Боротьба за українські душі: як конкуренція між церквами впливає на релігійність в Україні

Конкуренція православних церков в Україні наростає і радикалізується. Влада бачить вихід в об’єднанні церков: 23 квітня 2016 року Президент Петро Порошенко наголосив на важливості створення єдиної помісної православної церкви. У цій статті Тимофій Брік стверджує, що такий крок може призвести до зниження релігійної активності українців. Як таке можливо? На основі даних триваючого наукового дослідження Брік доводить, що конкуренція між різними православними церквами стимулює релігійну активність в Україні.

Українські релігійні групи були і є досить конкурентними. В різні роки вони захоплювали будівлі, вступали в судові суперечки та вели політичні протистояння. Архієрейський собор Російської православної церкви (РПЦ) навіть наклав анафему на голову Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) у 1997 році. Іноді звичайні українці беруть участь у цій боротьби всіма доступними засобами. У 1999 році маріупольський активіст при зустрічі із Патріархом УПЦ КП Філаретом (Денисенко) “вилив на нього відро “святої” води та почав бити його відром по голові”.

Анексія Криму та подальша гібридна війна призведи до нових релігійних переслідувань, небачених раніше у незалежній Україні. Лідер самопроголошеної Донецької народної республіки (ДНР) Олександр Захарченко публічно заявив, що визнає лише православну церкву Московського патріархату римський католицизм, іслам та юдаїзм та пообіцяв боротися із “сектантством” та “псевдо-релігіями”. Зазвичай, мішенню заяв про сектантство у таких випадках стають протестантські церкви. Згідно з Інститутом релігійних свобод, бойовики самопроголошеної ДНР викрали та застосували фізичну силу до протестантів в таких містах як Донецьк, Горлівка, Шахтарськ та Дружківка. Досвідчений читач може також інтерпретувати слова Захарченка як напад на Греко-католицьку церкву та на ті українські православні церкви, що не належать до Московського патріархату.

Такі релігійні сутички вплинули на ставлення українців до церков та їхньої ролі у суспільстві. Виникла нова тенденція ворожості до Московського патріархату. Згідно із опитуваннями 2015 року, 19% опитаних погодились із тим, що Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) є “церква держави-агресора, що здійснює в Україні шкідливу діяльність”. Більше того, починаючи з 2014 року близько 50 православних громад перейшло від Московського патріархату до Київського патріархату. Це число порівняно невелике (50 організацій із більш ніж 12 тис. громад складають менше одного відсотка), тим не менш, сам факт переходу вразив експертів та спостерігачів (Рисунок 1).

Теорія конкуренції між церквами

Церкви та конкуренція між церквами в Україні вивчені добре. Однак, наскільки мені відомо, раніше не було спроб дослідити можливий вплив міжцерковної конкуренції на середню релігійність українців. Зв’язок конкуренції між церквами та релігійною активністю у суспільстві є предметом жвавих суперечок у соціології релігії. Оригінальну теорію конкуренції між церквами було створено в США з метою пояснити високий рівень релігійності в цій країні. Згідно з теорією, конкурентний “ринок релігій” може бути потужним джерелом релігійної активності у суспільстві. Конкуренція є важливою через дві причини: (1) різні церкви можуть краще відповідати релігійним вподобанням людей, займаючи відповідні ніші; (2) конкуренція створює додаткові стимули для церков боротись за свою паству, а не діяти як “ліниві фірми”. Ця теорія була успішно застосована в США, проте її застосування в інших країнах викликало дискусії. Порівняльні дослідження показали, що вплив конкуренції між церквами не має однакового характеру в різних країнах та залежить від багатьох чинників. Один із аргументів поточного дослідження полягає у тому, що конкуренція між православними церквами в Україні позитивно та суттєво впливає на релігійну активність українців.

Релігійні громади та конкуренція між православними церквами

Попередні дослідження часто використовували опитування для вимірювання конкуренції між церквами. Це призводило до суттєвого викривлення результатів. Таким чином, було зібрано нові дані про релігійні громади для проведення цього дослідження. Хоча подібні дані використовувались і раніше, цей набір даних дозволяє здійснити краще порівняння по регіонах. Рисунок 2 показує оціночну кількість релігійних громад (загалом) в Україні з 1991 до 2013 р.

Ці дані було використано для створення показника конкуренції між православними церквами у кожному регіоні. Показник було отримано в два кроки. По-перше, на основі часток церков було підраховано індекс Герфіндаля з оберненою шкалою (цей показник є, мабуть, найбільш традиційним в соціології релігії). Таким чином, “0” означає повну концентрацію, а “1” позначає повну конкуренцію. Після цього було підраховано гіпотетичні показники конкуренції між церквами, які би існували, якби православні церкви України об’єднались (згідно зі словами Петра Порошенка). Іншими словами, було розглянуто гіпотетичну ситуацію, в якій частки всіх православних церков було сумовано як частку однієї об’єднаної церкви. Було підраховано новий індекс Герфіндаля у ситуації із цією одною церквою. Різниця між реальними та гіпотетичним індексами Герфіндаля показує, наскільки значною була роль православних церков у конкуренції між церквами в Україні. На Рисунку 3 зображені відповідні значення з 1991 до 2009 р. Як можна побачити, медіанне значення (по регіонах) зростало з часом.

Конкуренція між церквами та релігійність

Чи впливає конкуренція між православними церквами на релігійність українців? Для того, щоб відповісти на це запитання, було використано ще дві бази даних. Першою базою є дані, зібрані із опитувань, проведених Інститутом соціології Національної академії наук України у період з 1992 до 2006 р. Другою є опитування Європейського соціального дослідження (ЄСД) за 2012 рік. Ці дослідження використовували різні набори запитань та підходи до побудови вибірки, що підкріплює надійність висновків. Релігійна активність виміряна чотирма різними змінними. Дослідження ІС НАНУ надають інформацію про належність до церкви. Опитування ЄСД надає інформацію про суб’єктивну релігійність, частоту відвідування церкви та частоту, з якою респонденти моляться вдома.

Результати статистичного аналізу

Всі статистичні моделі виявили значимий позитивний вплив конкуренції між православними церквами на релігійну активність українців у розрізі приналежності до церкви, суб’єктивної релігійності, відвідування церкви та молитв вдома. Зв’язок залишається незмінним після врахування численних незалежних змінних на індивідуальному та контекстному рівнях, в т. ч. мови спілкування, зайнятості, рівня освіти, стану здоров’я, втрати партнера, статі, віку респондента; переслідування релігії у регіоні за часів СРСР, економічного розвитку регіону, рівня зайнятості в регіоні та часу після розпаду СРСР.

Кореляція чи причинно-наслідковий зв’язок

Кореляції між церковною конкуренцією та релігійністю присвячено численні дослідження. Однак існує дуже мало досліджень причинно-наслідкового зв’язку між ними. З цією метою стаття використовує інструментальну змінну (IЗ).

Інструментальна змінна (IЗ) є спеціальним індикатором, що може впливати на залежну змінну (ту, яку пояснюють) лише опосередковано через вплив на незалежну змінну (ту, за допомогою якої пояснюють). Таким чином дослідник впевнюється в тому, що зв’язок між незалежною та залежною змінними є одностороннім. Тому необхідно визначити змінну, яка впливає на релігійну активність опосередковано через конкуренцію між церквами. В цій статті такою інструментальною змінною є частка (%) всіх релігійних громад, в реєстрації яких було відмовлено чи скасовано державою у кожному регіоні. Держава може відмовити у реєстрації громади (або скасувати її), якщо статут організації не відповідає Конституції України. Було встановлено, що у 21 столітті пострадянські уряди повернулись до практики сильного регулювання релігійних ринків в районах, де одна релігійна група складає більшість населення. Справді, IЗ сильно та негативно корелює із конкуренцією між церквами (-0,47). Іншими словами, сильне регулювання знижує конкуренцію між церквами. IЗ не корелює із залежною змінною (відвідування церкви), таким чином задовольняючи вимогам статистичного аналізу. Результати аналізу за методикою 2SLS показують, що регулювання ринку справді впливає на відвідування церкви опосередковано через конкуренцію між церквами. Це свідчить про те, що конкуренція між церквами впливає на релігійну активність, а не навпаки.

Підсумок та можливі наслідки конкуренції між церквами та об’єднання церков

Конкуренція між церквами є дуже дискусійною теорією в соціології релігії. Згідно із цією теорією, релігійність суспільства зростає тоді, коли церкви конкурують між собою. Україна надає унікальну можливість дослідити вплив конкуренції всередині однієї, але конкурентної релігійної групи, а саме православних церков. Спеціальний індекс конкуренції між церквами, використаний у наборі статистичних моделей на основі різних баз даних та специфікацій моделей показує, що конкуренція між православними церквами корелює позитивно із релігійністю населення в розрізі їхньої належності до церкви, частотою відвідування церкви, суб’єктивної релігійності та частоти, з якою люди моляться вдома. Більше того, є свідчення того, що цей зв’язок є причинно-наслідковим. Повертаючись до слів Президента Порошенка, дані показують, що об’єднання православних церков може насправді призвести до зниження релігійної активності українців через зниження конкуренції між церквами. Таким чином, наслідки об’єднання, якого прагне частина православних сановників, в довготривалій перспективі можуть не надто їм сподобатись.