Індекс реформ 65. Операція “розморожування”: нова норма для забудовників штовхає індекс реформ

“Закон набрав чинності 2 серпня 2017 р. Він визначає:

– порядок оснащення приладами комерційного (загальнобудинкового) обліку та вузлами обліку окремих приміщень у будівлях теплової енергії, холодної і гарячої води;

– правила обслуговування та постановку вузлів обліку на абонентський облік з визначеними термінами;

– розподіл спожитих послуг (опалення, води) між споживачами (квартирами);

– порядок нарахувань на оплату послуг, формування рахунків та надання споживачам облікової інформації.

Загальний принцип визначення обсягів наданих послуг – за показниками вузла комерційного (загальнобудинкового) обліку з урахуванням показань розподільного (квартирного) обліку.

До прийняття закону плата за встановлення та повірку загальнобудинкових лічильників теплової енергії та води включалась теплопостачальним та водопостачальним організаціям до інвестиційної складової тарифу. Населення оплачувало ціну лічильника та його повірку навіть у тому випадку, якщо у будинку не було встановлено таких лічильників.

Законом зазначена плата виводиться з тарифу і буде визначена для кожного будинку окремо за встановлення загальнобудинкового лічильника та за його повірку.

Законом передбачені фінансові санкції до постачальників послуг за порушення процедур, прописаних у законі, в т.ч. за порушення термінів постановки на абонентський облік та повірку вузлів комерційного обліку, перешкоду доступу споживача до облікової інформації, формування рахунків на оплату з порушеннями цього Закону.

Закон надає можливість інформувати споживачів про спожиті обсяги енергоресурсів, споживачам – регулювати використання енергоресурсів, оскільки впроваджується поквартирний облік з можливістю регулювання використання теплової енергії в приміщенні.”

“Довгоочікуваний закон, який істотною мірою імлементує відповідні статті Директиви 2012/27. Він зустрів найбільший опір деяких (популістичних) політичних сил. Вводить обов’язок 100% комерційного обліку теплової енергії та гарячої води на рівні будинків протягом 1 року та 2 років з дати набрання законом сили, відповідно.

Встановлення індивідуальних поквартирних вузлів обліку є також обов’язковим, але детальну процедуру та підходи до цього має розробити Кабмін протягом 6 місяців з набрання законом сили. Проміжний етап (наявність будинкового лічильника і відсутність індивідуальних лічильників) призведе до оплати фактично спожитої будинком енергії, що розподілятиметься пропорційно до площі квартир, що замінить поточний підхід оплати за встановленою нормою.

З одного боку, відповідальні споживачі будуть змушені оплачувати надмірне споживання менш економних сусідів, з іншого боку (особливо у весняні та осінні місяці) споживачі не будуть оплачувати неякісні послуги (низьку температуру), що трапляється достатньо часто навіть у Києві. Остаточне обладнання індивідуальними вузлами обліку є кінцевою метою, і кожне окреме домогосподарство оплачуватиме лише своє власне споживання, а так – буде мотивоване економити і запроваджувати заходи з підвищення енергоефективності.”

“Закон набрав чинності 23 липня 2017 та вводиться в дію через рік (23.07.2018). Він відповідає вимогам положень Директиви ЄС 2010/31/ЄС «Про енергетичну ефективність будівель», яку наша країна зобов’язалась адаптувати.

Основні провадження, що зазначені у Законі:

– сертифікація енергетичної ефективності будівель та складання для них енергетичного сертифікату,

– визначення категорії будівель, які підлягають обов’язковій сертифікації;

– організація підготовки та професійної атестації енергоаудиторів;

– заходи щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівель;

– затвердження Національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії;

– фінансування заходів державна підтримка по підвищенню рівня енергоефективності будівель.

Побудовані житлові будинки сертифікуються на добровільній основі, за виключенням тих, де здійснюється термомодернізація, на яку надається державна підтримка.

Відтермінування введення в дію закону пов’язане з підготовкою достатньої кількості енергоаудиторів, які забезпечать кваліфіковане проведення сертифікації будівель та виконання організаційних заходів для власників будівель, які підлягають обов’язковій сертифікації.

Таким чином, Закон створює правове поле щодо визначення фактичного енергоспоживання будівель на підставі якого, власники можуть прийняти практичні рішення щодо його зменшенню, що відповідно, зменшує плату за використання енергоресурсів.

Законом передбачено ряд нормативно-правових актів (постанов Кабінету Міністрів України, наказів Мінрегіону), які необхідно прийняти протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом (до 23.01.2018 р.) і які Мінрегіон насьогодні готує.”

“Закон націлений на імплементацію Директиви 2010/31, але у процесі політичного узгодження, вимоги європейського законодавства були включені не повністю.

Зокрема, обов’язкова сертифікація не встановлена для існуючих будинків та квартир у випадку відчуження або надання у довгострокову оренду. Утім, обов’язкове отримання сертифікату з класом споживання енергії передбачене для усіх нових будинків, адміністративних і бюджетних установ, а також при отриманні державної фінансової допомоги на заходи з енергоефективності.

Суть сертифіката – дати споживачу розуміння втрат енергії при опалені та кондиціюванні, стану енергетичних інженерних систем. Важливе значення матимуть конкретні детальні підходи до проведення такої сертифікації, що визначатиметься протягом цього року на рівні актів уряду.

Варто зазначити, що закон буде уведений у дію лише за рік – 28 липня 2018 року, що дає можливість усім стейкхолдерам підготуватися і опанувати належні методики і правила. Закон буде тісно пов’язаний із функціонуванням Фонду енергоефективності, адже наразі очікується, що жодні продукти Фонду не будуть доступні без проведення енергетичного аудиту і отримання відповідного сертифікату.”