До випуску 191-192 (номер випуску до аудиту — 186) Індексу реформ за період з 18 липня по 14 серпня* потрапило 12 змін, які можуть вплинути на «правила гри» в країні. Дві з них отримали від експертів оцінку +2 бали, яка на нашу думку, відділяє істотні зміни від менш помітних — це так званий закон про фріланс та постанова про надання державних послуг в автоматичному режимі (через «Дію»). Загалом за цей період Індекс реформ сягає значення +1,2 бала з діапазону можливих значень від -5,0 до +5,0. У попередньому випуску Індекс дорівнював +1 бал.
На початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року структура Індексу була змінена: ми змінили періодичність випуску релізів Індексу з двотижневої та чотиритижневу. У серпні 2023 року ми провели аудит, в рамках якого вирішили повернутися до попереднього періоду у зв’язку із чим випуски №181-187 було ретроспективно перераховано і розподілено на двотижневі періоди (таблиця з результатами перерахунку наведена тут). Так, події, які з’явилися після 27 лютого 2022 року були перенесені у двотижневі випуски, які відповідають даті їх ухвалення. Через це нумерація випусків зі 181 по 210 також змінилася.
Закон про фріланс, +2 бала
У серпні президент підписав Закон 2421-IX, який регулює роботу без фіксованого робочого часу, але з фіксованим обсягом завдань. Він впроваджує новий вид договору для таких робіт — трудовий договір з нефіксованим робочим часом (аналогічний до zero-hour contracts у світі).
Закон захищає права фрілансерів — зокрема їхню можливість працювати з кількома роботодавцями одночасно — та вимагає у працедавців платити «абонплату» навіть якщо у певний місяць ті не залучали фрілансера до роботи — у розмірі, не меншому за розмір оплати 32 годин праці аналогічного фахівця, який працює за погодинною системою оплати.
У законі прописані певні обмеження на залучення фрілансерів. Так, підприємство може мати не більше 10% таких співробітників (або 1 договор фрілансу для підприємства з менше ніж 10 співробітниками), а великим підприємствам (понад 250 співробітників) взагалі заборонено залучати фрілансерів. Договором фрілансу також не можна фіксувати трудові відносини, якщо фактично співробітник працює протягом усього робочого часу, встановленого на підприємстві.
Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.
Коментар експерта:
Дмитро Ткаченко, адвокат, керуючий партнер АО «DT Partners»
«Закон про фріланс» вперше закріпив на законодавчому рівні фріланс як особливу форму роботи.
Законодавець вказує основною метою документа — стимулювання економіки, яка зазнає потрясінь від війни та коронавірусної пандемії, шляхом модернізації прийнятого в умовах планової економіки Кодексу законів про працю.
Сьогодні, навіть незважаючи на війну та ковід, врегулювання правовідносин із працівниками-фрілансерами є дещо запізнілою, але вкрай актуальною еволюцією трудового законодавства України.
Є велика кількість професій, які просто не потрібні роботодавцю на повну ставку, це, наприклад, рерайтери, копірайтери, перекладачі, веб-розробники та багато інших. Укладання класичного трудового договору для роботодавця, особливо для мікробізнесу та малого бізнесу, з такими фахівцями не підходить. Адже такі співробітники отримують свій об’єм роботи епізодично та непередбачувано.
Така ситуація призводила до того, що фрілансери працювали «в тіні», отримували гонорари «у конвертах», не мали жодних соціальних та трудових гарантій.
Договором, впровадженим «законом про фріланс», встановлюють базові години та дні роботи, мінімальну та максимальну кількість робочого часу, гарантовану нижню та верхню межу оплати праці, свободу фрілансера укладати подібні чи інші договори з іншими роботодавцями, право на лікарняний та відпустки, право вимагати укладення звичайного трудового договору і, звичайно, можливість отримувати офіційний стаж роботи.
Очевидно, що від нової форми договору мають виграти саме фрілансери. Для бізнесу це буде додаткове адміністративне навантаження. Але для тих, хто прагне працювати «в білу» така форма правовідносин стане в пригоді.
Як фріланс–трудові договори співіснуватимуть із цивільно-правовими договорами чи «усними домовленостями» покаже час».
Надання державних послуг у автоматичному режимі, +2 бала
5 серпня Кабмін ухвалив Порядок надання електронних публічних послуг в автоматичному режимі. Регуляція впроваджує алгоритм надання таких послуг та має на меті зменшити «людський фактор» у взаємодії громадян з державою.
Так, звернення для отримання послуги має подаватися через «Дію» у довільній формі. Ідентифікація запитувача буде відбуватися у момент його входу у Дію з використанням кваліфікованого електронного підпису, печатки чи інших засобів ідентифікації. Після формування запиту технічний адміністратор Порталу Дія перевіряє відомості у запиті та надає відповідь, чи можливе отримання бажаної послуги у автоматичному режимі.
На порталі Дія вже працює автоматична реєстрація ФОП, реєстрація безробітних, отримання довідки про доходи тощо, на черзі — реєстрація ТОВ, зміна КВЕДів, закриття ФОП.
Коментар експертки:
Ксенія Алеканкіна, керівниця проєкту «Індекс реформ», експертка проєкту UNFPA та Державної служби статистики України з розробки дорожньої карти для переходу на перепис населення на основі реєстрів (2021 р.)
«Порядок надання електронних публічних послуг унормовує вже існуючу практику. Він стандартизує підходи до надання / отримання державних послуг через портал «Дія» та дозволяє досить швидко та за одними лекалами налагодити надання через «Дію» нових послуг.
У діджиталізації сервісів є зрозумілі плюси: зменшення можливостей для корупції, пришвидшення надання послуг, там де їх можна автоматизувати, гнучкість у отриманні послуг — без прив’язки до годин роботи і місцезнаходження чиновника. Багато з нас скористалися цими перевагами під час пандемії та / або після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, коли ми відкривали ФОП, оформлювали довідку внутрішньопереміщеної особи або декларували місце проживання.
Однак і ризики залишаються ті самі: на шляху між інтернет-порталом / мобільним застосунком та реєстром, у якому зберігаються кінцеві дані, існує ризик технічних збоїв, як це було навесні зі зниклими даними ВПО, а також ризик несанкціонованого доступу до приватних даних через дії зловмисників».
Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5
Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій
Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами
Державне управління | +1,5 |
Закон про удосконалення державної регіональної політики | +0,5 |
Держпослуги стають автоматичними | +2,0 |
Державні фінанси | 0,0 |
Монетарна система | 0,0 |
Бізнес середовище | +2,0 |
Євроінтеграційний закон про довкілля | +1,0 |
Вимоги до отримання дозволу на викиди в атмосферу | +1,0 |
Зміни до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні | +0,8 |
Енергетика | +1,5 |
Закон про двосторонні договори на ринку електричної енергії | +1,0 |
Закон про комплексну термомодернізацію будівель | +1,5 |
Уряд затвердив Порядок функціонування реєстру біометану | +0,7 |
Людський капітал | +2,0 |
Закон щодо оптимізації трудових відносин | +1,0 |
Закон про систему переходу від військової кар’єри до цивільного життя | +1,5 |
Вдосконалені механізми захисту цивільного населення і територій | +1,0 |
Закон про фріланс | +2,0 |
Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал.
Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю «Вокс Україна» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний