Index of Economic Freedom: Як Україні Відштовхнутися від Дна Рейтингу Економічної Свободи

Іноземні інвестиції – найкоротший (якщо не єдиний) шлях до економічного процвітання України. Але за останні два роки країна не досягла значного успіху в залученні іноземного капіталу. Безперечно, військові дії на території України викликали різкий віплив прямих іноземних інвестицій, в 2014 році їх об’єм впав до рекордно низьких $300 млн (порівняно з $4,1 млрд роком раніше). Минулого року ситуація дещо покращилась: за даними Національного банку, чистий приплив ПІІ склав вже $3,1 млрд. Але 76% з цієї суми припало на банківський сектор і не є ” живими” грошима: іноземні банки рекапіталізували своїх “доньок” шляхом конвертації кредитів в акції цих банків.

Що в першу чергу потрібно полагодити в українській державі, щоб країна стала привабливішою для інвестицій

Інвестори не поспішають в Україну не лише через війну. У рейтингу економічної свободи (Index of Economic Freedom), що укладається Heritage Foundation спільно з виданням The Wall Street Journal, Україна зайняла 162 місце, набравши всього 46,8 балів.

Сьогодні наші сусіди по рейтингу – Болівія (160), Соломонові Острови (161), Республіка Конго (163) і Чад (164). Країни з показником нижче 50 вважаються державами з репресивною економікою.

За останні два роки загальна оцінка України погіршилась від поганих 49,3 балів до ще гірших 46,8. Згідно з дослідженням, в Україні найменш вільна економіка в європейському регіоні – 44 місце з 44.

На думку укладачів рейтингу, в Україні навіть менш вільна економіка, ніж у Білорусі (157 місце в загальному рейтингу і 43 в Європі), Росії (153 і 42) і Греції (138, 41).

Сумарний бал індексу економічної свободи складається з чотирьох компонентів, які, у свою чергу, складаються з 10 піднапрямів (див. Рис. 2). Чим вищий бал – тим більше свободи для бізнесу (наприклад, менше втручання держави в економіку, нижчий рівень корупції, менше обмежень на транскордонний рух товарів і капіталу і тощо).

Index of Economic Freedom розраховується і публікується більше 20 років і є одним з найавторитетніших і найбільш цитованих показників інвестиційної привабливості країн. Українська влада приділяє цьому рейтингу незаслужено мало уваги. Наприклад, у Міністерства економічного розвитку є програма по просуванню країни в рейтингу простоти ведення бізнесу Doing Business, а місце країни в Індексі глобальної конкурентоспроможності – один з KPI президентської програми 2020.

VoxUkraine розглянув чотири компоненти індексу, в яких у України найнижчий бал, і розібрався, чому це так і чи варто чекати поліпшення в цих сферах.

Інвестиційна свобода

На підставі яких показників визначається сумарний індекс?

Оцінка інвестиційної свободи проводиться експертами рейтингу на основі доступної інформації про обмеження при інвестиційній діяльності. Країна, де немає ніяких обмежень на інвестиції або рух капіталу, отримає 100 балів (у реальності такої країни не існує, максимальна оцінка інвестиційної свободи – 95 балів – у Люксембургу). У разі наявності яких-небудь обмежень експерти віднімають від 5 до 25 балів за кожне з них, а саме за наявність дискримінації у стосунку до іноземних інвесторів, заплутаність інвестиційного законодавства, обмеження на володіння нерухомістю/землею, обмеження на інвестиції в окремі сектори, а також обмеження на виведення капіталу і купівлю валюти.

Чому у України такий низький бал (20)?

У звіті за 2016 рік основними проблемами для інвесторів названі:

1. преференції для українських компаній при держзакупівлях;
2. мораторій на продаж с/г землі іноземцям;
3. інші секторальні обмеження;
4. російсько-український конфлікт, що стримує торгові і інвестиційні потоки

Очевидно, що численні обмеження на виведення капіталу і купівлю іноземної валюти, різко посилені в 2014-2015 рр., також є причинами низької оцінки. При цьому експерти рейтингу відзначають, що українське законодавство в питаннях інвестицій в цілому не є дискримінаційним.

Що обіцяла влада (у Коаліційній угоді, Програмі КМУ, Стратегії-2020, заявах)?

Безліч ініціатив влади, зафіксованих в програмних документах, була пов’язана з дерегуляцією: зменшенням кількості документів дозвільного характеру, спрощенням процедур, скороченням кількості контролюючих органів. Усе це повинно сприяти зниженню бюрократичних перешкод для інвесторів (місцевих і зарубіжних).

Коаліційна угода містить зобов’язання лібералізувати валютне регулювання і валютний контроль шляхом відміни застарілих регуляторних актів і усунення необґрунтованих обмежень транскордонного руху капіталу, спрощення процедур для іноземних інвесторів по інвестуванню в Україну, а також “забезпечити гармонізацію із законодавством ЄС положень українського законодавства по захисту інвесторів (внутрішніх і іноземних) і кредиторів”.

У програмі КМУ зафіксована обіцянка провести масштабну прозору приватизацію державної власності (змінивши методику оцінки при підготовці до приватизації, ввівши продаж державних пакетів акцій на міжнародних біржах і встановивши проведення конкурсу на засадах аукціону як основний спосіб приватизації). При цьому жоден програмний документ не обіцяє відміни мораторію на продаж с/г землі, хоча кожен з них містить ініціативи у сфері земельної реформи.

Що було зроблено за останній рік?

Досягнень за останній рік було небагато. Серед них можна відзначити деякий поступ в дерегулюванні (прийнято закон і постанову КМУ про дерегулювання, скасовано 15,77 тис. ГОСТів, деякі ліцензії та сертифікати) і гармонізацію законодавства по захисту інвесторів (прийняття закону, що посилює захист прав інвесторів, було однією із вимог Світового банку для виділення 0,5 млрд дол. кредиту). Масштабна приватизація так і не була здійснена, оскільки необхідні для цього зміни в законодавство блокувались Парламентом і їх вдалось прийняти лише 16 лютого 2016 року. Згідно із заявами представників НБУ, лібералізація валютного законодавства буде проходити поступово за відсутності загрози макро-стабільності і при отриманні траншів МВФ, що не позбавлено сенсу, хоча і не полегшує життя інвесторів, які не можуть отримати зароблені в Україні дивіденди. А на скасування мораторію на продаж землі с/г призначення просто немає політичної волі.

Що треба зробити, щоб бал складав хоча би 50?

У цій категорії по регіону 55 балів набрала Молдова, тоді як 60 балів у Греції і Македонії.

Спершу не завадило б виконати обіцянки. Зокрема, розблокувати масштабну приватизацію і скасувати безліч бюрократичних процедур. Також необхідно відмінити мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Відсутність політичної волі багато в чому підживлюється аграрним лобі, яке не зацікавлене в посиленні конкуренції. Лібералізація валютних обмежень – питання спірне, оскільки передчасна відміна обмежень може привести до нового витка нестабільності на валютному ринку і в економіці, що відлякає інвесторів, хоча і технічно підвищить оцінку України в рейтингу. Набагато важливіше забезпечити виконання контрактів і адекватний захист прав власності, що упирається в реформу прокуратури і судової системи.

Фінансова свобода

На основі яких показників визначається бал по цьому напряму?

Цей компонент визначає ефективність роботи банківської системи і показує її незалежність від державного регулювання, визначаючи ступінь втручання держави у фінансовий сектор.

Індексом оцінюється інтенсивність державного регулювання сектора фінансових послуг, міра державного втручання в діяльність банків і інших фінансових інститутів шляхом прямого або опосередкованого володіння, вплив держави на розміщення кредитів, ступінь розвитку фінансового ринку і ринку капіталу, а також відкритість для зарубіжної конкуренції.

Чому у України такий низький бал (30)?

Показнику 30 балів відповідає “інтенсивне втручання держави”.

Причинами отримання низького балу стали:

1. надмірна зарегульованість банківської системи і усього фінансового ринку;
2. привілейоване положення на ринку фінансових інститутів з часткою державної власності;
3. регуляторні перешкоди функціонування іноземних фінансових інститутів;
4. недостатній рівень розвитку фінансового ринку в цілому;
5. велика частка проблемних активів у банківській системі

Що планувала/обіцяла владі в коаліційній угоді, плані дій уряду, стратегії 2020, зверненнях президента, Глави НБУ?

На 2015 рік в “Комплексній програмі розвитку фінансового сектора України до 2020 року” НБУ передбачав заходи з очищення банківського ринку від проблемних банків: посилення вимог щодо платоспроможності і ліквідності учасників фінансового сектора, розробку ефективних механізмів захисту прав кредиторів і очищення фінансового сектора від проблемних активів; заходи з стабілізації і стимулювання розвитку банківського сектора: впровадження спеціальних вимог щодо капіталу, ліквідності і інших показників системно важливих банків, перехід учасників фінансового сектора на стандарти МСФЗ, розвиток законодавства з продажу фінансових боргів фінансовими компаніями, ліквідацію обмежень по роботі із заставами і аграрними розписками, налагодження комунікації регуляторів із споживачами і учасниками фінансового сектора; заходи, спрямовані на посилення банківського нагляду: підвищення ефективності протидії зловживанням у фінансовому секторі, підвищення стандартів розкриття інформації, а також розробку комплексної стратегії розвитку державних банків.

Що було зроблено за останній рік, отримало позитивну оцінку експертів і має потенційно позитивний вплив на індекс економічної свободи?

1. здійснено комплекс заходів, спрямованих на підвищення платоспроможності та якості управління ліквідністю банків (спрощена капіталізація банків, спрощена процедура об’єднання банків і посилена відповідальність інвесторів за виконання фінансового плану оздоровлення банків, створено комітет по аудиту банків, прийнято ЗУ, що дозволяє банкам пропонувати термінові депозити без права дострокового зняття, НБУ дозволив банкам проводити валютні свопи з міжнародними фінансовими організаціями, до системно важливих банків встановлено спеціальні вимоги до капіталу, ліквідності та інших показників);
2. розроблено стратегію розвитку державних банків, яка знаходиться на стадії узгодження з МВФ і буде відображена в меморандумі, передбачається поступова приватизація держ. банків;
3. вжито комплекс заходів захисту прав кредиторів і очищення фінансового сектора від проблемних банків (прийнято ЗУ про посилення відповідальності власників банків, підвищено вимоги до ділової репутації власників вагомої частки та керівників банків, вдосконалено систему гарантування вкладів фізичних осіб;
4. посилено незалежність НБУ, що робить роботу регулятора ефективнішою в регулюванні банківської системи і боротьбі із зловживаннями у фінансовому секторі;
5. підвищені стандарти розкриття інформації (посилені вимоги до прозорості структури власників банків, банки зобов’язані щомісячно надавати перелік афілійованих осіб, НБУ зобов’язався щоденно публікувати справедливу вартість ЦП, що знаходяться в його портфелі або приймаються в заставу, проведено роботу по переходу учасників фінансового сектору на стандарти МСФЗ);
6. спрощено доступ на ринок міжнародним платіжним системам.

Негативно на індексі може відбитися заборона НБУ перереєстрації кредитів в іноземній валюті з нерезидентами з метою уповільнення відпливу капіталу

Що треба зробити, щоб бал складав хоча би 50?

У цій категорії по регіону 50 балів набрали Молдова, Чорногорія, Сербія, Словенія, Кіпр, Румунія.

Критичний стан економіки України і процвітання корупційних схем у банківському секторі фактично не залишили НБУ іншого вибору, окрім порятунку банківської системи шляхом очищення ринку від проблемних банків. Наступним етапом стала серія стрес-тестів, розробка і виконання програм рекапіталізації банків для приведення в норму нормативів ліквідності капіталу.

Позитивний вплив на індекс економічної свободи в 2016 році справить подальше оздоровлення і розвиток банківської системи, запуск процесу продажу державної частки власності у банках, спрощення доступу банків до фінансування, зниження частки проблемних кредитів в портфелях банків.

Свобода від корупції

На підставі яких показників визначається бал за цим напрямом?

Оцінка цього компонента виводиться безпосередньо з індексу сприйняття корупції (CPI), який укладає Transparency International.

Індекс є оцінкою від 0 (найвищий рівень корупції) до 100 (відсутність корупції).

Чому у України такий низький бал (26)?

Згідно з дослідженням, великим плюсом у боротьбі з корупцією стало вигнання Януковича, його соратників і ” сім’ї” з влади і країни. Проте «старі» олігархи продовжують отримувати фінансову вигоду від тісної співпраці з провідними політиками.

За даними Transparency International, за 2015 рік CPI України складає 27 балів з 100 можливих (на 1 бал більше, ніж минулого року). Україна займає 130 місце з 168 позицій (минулого року 142-у з 175 позицій). Підвищити рейтинг вдалося завдяки тиску суспільства на корупціонерів. Збільшилася кількість викривачів корупції, росте число гострих матеріалів про корупціонерів в ЗМІ, на які влада вимушена реагувати. Також існують деякі зміни в тому, що стосується створення державних інститутів з протидії корупції. Проте влада зволікає із початком роботи нових органів, а також спостерігаються спроби представників влади особисто контролювати призначення їх керівництва.

Дуже негативно на індекс сприйняття корупції вплинула взаємодія влади і бізнесу. За останній рік рівень корупції виріс в сферах надання комунальних послуг підприємцям і сплати податків.

Що планувала/обіцяла влада в коаліційній угоді, плані дій уряду, стратегії 2020, зверненнях президента?

План дій уряду на 2015 передбачав проведення нової антикорупційної політики, включно із створенням Національного агентства з питань запобігання корупції, створенням Єдиного електронного реєстру декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, відкриттям майнових реєстрів. Крім того, планувалося оновлення правоохоронної системи за допомогою реформи МВС, ухвалення закону про національну поліцію, створення Державного бюро розслідувань. Також планом було передбачено реформу системи правосуддя, для якої було передбачено прийняття нової редакції ЗУ “Про судоустрій та статус суддів”.

Коаліційна угода передбачала проведення антикорупційної реформи і створення державних інститутів з боротьби із корупцією: організацію Національного Антикорупційного бюро, забезпечення його ефективного функціонування і незалежності; створення Національного агентства з питань запобігання корупції; здійснення щорічного аудиту органів державної влади; зниження мінімального порогу декларування витрат особами, відповідальними за виконання функцій держави або місцевого самоврядування; запровадження прозорої системи фінансування політичних партій згідно з рекомендаціями GRECO; відкриття майнових реєстрів.

Що було зроблено за останній рік, отримало позитивну оцінку експертів і має потенційно позитивний вплив на індекс економічної свободи?

Незважаючи на величезний опір системи обмеженню корупційних схем, певних скромних результатів все ж вдалося досягти, багато в чому завдяки тиску громадськості, МВФ, а також інших зарубіжних донорів: вдалось запустити роботу Національного антикорупційного бюро, у віданні якого вже знаходяться декілька гучних розслідувань, прийнято ЗУ про боротьбу з політичною корупцією, який запроваджує державне фінансування партій, а також зобов’язує партії розкривати повну інформацію про своє фінансування; законодавчо забезпечено розголошення суспільно важливої інформації в форматі «відкритих даних»; розкриті майнові реєстри; вдалось ліквідувати декілька корупційних схем (ліквідація МЕРТ «Укрекоресурсів»; скасування 15%-ї знижки на нафтових аукціонах; скасування перереєстрації медикаментів тощо).

Що треба зробити, щоб бал складав хоча би 50?

У цій категорії у регіоні 50 балів набрала Словаччина, у Чехії 51 бал, за нею йде Грузія з 52 балами і Угорщина (54 бали).

В першу чергу чиновникам і політикам необхідно перестати імітувати боротьбу з корупцією. Багато хороших законодавчих ініціатив було поховано в нетрях КМУ або в стінах парламенту. Навіть якщо законопроект вдавалося винести на голосування, то депутатські поправки змінювали його до невпізнання, що не раз викликало докори з боку високопоставлених чиновників ЄС і МВФ. Національне антикорупційне агентство досі існує лише на папері, у зв’язку з чим Брюссель вже неодноразово висловлював невдоволення, а запуск електронної системи декларування хоча і був введений з 2016 року (під тиском громадськості), але було обмежено визначення родичів, а також відкладено до 2017 року введення кримінальної відповідальності за подання неправдивих відомостей в декларації (тобто чиновники отримали шанс впродовж 2016 року переписати майно на “тещ”).

Крім того, украй важливою є глибока реформа системи правосуддя, а не “косметичні зміни”, які намагаються видати за справжні реформи.

Захист прав власності

На основі яких показників визначається бал по цьому напряму?

Показник отриманий за допомогою експертної оцінки. За шкалою від 0 до 100 експерти оцінюють те, наскільки закони тієї або іншої країни захищають право приватної власності, а також те, наскільки уряд утілює ці закони в життя, тобто оцінюється робота правоохоронної системи. Крім того, в показник входить вірогідність того, що приватна власність буде експропрійована, а також незалежність судової системи, існування корупції в судовій системі і можливість змусити фізичних і юридичних осіб виконувати контракти.

Чому у України такий низький бал (25)?

У України 25 балів за цим показником (у 2015 було 20, 1995-2014 – 30). Це один з найнижчих показників в Європі. Нижче нас Росія, Білорусь, Вірменія і Боснія і Герцеговина (по 20 балів). З європейських країн 30 балів тільки у Косово і Болгарії.

Показник 30 говорить про слабкий захист приватній власності. Судова система працює украй неефективно. Корупція є значною, суди перебувають під сильним впливом інших гілок влади. Експропріація власності можлива.

Показник 20 – ще нижча оцінка захисту приватної власності. Судова система настільки неефективна і корумпована, що вирішення питань за її межами є нормою. Також присутня значна корупція в судовій системі. Експропріація власності є поширеним явищем.

Що планувала/обіцяла влада в коаліційній угоді, плані дій уряду, стратегії 2020, зверненнях президента?

Коаліційна угода містить великий розділ “Судова реформа”, який обіцяє приведення української системи правосуддя до європейських стандартів: вибір суддів на конкурсі, посилення репутаційних вимог до Вищої Ради Юстиції, зменшення кількості рівнів суддівського самоврядування, розширення переліку дисциплінарних покарань для суддів, удосконалення процесуального законодавства, реальне виконання судових рішень, реформу прокуратури, посилення вимог до суддів і нарешті створення єдиного, політично незалежного органу, відповідального за призначення і кар’єрний зростання суддя.

План дій уряду передбачає ініціювання змін в Конституцію щодо переатестації усіх суддів, впровадження трирівневої системи судів, відміни суддівської недоторканості, оновлення судової системи і суддівського корпусу, унеможливлення політичного впливу на процес відбору, повернення ВСУ обов’язків вищої судової інстанції.

• Що було зроблено за останній рік, отримало позитивну оцінку експертів і має потенційно позитивний вплив на індекс економічних свобод:

Слід зазначити незначний прогрес в цьому напрямі. Вдалося прийняти ЗУ про забезпечення права на справедливий суд, напрацювати пропозиції змін в Конституцію щодо судової системи, які спрямовані на розгляд в КСУ. Ці поправки до Конституції були позитивно оцінені Венеціанською комісією.

Що треба зробити, щоб бал складав хоча би 50?

На цьому етапі, за результатами опитування, проведеного компанією TNS, громадськість практично не бачить позитивних змін в судовій системі (85%), а недавня відставка заступника генерального прокурора Віталія Каська, відповідального за реформу прокуратури, була украй негативно прокоментована послом США в Україні Джефрі Пайетом.

В першу чергу треба домогтися незалежної роботи судової системи, якій учасники конфлікту довірятимуть вирішення питань, пов’язаних з правами власності.

Окрім роботи в законодавчій площині Україні украй потрібні політична воля вищого керівництва країни проводити рішуче реформування судової системи.

Робоча група VoxUkraine:

Редколегія VoxUkraine

Світлана Русакова (Драгон Капітал)

Олена Білан (Драгон Капітал)

Антон Марчук (КНУ ім. Т. Шевченка)

Аліна Зубкович (позаштатний іноземний експерт інституту Євроатлантичної співпраці в Києві)

Олег Іванов (науковий співробітник НІСД)

Олександр Жолудь (Міжнародний центр перспективних досліджень)

Ярина Басистюк (University of Pennsylvania)