Індексу реформ вважає прийнятним темпом реформ рівень індексу 2 і вище
Експерти Індексу реформ позитивно оцінили постанову Кабміну щодо встановлення розміру винагороди державним та приватним виконавцям. Також експерти помірно позитивно оцінюють рішення щодо зупинення виплати субсидій домогосподарствам при збільшенні кількості зареєстрованих у житловому приміщенні, проте зазначають відсутність системних дій в напрямку верифікації субсидій. Рішення щодо підвищення ввізного мита на брухт чорних металів отримало суперечливі оцінки.
Найважливіші нововведення
1) Кабмін встановив розміри винагороди державним та приватним виконавцям, +2 бала
Визначення процедури виплати винагород виконавцям судових рішень є частиною реформи галузі судочинства.
В Україні тривалий час існувала державна монополія на виконання рішень судів. Така система працювала неефективно – за словами Міністра юстиції Павла Петренка, виконувалося лише 20% судових рішень. Сторони, які вигравали судові спори, роками чекали на їх виконання, що створювало умови для корупції.
У червні 2016 року було започатковано масштабну реформу цієї галузі. Законами 1403-VIII та 1404-VIII від 02.06.2016 запроваджена змішана система виконання судових рішень та інститут приватних виконавців. Тепер у людей з’явиться альтернатива, до якого виконавця звертатися – державного чи приватного. Очікується, що в результаті цієї реформи істотно збільшиться кількість виконаних судових рішень, а терміни цих процедур скоротяться.
Наступним кроком стала постанова № 643 від 08.09.2016, яка запроваджує порядок виплати винагород державним та приватним виконавцям. Зокрема, за виконання рішення майнового характеру державному виконавцю буде сплачено 2% відсотки від стягнутої суми чи вартості майна, а також 0.5% від цієї суми – керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам. Розмір винагороди приватного виконавця складатиме 10% вартості майна.
Коментар реформатора
«Вкрай низька матеріальна мотивація державних виконавців на сьогодні є однією з причин низьких показників роботи Державної виконавчої служби в цілому. Малий розмір винагороди праці державних виконавців лягає у основу цілої низки проблем Державної виконавчої служби по країні. Цей фактор породжує і велику частку вакантних позицій у службі (сягає 20% по країні), і відповідне підвищене навантаження справ на одного виконавця (понад 160 на одного виконавця на місяць в середньому), і часом відносно невисокий кваліфікаційний рівень співробітників, велику плинність кадрів та низьку зацікавленість у якісному результаті їх роботи. Зрозуміло, що очікувати якихось позитивних зрушень в системі без змін такого базисного та вкрай важливого чинника – марна справа.
Отже, Постанова покликана вирішити проблему низького рівня оплати праці через підвищення сум винагороди (плаваюча складова оплати праці), які будуть напряму залежати від показників праці кожного окремого виконавця. Запрацює суто ринкове правило “оплати за результатом”, що очікувано призведе до суттєвого підвищення показників ефективності Державної виконавчої служби. Важливо, що винагорода буде розподілятись між виконавцем та його керівництвом, що забезпечить колективне прагнення до найкращих результатів по всій вертикалі служби, а також значно знизить корупційні ризики.
Встановлення розміру винагороди приватного виконавця на рівні 10% забезпечує паритет між приватною та державною системами виконання. Такий розмір винагороди приватного виконавця, окрім безпосереднього гонорару, має покривати усі витрати, що повязані із здійсненням професійної діяльності (оренду приміщень, витратні матеріали, найм співробітників, послуги реєстрів, тощо). У випадку державного виконавця усі такі витрати покриваються державою та за задумом компенсуються сумами виконавчого збору, що встановлено на тому ж рівні – 10%. Отже, на наш погляд, встановлена система винагород буде збалансованою та справедливою.»
—Сергій Шкляр, Міністерство юстиції України
Коментар експерта:
«Гарною новиною є те, що виникає можливість отримання державним виконавцем винагороди при частковому стягненні коштів. Існують випадки, коли державним виконавцем здійснено усі заходи примусового виконання, але стягнуто заборгованість та виконавчий збір частково. В такому разі винагорода не виплачувалась у зв’язку з тим, що рішення суду фактично невиконано. Водночас, важливим недоліком залишається бюрократична процедура виплати винагороди державного виконавця (написання заяви про виплату винагороди, подання про виплату винагороди, що по суті є повторюваною дією). Дана процедура має бути спрощена та удосконалена».
— Олександр Вольф, партнер Юридичної компанії “Спанта”
2. Уряд прийняв рішення про зупинення виплат раніше призначеної субсидії при збільшенні кількості зареєстрованих у житловому приміщенні, +0.5 бала
Як прогнозує Міністр соціальної політики А.Рева, у поточному опалювальному сезоні до 60% домогосподарств отримуватимуть житлові субсидії. Існуюча система має багато недоліків, серед яких – численні зловживання. Неодноразово ставилося питання верифікації субсидій, але поки що ця проблема системно не вирішується.
У постанові № 635 від 08.09.2016 Кабмін уточнив порядок обчислення сукупного доходу домогосподарств для призначення житлових субсидій. Зокрема, тепер у разі збільшення кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб надання субсидії домогосподарству припиняється.
Екперти Індексу реформ приділили значну увагу цьому заходу, оскільки системний перегляд процедур та критеріїв призначення субсидій є нагальним питанням. Постанова отримала невисокі, але позитивні оцінки, оскільки є точковим рішенням для зменшення зловживань. Разом із тим, експерти відзначили, що від цих змін постраждають люди, які дійсно опинилися в скрутному становищі.
Коментар експерта
«Нова Постанова про зміни процедур надання житлово-комунальних субсидій – це чергове латання дір з метою знизити зловживання в системі. Відповідний перегляд розміру доходів, який беруть до уваги при оцінці права домогосподарства на субсидію знизить зловживання, але одночасно постраждають і ті, хто справді опинився в скруті (зокрема, внаслідок втрати роботи). Передача рішень щодо призначення субсидій знову на комісії – сумнівний успіх з огляду на те, як традиційно такі комісії працюють (і відсутність змін на місцях).
В цілому, це рішення знову ставить питання щодо важливості та нагальності повноцінної реформи надання соціальної допомоги, субсидій та пільг в Україні. Хотілось би, щоб уряд нарешті запропонував змінений підхід до надання субсидій та інших видів допомоги і впровадив суттєві зміни на постійній основі.»
— Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
3. Підвищено ставки експортного мита на брухт чорних металів з 10 євро до 30 євро за 1 тонну на 1 рік, 0 балів
Експерти Індексу реформ дали контраверсійні оцінки цьому заходу. Дехто оцінив його позитивно, оскільки це підтримає вітчизняних металургів, дехто – негативно через те, що він порушує зобов’язання України щодо ЄС та СОТ.
Брухт чорних металів є сировиною для металургів. Очевидно, що вітчизняним металургам зручно та економічно доцільно купувати брухт на внутрішньому ринку за заниженими цінами, проте постачальникам брухту вигідно експортувати його за світовими цінами.
Ініціаторами збільшення мита були народні депутати з Радикальної партії Олега Ляшка, Народного фронту, Блоку Перта Порошенка, депутатської групи “Воля народу” та об’єднання “Самопоміч”.
Поданий ними законопроект передбачав збільшення мита до 35 євро за 1 тонну на 3 роки. Таке підвищення народні обранці мотивували потребами вітчизняної металургії, машинобудування та національної безпеки в умовах АТО. Незважаючи на те, що законопроект грубо порушував зобов’язання України перед СОТ та ЄС, закон був прийнятий на направлений Президенту на підпис. Президент застосував своє право вето та наголосив, що таке підвищення ставок не відповідає положенням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Як компроміс, Президент запропонував нову редакцію законопроекту, яка передбачала збільшення мита до 30 євро на 1 рік. В такій редакції закон 1455-VIII від 12.07.2016 був прийнятий депутатами та підписаний Президентом.
Коментар реформатора
“Важливо розглядати ситуацію в динаміці – що було та що змінилося зараз. Раніше була вимога щодо реєстрації контрактів на експорт брухту – фактично приховане квотування. Цей підхід мав ознаки непрозорості, непрогнозованої та корупційності. Фактично в ручному режимі визначався як загальна квота на рік (об’єм лому, який дозволено до експорту) , так і розподіл між експортерами.
Ці та інші норми фактично призвели до руйнування галузі брухтозаготівлі
Закон 1455-VIII від 12.07.2016 відміняє цю корупційну схему, але запроваджує тимчасове підвищення мита на один рік. Тимчасове запровадження мита призначено, щоб забезпечити перехідний період на ринку брухту.
З’являється прогнозованість на цьому ринку та забезпечуються рівні умови для всіх його учасників. Дуже важливо, щоб підвищення мита було дійсно тимчасовим заходом, не було продовжено після закінчення терміну її дії, та зменшено до розміру, передбаченого міжнародними зобов’язаннями України.”
— Денис Гутенко, Міністерство економічного розвитку та торговлі України
Коментарі експертів
«Фактично країна порушила як свої зобов’язання перед ЄС, так і перед СОТ, оскільки зобов’язувалась не піднімати вивізні мита на брухт чорних металів. Від цього закону виграє металургія, яка зараз страждає від низьких світових цін на метали та не готова платити за сировину світову ціну. Прийняття рішення було аргументоване, зокрема, критичним дефіцитом та високою значущістю сировини для економіки (стаття ХІ ГАТТ). Водночас, стратегічний характер сировини викликає певні питання. В аргументації згадувались потреби військового машинобудування, але тоді не очевидно, чому не забороняється експорт власне металу.»
— Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
«Закон 1455 стосується не лише запровадження експортного мита на брухт. Головна мета закону полягає в дерегуляції експорту брухту (зокрема через скасування ліцензування). Під час роботи над законом було визнано, шо збільшення експортного мита є суперечливим з точки зору умов членства України в СОТ і зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Утім тимчасовий характер застосування збільшеного мита є певним компромісом між інтересами індустрії і інтересами торговельних партнерів. Тому це закон є зваженим. Проте увага усіх зацікавлених сторін буде зосереджена на тому, щоб уникнути спекуляцій щодо необхідності продовження застосування збільшеного мита.»
Тарас Качка, Український Медіа-Центр Реформ
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами протягом 12-25 вересня 2016р.
| Державне управління | +1.0 |
| Створено раду з питань протидії відмиванню доходів | +0.5 |
| Кабмін встановив розміри винагороди державним та приватним виконавцям | +1.0 |
| Державні фінанси | 0.0 |
| Уряд прийняв рішення про зупинення виплат раніше призначеної субсидії при збільшенні кількості зареєстрованих у житловому приміщенні | +0.5 |
| Монетарна система | 0.0 |
| Бізнес середовище | 0.0 |
| Кабмін затвердив ліцензійні умови для виробництва вибухових матеріалів промислового призначення | 0.0 |
| Кабмін встановив розміри винагороди державним та приватним виконавцям | +1.0 |
| Підвищено ставки експортного мита на брухт чорних металів з 10 євро до 30 євро за 1 тонну на один рік | 0.0 |
| Енергетика | 0.0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками:
- Державне управління
- Державні фінанси
- Монетарна система
- Бізнес середовище
- Енергетика
Детальніше про Індекс та методологію розрахунку можна дізнатись на сайті reforms.voxukraine.org
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
