Європі потрібна Україна, щоб зрозуміти свою власну долю

Які саме цінності Європейський Союз підтримує в Україні та які з них Україна поділяє?

Найважливіша основа наших цінностей полягає в тому, що кожна людина повинна бути в центрі уваги. Це має особливий смисл в регіонах Європи з пострадянським спадком, де в минулому домінував «колективний інтерес» – визначений невеликою групою людей або не визначений взагалі.

Коли я представляю цей європейський підхід моїм українським співрозмовникам, я дуже часто згадую про відмінність між таким колективним та індивідуальним підходами. Суть європейської політики прав людини – це захистити особу від утисків з боку групи більшості.

Те ж саме стосується і нашої політики у сфері конкуренції: ми зосереджуємося на створенні належних умов для підприємницької та економічної діяльності кожної окремої особи шляхом подрібнення монополій та пильності у попередженні формування домінуючої позиції на ринку. В цьому випадку також йдеться про захист прав людини в економічному процесі.

Верховенство права теж фокусується на особистих правах кожної людини, а не лише на питаннях суспільного порядку та принципу колективної безпеки. Захист меншин передбачає турботу про їхні інтереси перед лицем більшості. Те саме спостерігається і в європейській політиці захисту споживачів: і тут наш підхід орієнтований на людину.

Філософія та основна ідея, яку ми доносимо до українців, полягає в тому, що ми ставимо окремого громадянина в центр нашої уваги. Упродовж останніх трьох років українці також продемонстрували таке прагнення: «Ми – громадяни, ми бажаємо бути учасниками політичного процесу, а не лише об’єктом політичних махінацій з боку певних груп, що прагнуть панувати над нами. Ми хочемо поділу монополій, ми хочемо позбутися корупційної свідомості». Корупція – це теж елемент панування, що зводить людину до статусу речі, яку можна купити за гроші.

Чи бачите Ви якісь відмінності між цінностями, що існують в Україні, та цінностями, що підтримуються в Європейському Союзі?

Я не бачу багато відмінностей. Ми всі люди і маємо однакові бажання та підходи в житті. Ми хочемо жити, використовуючи весь наш потенціал, і передати цей світ нашим дітям трохи кращим, ніж той, який ми успадкували від наших батьків. І я бачу таке ж саме прагнення серед своїх українських друзів і партнерів.

Чому партнерство між Європою і Україною є важливим для Європи?

Таке партнерство є важливим для Європи, бо Україна є її частиною. Якщо Європейський Союз не розвиватиме відносини з цією частиною Європи, Європа не зможе зрозуміти свою власну історію, оскільки ця частина Європи є також частиною європейської історії. У Західній Європі існує значна прогалина в розумінні того, що відбувалось на сході Європи. Це навіть відображається і зараз у наших політичних підходах до України. Часто люди не усвідомлюють, що Україна – це країна, яка відрізняється від Росії, що вона має свою власну самобутність, що тут є значно більше різноманіття, ніж очікують від цього регіону Європи. Якщо говорити про конфесійний ландшафт України, то люди нерідко відкривають для себе, як багато тут церков, і що Україна має й мусульманську спадщину, яка бере свій початок у ХІІ-ХІІІ столітті і не є чимось, завезеним пізніше іммігрантами.

Європа потребує України також і для того, щоб примиритися зі своїм власним минулим, а також щоб краще зрозуміти свою долю та цінності.

Ви говорите про добросусідські відносини: що таке «хороший сусід» для Вас?

Щодо своїх сусідів завжди хочеться, щоб вони були передбачуваними партнерами, яким можна довіряти. Всім добре, коли сусід здатний підтримувати порядок у своєму домі, а також, в разі потреби, подбати про наш дім, адже наше майбутнє та наше повсякденне життя залежить від того, чи сусід є нашим товаришем чи ми його боїмося.

Що Україна може дати Європі?

Ми побачили під час Революції Гідності заклик до європейських цінностей. Вихід людей на вулиці для підтримки європейських цінностей, верховенства права, прав людини, свободи – базових цінностей демократії – рідкісне явище у Європейському Союзі. А українці виступили на захист цих цінностей і заплатили дуже високу ціну. І вони продовжують платити цю високу ціну за такий вибір України. Ми, як правило, забуваємо, що проєвропейські демонстрації проходили як у Сімферополі та Керчі в Криму, так і в Донецьку в 2013 році, де люди виступали проти рішення тодішнього уряду та президента не підписувати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом на Вільнюському саміті в листопаді того ж року. Люди вбачали в європейському проекті інструмент для модернізації країни, а також засіб подолання недоліків і слабких сторін, що накопичилися за попередні 25 років.

Наші сусіди можуть допомогти нам зрозуміти, як багато ми завдячуємо цьому європейському проекту. Люди в Європі мають дуже коротку пам’ять, тому спостереження за подіями в Україні допомагає порозмірковувати над тим, що нам дає Європейський Союз і які плоди принесла євроінтеграція за ці десятиліття.

Який вплив має ЄС в Україні?

Протягом попередніх двох з половиною років ми спостерігали суспільні протести, коли люди виступали проти режимів, що намагалися маніпулювати державою у своїх інтересах. Ці люди заслуговують на можливість мати сталу державу. Державу, щодо якої вони б відчували, що можуть пов’язати з нею своє майбутнє.

Європейський проект знаходиться в центрі всіх подій, що відбувалися в Україні ці три роки. Іноді забувають, що цей проект почався не з Майдану та Революції Гідності. Перемовини щодо Угоди про асоціацію було розпочато з ЄС ще в 2007 році, на прохання України, незалежно від кольору партій чи політичних коаліцій в українському парламенті. Європейський проект був і залишається узгодженим та послідовним напрямом української політики, а не чимось, що раптово виникло за часів Майдану. Це було те, що значною мірою відбивало глибоке розуміння місця приналежності майбутнього України, що надало Україні стимул до модернізації економічної, соціальної та політичної структури країни.

На чому зосереджує свою увагу ЄС в Україні: на освіті, реформах, інфраструктурі чи чомусь іще?

Все значно масштабніше. Йдеться про системну трансформацію держави, про сприяння у формуванні життєздатної структури для української демократії. Для нас найкраще, щоб Україна стала самостійним, сталим та надійним партнером Європейського Союзу. Питання не стоїть «або…або», як іноді заявляє Росія, і ніколи так не ставилося. Ми в ЄС завжди хотіли б бачити Україну надійним партнером, розуміючи, що в довгостроковій перспективі ми всі отримаємо вигоду, якщо Україна стане країною, спроможною брати на себе відповідальність за своє власне майбутнє.

Потенціал України дає їй можливість робити значний внесок у міжнародну діяльність для вирішення більшості проблем, які постали перед людством, таких як боротьба з голодом і бідністю, за умови, що економічні та соціальні ресурси України будуть належним чином використовуватися в інтересах українського народу. Це – основна ідея, яку ми маємо доносити до Європи, а також в Україні чи інших державах.