Індекс реформ 232: Закон про медичний канабіс, корпоративне управління держкомпаній та торговельна марка «Зроблено в Україні»

Індекс реформ 232: Закон про медичний канабіс, корпоративне управління держкомпаній та торговельна марка «Зроблено в Україні»

Photo: unsplash.com / Esteban López
6 Травня 2024
FacebookTwitterTelegram
710

До 232 випуску Індексу реформ потрапило п’ять регуляцій. Три з них отримали оцінку у 2 бали, яка, на думку  редколегії Індексу, відділяє більш значні зрушення від менш істотних. Це закони про медичний канабіс, про вдосконалення корпоративного управління держкомпаній та постанова, яка дозволяє українським підприємцям та органам влади безоплатно використовувати торговельну марку «Зроблено в Україні».  Завдяки цим нормативним актам Індекс реформ зріс до +1 бала за період з 12 по 25 лютого 2024 року. У попередньому випуску Індекс складав +0,8 бала.

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Закон про медичний канабіс, +2 бала

У лютому 2024 президент підписав закон про регулювання обігу коноплі у медичних, промислових, освітніх та наукових цілях. Цей законопроєкт був підготовлений Міністерством охорони здоров’я та поданий Кабміном на розгляд депутатам влітку 2022 року. Після першого читання до законопроєкту внесли 894 пропозиції та поправок, тож робота над ним затягнулася.

Цей закон вносить зміни до закону про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, додаючи в нього визначення, пов’язані з дозволеними видами використання конопель. Ключовою умовою отримання дозволу вирощування конопель для вищеназваних видів діяльності є простежуваність рослин канабісу та продуктів з них на всіх етапах обігу. Так, щоб отримати ліцензію на вирощування конопель для виробництва ліків, підприємці мають забезпечити цілодобовий відеонагляд за плантаціями, доступ поліції до них та кодування кожного куща. Доля кожного куща через ідентифікатор буде простежуватися у електронній інформаційній системі обліку.

Також закон дозволяє ввезення в Україну насіння конопель, субстрату для виготовлення ліків з канабісу, рослин для використання у науковій діяльності.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментар експертки

Інна Іваненко, виконавча директорка, БФ «Пацієнти України»:

«Ще до повномасштабного вторгнення ліків на основі медичного канабісу потребували понад 2 млн важкохворих українців, адже вони ефективні при лікуванні понад  50 патологічних станів. Зараз ця цифра щодня зростає, зокрема, за рахунок військових та цивільних, які постраждали внаслідок війни. За даними МОЗ, таких людей наразі понад 6 млн.

Проте, щоб медичний канабіс став дійсно доступним — ухвалення самого закону недостатньо. Уряд, МОЗ, Держлікслужба та інші стейкхолдери мають розробити необхідні нормативно-правові акти, аби пацієнти мали справжні ліки, а не уявну легалізацію на паперах. Зараз ця робота активно ведеться і пацієнтська спільнота слідкує, аби інтереси пацієнтів були максимально враховані, зокрема, щоб підзаконні акти включали якомога ширший спектр нозологій і форм випуску медичного канабісу».

Закон про корпоративне управління держкомпаній, +2 бали

Закон 3587-IX продовжує реформу управління державним майном в Україні. Для того, щоб держкомпанії були більш незалежними від популістичних бажань уряду, депутати посилили повноваження наглядових рад.

За урядом лишили високорівневе управління держпідприємствами: він має затвердити Політику державної власності, у якій будуть вказані цілі та мета діяльності держпідприємств та визначені критерії для виокремлення стратегічних підприємств та визначення, які з держпідприємств зберігати у державній власності, а які приватизовувати.

Також, тепер уряд через Міністерство фінансів через листи-очікування встановлюватиме вимоги до рентабельності та платоспроможності державних компаній, а за визначення кроків, потрібних для досягнення цих цілей, так само як за призначення та звільнення держпідпрємств, відповідатимуть виключно наглядові ради. Для забезпечення незалежності наглядової ради закон встановлює вичерпний перелік причин звільнення її членів — тобто це не буде відбуватися з політичних мотивів. А для моніторингу ефективності діяльності наглядових рад введені обов’язкові оцінки їх діяльності.

Також, для більшої прозорості діяльності держпідприємств вони повинні будуть створити систему внутрішнього контролю, що складатиметься з комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту

Цей закон приводить українське законодавство у відповідність до Керівних принципів корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку та є частиною гармонізації законодавства з європейським.

Коментар реформатора

Олександр Лисенко, незалежний консультант з корпоративного управління, співавтор закону:

«Робота над законопроектом 5593-д почалася майже три роки тому у травні 2021 року. Причиною його появи стала спроба влади зняти напругу в середовищі міжнародних партнерів після одного з найбільш гучних скандалів — заміни урядом керівника “Нафтогазу”, для чого Кабміну довелося використати трюк з одноденним звільнення наглядової ради. Приклад “Нафтогазу” остаточно довів всім неспроможність реформи корпоративного управління у тому вигляді, що був.

Ключовими новелами нового закону є закону є:

  1. Встановлення виключної компетенції наглядових рад держпідприємств призначати та звільняти керівника, у тому числі і стосовно підприємств, що належать до сфери управління Кабінету Міністрів (таких як “Нафтогаз” та “Укрзалізниця”), а також затверджувати стратегічні та фінансові плани компанії.
  2. Неможливість прийняття рішень з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради, суб’єктами управління. Навіть у випадках відсутності призначеної наглядової ради або відсутності правомочного складу наглядової ради.
  3. Запровадження нового критерію незалежності членів наглядової ради. Він передбачає, що незалежним членом наглядової ради держпідприємства не може бути особа, якщо її винагорода за ці функції є її єдиним або основним джерелом доходу. Цей критерій був розроблений та запропонований мною для встановлення ринкових (а не просто високих) винагород та попередження випадків втрати незалежності членами наглядових рад через їхні побоювання втратити посаду в наглядовій раді.
  4. Встановлення вичерпного переліку підстав для дострокового звільнення членів наглядової ради держпідприємства. Це унеможливить довільне тлумачення “неналежної роботи” наглядової ради з боку Кабміну та інших суб’єктів управління держпідприємствами.
  5. Встановлення процедури оцінки діяльності наглядових рад, яка передбачає обов’язкове проведення такої оцінки не рідше одного разу на три роки. 
  6. Скасування базових нормативів відрахування частки прибутку на виплату дивідендів та надання наглядовій раді  права пропонувати розмір дивідендів суб’єктові управління. У свою чергу розмір дивідендів має визначатися відповідно до Державної дивідендної політики, яка буде затверджена Кабіном. Поки, під час перехідного періоду, продовжуватиме діяти правило про спрямування як мінімум 30% прибутку на виплату дивідендів.
  7. Встановлення вимог про прийняття верхньорівневої політики державної власності, яка має бути затверджена Кабміном. Вона має визначати цілі залишення певних підприємств у держвласності, а також визначення категорій держпідприємств, перед якими ставляться нефінансові (у тому числі соціальні) цілі, зокрема щодо виконання спеціальних обов’язків та компенсації понесених у зв’язку з цим витрат; критерії обов’язковості утворення наглядової ради в держпідприємствах; плани  приватизації об’єктів держвласності; вимоги до звітності держпідприємств та інше.

Закон містить перехідні положення, тож деякі з цих новел вступатимуть в дію не зараз, а лише після скасування воєнного стану або через три роки, в залежності що відбудеться раніше»

Торговельну марку «Зроблено в Україні» можна використовувати безоплатно, +2 бали

Для популяризації товарів українського виробництва, уряд розробив торговельну марку «Зроблено в Україні» та прийняв постанову, яка дозволяє українським підприємствам і державним органам безкоштовно використовувати її на своїй продукції. В подальшому Міністерство економіки має розробити брендбук на основі зображення.

Коментарі експерток

Оксана Кузяків, виконавча директорка, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій:

«Відповідно до цієї постанови для збільшення внутрішнього попиту на товари національного виробника пропонується підвищити рівень загальної обізнаності суспільства про те, який саме товар є власним товаром національного виробника. Для цього Кабмін постановив Міністерству економіки подати на держреєстрацію торговельну марку “Зроблено в Україні” із зображенням знаку, завдяки якому ми як споживачі будемо розуміти що це товар національного виробника. Такі заходи використовуються і в інших країнах, зокрема європейських (Швейцарія). Подібні знаки часто позначають регіональне виробництво, локального виробника. 

До повномасштабної війни в Україні був ряд проектів, в тому числі технічної допомоги, які були спрямовані на розвиток регіональних брендів, які використовувалися для просування товарів вироблених в цих регіонах. 

В тих умовах, у яких зараз знаходиться Україна, можна вважати, що це одне велике локальне виробництва і тому мені здається, що сам по собі захід є підходящим для нинішнього часу»

Анна Жакот, керівниця практики інтелектуальної власності, Nota Group

«Відповідно до постанови Кабміну №197 від 23 лютого 2024 року використання торгової марки «Зроблено в Україні» є дозволеним для підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності на безоплатній основі. Водночас, залишається питання щодо правомірності такого використання зазначеної торгової марки фізичними особами-підприємцями, що також є розповсюдженою групою суб’єктів господарювання, але не являють собою «підприємства, установи та організації», про які йде мова у постанові.

Зараз торгова марка «Зроблено в Україні» зареєстрована в усіх класах для товарів, окрім алкогольних напоїв (за виключенням пива) та курильних засобів. Водночас, торговельна марка не стосується класів, що пов’язані з будь-якими послугами».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління +2,0
Закон про корпоративне управління держкомпаній +2,0
Державні фінанси 0,0
Монетарна політика 0,0
Бізнес середовище +2,0
Торговельну марку «Зроблено в Україні» можна використовувати безоплатно +2,0
Уряд затвердив критерії надання держдопомоги підприємцям для спортивної інфраструктури 0,0
Дохід організаторів азартних ігор контролюватиметься у реальному часі +1,0
Енергетика 0,0
Людський капітал +2,0
Закон про медичний канабіс +2,0

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний