Індекс реформ 234: доброчесне лобіювання, а також регулювання ринку капіталу та товарних ринків

Індекс реформ 234: доброчесне лобіювання, а також регулювання ринку капіталу та товарних ринків

Photo: unsplash.com / Vladimir Solomianyi
23 Травня 2024
FacebookTwitterTelegram
744

До 234 випуску Індексу реформ потрапило сім регуляцій. За період з 11 по 24 березня 2024 року Індекс склав +0,9 бала — майже вдвічі більше, ніж у попередньому випуску. В цей випуск потрапив закон про доброчесне лобіювання. Попри те, що його ухвалення було однією з вимог ЄС для початку переговорів про вступ України, експерти оцінили цей закон в поточному вигляді негативно — він став першою антиреформою за останні майже 2 роки (з липня 2022).

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному раунді оцінювання

Закон про контроль за ринками капіталу та товарними ринками, +2 бала

Закон 3585-IX — це нова редакція закону про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні, який діяв ще з 1996 року. Ухвалення закону було серед умов виділення Україні $1,5 млрд позики від Світового банку в березні 2024 року.

Новели закону відповідають Принципам Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO). Серед головних змін: посилення інституційної спроможності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) завдяки отриманню повноважень розслідувати правопорушення на ринках капіталу, новим правилам призначення Голови та членів комісії, зокрема з урахуванням їхньої ділової репутації та на основі відкритого конкурсного відбору, збільшенню незалежності її співробітників завдяки збільшенню зарплат. Також законом встановлено, що професійні учасники ринків капіталу та організованих товарних ринків зобов’язані уникати конфлікту інтересів та запровадити механізм, який дозволить врегульовувати конфлікт інтересів, якщо він все ж виник.

Інформація про проєкт «Індекс реформ», перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Коментар експерта

Віталій Ваврищук, Голова департаменту макроекономічних досліджень ICU:

«Прийнятий закон – одна із найбільш масштабних законодавчих новацій у сфері регулювання ринків капіталу та товарних ринків. Змінюється внутрішня структура НКЦПФР та передбачається новий механізм фінансування Комісії. Для членів Комісії встановлюються жорсткі вимоги щодо володіння цінними паперами та обіймання посад задля уникнення конфлікту інтересів. З професійних учасників ринків капіталу та організованих товарних ринків справлятимуться внески на регулювання. Закон суттєво розширює повноваження НКЦПФР, зокрема в частині встановлення стандартів корпоративного управління для багатьох гравців фінансового ринку, вимог до ділової репутації професійних учасників ринків капіталу. Вводиться новий інструмент контролю – контрольована послуга, який полягає в імітації отримання особою послуги, що надається у процесі провадження професійної діяльності. Також закон врегульовує поняття «інформаторів», що можуть повідомляти про фактичне або потенційне порушення профільного законодавства. Загалом новий закон – це помітний крок у частині гармонізації українського фінансового законодавства із європейським».

Закон про лобіювання, -0,5 бала

Україна давно очікувала на створення закону про лобіювання, адже ця сфера потребувала виведення з тіні та встановлення спільних правил. Також ухвалення закону, що регулював би лобістську діяльність в Україні, було однією з вимог для початку перемовин про вступ України до ЄС (Четвертий раунд оцінювання, Запобігання корупції щодо народних депутатів, суддів та прокурорів). Однак розроблений Кабміном закон 3606-IX замість всебічної підтримки викликав широку суспільну дискусію. Серед головних зауважень до закону:

  • відсутність чіткого розмежування лобізму та адвокації, а отже невизначеність у застосуванні закону відносно громадських організацій;
  • звуження поля регуляції закону. Так, «предметом лобіювання» визначено нормативно-правовий акт, щодо якого зацікавлена сторона впливає на осіб чи орган, які можуть його ухвалити. Однак у сферу регулювання не включені загальні політики чи конкретні адміністративні рішення, здійснення яких теж може відбуватися в інтересах зацікавлених сторін;
  • слабко прописані стимули для реєстрації лобістів у Реєстрі прозорості (безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність).

Через це закон отримав від експертів негативну оцінку у -0,5 бала (0 балів піднапрямку «Боротьба з корупцією», -0,5 бала у напрямку «Регулювання бізнесу») та став першою антиреформою за довгий період.

Даниїл Попков, юридичний радник, ГО «Зміна»:

«Головна проблема цього законопроєкту полягає в тому, що він не розв’язує складні питання щодо тіньового лобізму, натомість, створює ризики переслідування громадян чи громадських організацій.

Принциповим для активістів та експертів було чітке відмежування просування змін до законодавства в інтересах бізнесу. Наприклад, потрібно чітко відрізняти ювелірну компанію, яка просуває зміни в законодавство для скасування податку на золото, від пропозицій громадських організацій зберегти виплати для ВПО. Різниця у діяльності очевидна. Проте сказати простіше, ніж чітко описати це у законі.

Представники громадських організацій, експерти та й дехто з депутатів вказували, що є лише один спосіб стимулювати лобістів вийти з тіні та увійти до публічного реєстру й перестати мімікрувати під ГО — для них мають з’явитися додаткові можливості під час просування їхніх інтересів, яких немає, наприклад, у ГО. 

Для цього органи влади мали б взяти на себе конкретні зобов’язання по відношенню до лобістів. Наприклад, першими інформувати їх про порядок денний уряду в сфері їхніх інтересів, надавати доступ до проєктів рішень у короткі строки, обов’язково розглядати пропозиції лобістів тощо. 

Втім, це так й залишилось ідеєю, а уряд і більшість депутатів комітету вирішили не думати над зміною підходів і залишити все як є: не створювати ринок послуг лобістів і концептуально залишити законопроєкт таким, яким він був.

Другий потенційно проблемний момент у законі такий: хоча прописано, що на ГО закон не повинен розповсюджуватись, ризики для них все одно залишаються. Громадські організації не вважаються лобістами, «крім випадків, коли така діяльність стосується комерційних інтересів». Тут виникає принципове питання: чи може діяльність ГО розглядатись з точки зору «комерційного інтересу»?  Справа в тому, що дефініція в законопроєкті доволі широка і заплутана. І, вочевидь, всі недоліки закону можуть намагатися використати як юридичний та пропагандистський інструмент проти ГО».

Графік 3. Події, що визначали значення індексу, оцінка події є сумою її оцінок за напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами

Державне управління +1,5
Закон про доброчесне лобіювання 0,0
Закон про поетапне впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи +1,0
Сільські та селищні громади відтепер можуть залучати кредитні кошти +1,0
Державні фінанси 0,0
Монетарна політика +2,0
Закон про контроль за ринками капіталу та товарними ринками +2,0
Бізнес середовище +1,0
Закон про доброчесне лобіювання -0,5
Закон про вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та скасування штрафу за помилкову сплату податків +1,0
Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання, діяльність яких пов’язана з використанням об’єктів портової інфраструктури +1,0
Енергетика +1,0
Порядок експорту електрики Гарантованим покупцем +1,0
Людський капітал 0,0

Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за шістьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. Інформація про проєкт, перелік експертів Індексу та база даних оцінених нормативних актів доступні за посиланням.

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний