Ознайомившись з проектом закону законопроект «Купуй українське, плати українцям», що прийнятий законотворцями в першому читанні та який, нібито, має сприяти розвитку промислового виробництва, малого і середнього підприємництва в Україні я, чесно кажучи, був трохи шокований масштабом цієї оборудки, яку нам піднесли під такою привабливою назвою.
Згідно цього законопроекту в публічні закупівлі возводиться так званий «критерій місцевої складової» що обов’язково має бути у складі нецінових критеріїв приведеної ціні аукціону.
У проекті закону є складна формула, яка визначає цей показник. Якщо підприємство – учасник закупівель задасться метою отримати максимальну перевагу від свого статусу української компанії, йому потрібно буде надати дані для розрахунку коефіцієнта локалізації (або «українськості») предмета закупівлі – матеріали, робоча сила, амортизація, оренда, комунальні та фінансові витрати, інші складові. Таким чином, потрібно розкрити повну виробничу собівартість пропонованого товару або робіт. Якщо учасник торгів доведе свою “українськість”, він отримає перевагу до 25 % перед конкурентами, що не спромоглись цього зробити.
У результаті таких нововведень під удар в першу чергу підпадають малі та середні підприємства, адже, використовуючи спрощену систему оподаткування вони не мають звітувати про структуру витрат у створені продукту. До того ж, метод розподілення витрат при визначені собівартості одиниці продукції у кожного підприємства може бути свій. В такому випадку це підштовхуватиме учасників торгів маніпулювати показниками витрат – адже, в кого вони більше в структурі собівартості, той отримає більший коефіцієнт «українськості» та нижчу приведену ціну. Незрозуміло також, як надати розрахунки для тендерної пропозиції ще не виготовленого товару або послуги.
У результаті таких нововведень під удар в першу чергу підпадають малі та середні підприємства, адже, використовуючи спрощену систему оподаткування вони не мають звітувати про структуру витрат у створені продукту.
Варто зазначити, що бюрократичні процедури для малого бізнесу завжди джерело підвищених витрат часу, грошей і, що важливо, сил та нервів. Якщо уряд і законодавці в будь якій країні хочуть спростити життя МСБ і дати поштовх до їх розвитку завжди робиться одне й теж саме: спрощується взаємодія бізнесу і органів влади та зменшується бюрократичне навантаження. Зняття цього навантаження допомагає підприємцям сконцентруватися на основній діяльності та розвивати свій бізнес!
Автори законопроекту декларують, що пропоновані ініціативи мають сприяти розвитку малого і середнього підприємництва в Україні. Але ми бачимо що на справді вони радикально збільшують бюрократичне навантаження при проведенні процедур закупівель, ставлять в нерівні умови значну кількість їх учасників чим дискримінують та суттєво обмежують його можливості. Велика частка МСБ при такому підході просто піде з державних торгів.
У той час, як передові країни полегшують життя МСБ, спрощуючи процедури та впроваджуючи дерегуляцію, наші законодавці заради преференцій «обраним», ще більше підсилюють навантаження в публічних закупівлях, при чому не тільки на учасників торгів, а й на замовників.
У той час, як передові країни полегшують життя МСБ, спрощуючи процедури та впроваджуючи дерегуляцію, наші законодавці заради преференцій «обраним», ще більше підсилюють навантаження в публічних закупівлях.
Законопроект № 7206 відкидає нас назад, до часів Януковича і Кучми, коли конкуренція спотворювалася через надання привілеїв одним за рахунок обмеження інших, а закони приймалися в інтересах невеликих груп, які збагачувалися, поки країна бідніла.
Впровадження цих змін нанесе катастрофічний удар по довірі до системи публічних закупівель, яку з такими зусиллями будує команда реформаторів з Prozorro.
Сподіватимуся на здоровий глузд свідомих людей у парламенті, які не дозволять прийняти цей безглуздий законопроект.
Головне фото: depositphotos.com / derepente
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
