Індекс реформ становить +1,3 бала за період з 28 лютого по 27 березня 2022 року* з можливих значень від -5,0 до +5,0. У попередньому раунді індекс дорівнював +0,7 бала.
На початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року структура Індексу була змінена: ми змінили періодичність випуску релізів Індексу з двотижневої на чотиритижневу. У серпні 2023 року ми провели аудит, в рамках якого вирішили повернутися до попереднього періоду у зв’язку із чим випуски №181-187 було ретроспективно перераховано і розподілено на двотижневі періоди (таблиця з результатами перерахунку наведена тут). Так, події, які з’явилися після 27 лютого 2022 року були перенесені у двотижневі випуски, які відповідають даті їх ухвалення. Через це нумерація випусків зі 181 по 210 також змінилася.
За чотири тижні ми зафіксували 10 нормативних актів, що здатні змінити “правила гри” в країні, однак лише один закон набрав оцінку +2,0 бали. Це закон про зміни підсудності судів.
Графік 1. Динаміка Індексу реформ
Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання
Закон про зміни підсудності судів, +2,0 бала
Закон 2112-IX від 03.03.2022 має забезпечити повноцінну роботу судової системи в умовах надзвичайних ситуацій: воєнного стану, стихійного лиха, заходів боротьби з тероризмом та в інших ситуаціях, коли суд не може здійснювати правосуддя за своїм місцезнаходженням. В такому випадку за поданням Голови Верховного Суду та рішенням Вищої ради правосуддя всі судові справи на розгляді відповідного суду можуть бути передані до найближчого або іншого визначеного суду.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експерта
Роман Смалюк, Центр політико-правових реформ:
«Внесені законодавчі зміни дозволять забезпечити безперебійний розгляд судових справ. Водночас реалізація закону на практиці може не досягти бажаного ефекту, зважаючи на те що можуть виникнути проблеми з “фізичною” передачею матеріалів справ із суду, який не може здійснювати правосуддя».
Серед інших важливих змін – Закон про віртуальні активи та Порядок декларування та реєстрації місця проживання.
Закон про віртуальні активи, +1,3 бала
У цьогорічному звіті World Economic Forum зазначено, що наразі існує понад 18 тисяч криптовалют, 460 криптобірж, а ринкова капіталізація криптовалют сягає 1,7 трлн доларів. Це створює необхідність регулювати операції з віртуальними активами задля забезпечення макроекономічної стабільності. Багато держав уже впроваджують таке регулювання. Цього року черга дійшла і до України.
У березні Президент підписав закон 2074-IX від 17.02.2022 про віртуальні активи, який визначає поняття «віртуальний актив» та передає ринок віртуальних активів до сфери регулювання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Національного банку України (НБУ). Відтепер в Україні офіційно дозволена робота криптобірж, а банки зможуть відкривати рахунки для криптокомпаній. Дозволи на постачання послуг віртуальних активів надаватиме НКЦПФР, вона ж здійснюватиме нагляд та фінмоніторинг у цій сфері. Очікується, що новий закон дозволить ідентифікувати та ізолювати активи, пов’язані з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, і очистити ринок віртуальних активів від недобросовісних користувачів.
Ще один позитив нового закону — правовий захист учасників ринку. Наприклад, нормативно-правові зміни дозволять блокувати підозрілі транзакції та повертати власнику викрадені віртуальні активи.
Закон набере чинності після набрання чинності законом України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами, який ще не проголосований Верховною Радою.
Коментарі експертів
Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень, ICU:
«Закон «Про віртуальні активи» є до певної міри знаковим, адже це перший крок до системного врегулювання процесу створення та обміну нематеріальних активів, що існують в електронній формі. Документ більшою мірою орієнтований на майбутнє, коли українські резиденти почнуть створювати віртуальні активи, що надалі перебуватимуть в обігу та зможуть бути продані чи обміняні на ринку. Його сфера практично не поширюється на питання обігу віртуальних активів, які українські громадяни придбали за кордоном. Оскільки закон по суті створив нове правове поле, він природно містить дуже детальні вимоги до всіх елементів системи створення та обігу віртуальних активів. Тож детально визначено повноваження регуляторів цього сегменту, мінімальні вимоги до учасників ринку, високорівневі правила публічної пропозиції активів. Серед іншого запроваджено поняття фінансових віртуальних активів. Водночас закон чітко встановлює, що віртуальні активи не є засобом платежу».
Ігор Олехов, партнер, CMS Cameron McKenna LLC:
«Ринок віртуальних активів функціонує в Україні протягом тривалого часу, однак досі віртуальні активи залишалися поза правовим полем. Метою ухвалення Закону про віртуальні активи було, перш за все, виведення цього ринку із «сірої зони». Постала потреба визначити правовий статус та поняття віртуальних активів, регулювання їх обігу, визначення прав та обов’язків учасників ринку віртуальних активів і встановлення засад державної політики. Наявність такого регулювання дозволить децентралізованим фінансовим активам бути визнаними і вільно обмінюватись на класичні фінансові активи, включаючи гроші, емітовані державами або центральними банками.
Тепер учасники ринку зможуть отримати офіційний статус своєї діяльності та юридичний захист своїх прав. Закон є важливим кроком у забезпеченні боротьби із відмиванням коштів, адже він базується на актуальних стандартах FATF. Він також сприятиме усуненню ризиків у роботі міжнародних компаній в Україні та залученню іноземних інвестицій. Закон має збільшити бюджетні надходження за рахунок запровадження податкового регулювання віртуальних активів.
Водночас закон недостатньо чітко визначає ключові поняття, пов’язані з віртуальними активами та недостатньо впорядковано розподіляє повноваження між регуляторами (НБУ та НКЦПФР), що може спричинити розбіжності у підходах двох органів та неузгодженості підзаконних актів, які вони прийматимуть. Більш логічним вбачалося б передання функцій одному регулятору, щоб регулювання ринку віртуальних активів було менш хаотичним».
Порядок декларування та реєстрації місця проживання, +1,3 бала
Постанова № 265 від 7 лютого 2022 р істотно спрощує реєстрацію / декларування місця перебування. Українці, які використовують Портал Дія та мають кваліфікований електронний підпис (КЕП), можуть задекларувати місце проживання через Дію. Зареєструвати місце проживання (перебування) можна лише особисто в органі реєстрації (ЦНАПі) за місцем знаходження житла.
Якщо особа має два і більше постійних місць перебування, вона декларує лише одне з них за своїм вибором. Саме на цю адресу надходитимуть офіційні листи від органів влади.
Новий порядок скасовує необхідність фіксувати місце реєстрації особи у паперовому паспорті.
Нагадаємо, що з 20 січня 2022 року діє Порядок встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затверджений постановою КМУ від 29.12.2021 № 1450. Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження такої заборони або обмеження на вибір місця перебування/проживання осіб, яке негайно доводять до відома населення через ЗМІ.
Коментар експерта
Володимир Семеніхін, підприємець, викладач програм з бізнес-освіти Київської школи економіки, очолював створення та діяльність Офісу з реформування адміністративних послуг
«Постанова спрямована на реалізацію революційного механізму декларації місця проживання, запровадженого Законом України “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні”. Постанова деталізує процеси доступу до державних послуг, коли реєстрація розглядається як “ключ” до пакета державної підтримки, а не як механізм обмеження міграції /мобільності людини.
Плюсом також є реалізація міжвідомчої взаємодії – передача інформації до державних реєстрів (військовозобов’язаних, територіальної громади, демографічного) – без залучення громадянина.
На жаль, між терміном, коли має запрацювати новий закон, і його підписанням було менше місяця. Дуже складно якісно запустити масові механізми в такий стислий термін. Можливо, окремі елементи цієї реформи доведеться допрацьовувати, але впевнений, що з цим викликом наша держслужба впорається гідно».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
| Державне управління | 0,0 |
| Закон про зміни підсудності судів | +2,0 |
| Закон про хмарні послуги | +1,0 |
| Кабмін затвердив оптимізацію центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства | +0,5 |
| Уряд затвердив положення про Національну систему пошуку і рятування на морі | +0,5 |
| Уряд затвердив Порядок декларування та реєстрації місця проживання | +1,3 |
| МВС презентувало Єдиний реєстр зброї | +1,0 |
| Державні фінанси | +2,0 |
| Постраждалі від торгівлі людьми отримають тимчасовий притулок | +1,0 |
| Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України | +1,0 |
| Монетарна система | +1,0 |
| Закон про віртуальні активи | +1,3 |
| Бізнес середовище | +1,0 |
| Закон щодо підвищення ефективності досудового розслідування “за гарячими слідами” та протидії кібератакам | +1,0 |
| Енергетика | 0,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика.
За підтримки
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
