Beta

Інвестиційні проєкти, що сприяють економічному та соціальному зростанню громад

Photo: depositphotos / VitalikRadko
13 Січня 2022
FacebookTwitterTelegram
426

Бюджети громад не дозволяють забезпечувати достатніми ресурсами всі соціальні напрямки. Тому до реалізації соціально-економічних проєктів важливо залучати інвестиційних партнерів — бізнесові та фінансові організації. Як громадам знаходити інвесторів, яку підтримку надає уряд, приклади успішних інвестиційних проєктів у громадах України, а також про досвід польських муніципалітетів, читайте у цій статті.

Стаття підготовлена за підсумками сесії «Усунення розриву підвищення спроможності муніципалітетів для підготовки реалізації та фінансування інвестиційних проектів, які сприяють економічному та соціальному зростанню», що відбулася під час Міжнародного експертного обговорення 2021 «Партнерство для розвитку» 7 грудня 2021 року, у рамках аналітичного партнерства «Вокс Україна» та Програми «U-LEAD з Європою».

Досвід децентралізації у Польщі

Ставши на шлях  децентралізації після 2014 року, Україна мала, на що спиратися. Сусідні європейські держави, як-от Польща, здійснили реформи одразу після розпаду комуністичних режимів, завдяки чому значно просунулися вперед, залишивши Україну чекати свого часу.

У 1990-ті роки децентралізація лежала в основі всіх державотворчих процесів тогочасного польського уряду і розглядалася як спосіб демократизації та модернізації посткомуністичного суспільства. Зрозуміло, що і там без труднощів не обійшлося — спочатку спроможності новостворених органів місцевого самоврядування були невідповідними тим викликам, що поставали. З часом усе змінилося — самоврядування у Польщі стало достатнім. Однак на те пішло майже 30 років. Про це розповідає Піотр Зубер, старший викладач Варшавського університету, головний радник Міністерства фондів та регіональної політики Польщі.

Які перешкоди стояли перед гмінами, повітами та воєводствами до 2000-х років?

  • Обмежені адміністративні можливості для виконання інвестиційних проєктів і надання громадських (комунальних) послуг.
  • Відсутність можливостей з вирішення ширших соціально-економічних завдань: розвитку людських ресурсів і заохочення економічного розвитку.
  • Обмежені можливості співпраці з зовнішніми партнерами (урядами, НУО, науковими установами та приватними компаніями).
  • Брак фінансових ресурсів.
  • Брак допоміжних органів.

На сьогодні ж у Польщі політична вага великих міст і регіональних органів влади є дуже великою. «Наразі наше самоврядування є уставленим елементом нашої демократії. Наші найбільші одиниці самоврядування (великі регіони, воєводства, міста) сприймаються як конкуренти держави. І ми знаємо, що їхній рівень впливу доволі високий, як і рівень їхньої економічної потужності», — зазначає польський експерт.

Громади у Польщі мають можливість самостійно втілювати проєкти для свого економічного зростання. Більше того, за словами Піотра Зубера, самоврядування там сприймається як агент втілення державної політики. Адже багато бюджетних коштів використовуються і розподіляються саме самоврядуванням. «Коли ми говоримо про інвестиції, то частка інвестицій, яка опрацьовується нашим самоврядуванням, становить майже 60% від загального державного бюджету витрат», — каже пан Зубер.

На думку Піотра Зубера, розвитку польського самоврядування посприяли 4 ключові фактори.

  • Завчасно прийняте рішення про децентралізацію.

У територіальній реформі бачили шлях модернізації країни в політичному (демократія) і соціально-економічному плані (більше гравців та установ, які відчувають відповідальність за розвиток і майбутнє людей).

  • Юридична незалежність органу самоврядування (юридичної особи).

Органи місцевого самоврядування мають юридичні статуси, а відповідно — юридичні можливості діяти. Це робить органи самоврядування хорошими та надійними партнерами для приватного сектору та для учасників інвестиційного ринку. Громади є відповідальними та надійними, і саме тому вони є цікавими партнерами, які можуть оплатити свої борги, якщо вони виникають. Водночас через це місцеве самоврядування є гарним клієнтом для банківської системи.

  • Створення системи допоміжних органів на місцевому, регіональному й національному рівні.

У Польщі є понад 100 зовнішніх інституцій та щонайменше 80 інституцій національного рівня, які спеціалізуються на різних секторах відповідальності органів самоврядування. Вони допомагають розвивати інновації, бізнес, вирішувати соціальні проблеми та задовольняти базові структурні потреби.

  • Переведення практичної діяльності на європейські рейки у різних формах.

На переконання Піотра Зубера, через те, що Польща імплементувала європейське законодавство, суттєво знизився рівень корупційних ризиків, реалізація проєктів стала більш прозорою.

Ключові аспекти успішної підготовки та виконання проєктів на муніципальному рівні від Піотра Зубера:

  • Міцна законодавча база самоврядування, що гарантує відповідальність і підзвітність муніципалітетів.

«Досвід Польщі та інших країн доводить, що чим раніше ви вийдете на шлях децентралізації, тим більш стабільною буде ситуація в самоврядуванні і тим краще буде для держави», — підкреслює польський експерт.

  • Фінансова децентралізація та інші кошти.

У децентралізованій системі самоврядування може мати власні джерела для фінансових надходжень.

  • Система організаційного забезпечення для розвитку адміністративних спроможностей.

До системи можуть входити програми підтримки, програми розвитку адміністративних спроможностей, програми підвищення кваліфікації на локальному рівні, які надаються або підтримуються європейськими фондами, державною владою або безпосередньо районами.

  • Довіра між партнерами – багаторівнева система врядування (національні, регіональні, місцеві органи влади, НУО, приватний сектор)

«Дуже важливо, щоб органи врядування не боролися один з одним, а щоб вони були партнерами, щоб влада вміла дослухатися до місцевого самоврядування, і вони разом вибудовували ефективну законодавчу та юридичну систему», — наголошує Піотр Зубер.

Ресурси для громад України: роль Мінрегіону

Сьогодні Міністерство розвитку громад та територій України вбачає свою роль як дієвого посередника у забезпеченні фінансування громад. Ігор Корховий, заступник міністра, розповідає, що влада намагається поєднувати інтереси міжнародних фінансових організацій, які готові надавати ресурси, та органів місцевого самоврядування, які потребують коштів на покращення життєвих умов громадян на своїх територіях, щоб у результаті був досягнутий результат «win-win» для всіх стейкхолдерів.

Одним із найбільших партнерів Мінрегіону є Європейський інвестиційний банк, а одним із найбільших проєктів цього партнерства — програма з модернізації громадських будівель. За словами Ігоря Корхового, минулого року підписана кредитна угода на 300 млн євро. З 2022 року розпочнеться процес відбору проєктних заявок на фінансування відповідних проєктів на місцях. «Запланована реалізація близько 1000 будинків, будівель (школи, дитячі садочки, лікарні, амбулаторії), які дозволять покращити, по-перше, інфраструктуру надання послуг, по-друге, знизити споживання енергетичних ресурсів, і, по-третє, сприяти боротьбі з так званою енергетичною бідністю», — зауважує Ігор Корховий.

Європейський інвестиційний банк залучений до моделювання низки інших програм та проєктів Мінрегіону. Один із них — великий проєкт із вуличного освітлення вартістю у понад 100 млн євро. Особливістю проєкту є те, що він дозволяє відразу бачити економію ресурсів на місцях, яку дає встановлення енергозберігаючих технологій.

Ще один із проєктів Міністерства — трансформація вугільних регіонів. «Є близько 25 громад у п’яти регіонах, які підпадають під так звану класифікацію монофункціональних міст — міста, які живуть за рахунок шахт. Ми сподіваємося, що в першому півріччі 2022 року велика програма з трансформації цих міст буде вже затверджена», — зауважує заступник міністра.

Урядовець розповідає також про співпрацю Мінрегіону  з німецькою кредитною установою KFW. Для двох муніципалітетів — міста Житомир та Запоріжжя — підписана угода на 25 млн євро. У межах цієї угоди планується реалізувати близько 80 проєктів із термомодернізації у громадських будівлях: школи, дитячі садки, лікарні, освітні заклади. Це дозволить містам значно економити ресурси, зменшивши витрати на енергетичні послуги. У майбутньому Мінрегіон спільно з KFW реалізовуватимуть проєкт для міста Чернівці —  модернізація систем питного водопостачання.

Проблема фінансової спроможності невеликих громад

Як Піотр Зубер, так і Ігор Корховий зауважують одну проблему — недостатні фінансові спроможності невеликих громад, муніципалітетів, порівняно з великими.

«Більші муніципалітети можуть виступати самостійними партнерами, співпрацювати з банківською системою та з міжнародними організаціями напряму. Завдяки цьому вони вирішують свої соціальні проблеми. Проте в нас (у Польщі — авт.) досі виникають такі проблеми з меншими муніципалітетами, адже їм досі бракує фінансових ресурсів, у них немає надійних партнерів або учасників більшої системи», — ділиться Піотр Зубер ситуацією у Польщі.

Для України такий стан справ зрозумілий. Так само, як у Польщі, у нас великі міста з населенням понад 500 000 жителів переважно вже мають окремі успішні кейси роботи з міжнародними фінансовими організаціями. Як приклад Ігор Корховий наводить місто Київ, яке співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку та іншими партнерами, приміром, у напрямку модернізації Київводоканалу. В цілому для великих муніципалітетів питання роботи з міжнародними фінансовими організаціями вирішене: вони мають і адміністративну, і фінансову спроможність втілювати проєкти.

Зовсім інша справа — малі та середні міста. «Тут дійсно є над чим працювати, — каже Ігор Корховий. —  По-перше, маємо розробляти проєктні заявки для таких муніципалітетів. По-друге, моделювати, як певний проєкт вплине на громаду. І по-третє, планувати, як муніципалітет повертатиме кредитні ресурси, які отримуватиме на реалізацію проєктів. Необхідно мати достатні фінансові спроможності та професійних людей, проєктні команди на місцях. Тому ми зараз розробляємо окрему програму підтримки для невеликих муніципалітетів».

У той час, як великі міста України навчилися залучати інвестиції для реалізації соціальних проєктів для своїх громад, менші ще потребують готових фінансових інструментів та програм підтримки у процесі співпраці з партнерами. Ці інструменти та підтримку їм може запропонувати уряд. Самі громади можуть почати з визначення пріоритетних напрямів, що потребують модернізації, та переймання успішного досвіду подібних за масштабами муніципалітетів в Україні та за кордоном.

«Вокс Україна» дякує стажерці проєкту VoxCheck Катерині Нестеренко за допомогу у підготовці статті.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний

Що читати далі