Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
Мережею поширюють відео з коментарями нібито колишньої співробітниці Федерального агентства з надзвичайних ситуацій (FEMA) США Селести Солум. Вона говорить, що через ПЛР-тести людям вживлюють чипи, так звані «наніти», і водночас збирають зразки ДНК людей.
Однак це неправда. Фейки з цього відео вже спростовували незалежні іноземні фактчекери Verafiles та Reuters.
По-перше, Солум не працювала в FEMA. У коментарі для Reuters представник Агентства з надзвичайних ситуацій запевнив, що немає жодних даних про те, що Селеста Солум коли-небудь у них працювала.
На відео Солум говорить, ніби ПЛР-тестування — це частина ініціативи «Штрих-код на все життя», організованої Рокфеллером. На вебсайті Університету Рокфеллера йдеться про кілька проєктів та організацій, які вивчають «ідентифікацію видів» за допомогою штрих-кодування. Сторінку створили після симпозіуму в 2003 році, тобто за 16 років до пандемії нового коронавірусу. Тож заявляти про зв’язок між ініціативою та COVID-19 немає підстав.
Раніше VoxCheck уже спростовував схожі конспірологічні теорії про зв’язок Рокфеллера з ПЛР-тестами та збором ДНК у людей, а також фейк про те, що у вакцинах містяться наноботи.
Солум також стверджує, що гідрогелі — речовини, які можуть утримувати рідину, але не розчиняються у воді — використовують у вакцинах від COVID-19. Гідрогель нібито «самостійно збирається» всередині тіла, перетинає гематоенцефалічний бар’єр і захоплює мозок.
Гематоенцефалічний бар’єр – це бар’єр між кровоносними судинами мозку та компонентами, що утворюють мозкову тканину. Забезпечує захист від потрапляння у мозок хвороботворних патогенів та токсинів, що можуть міститися у крові людини. Раніше у соцмережах поширювали неправдиву теорію, ніби ПЛР-тести на COVID-19 руйнують гематоенцефалічний бар’єр та роблять нас вразливими до інфекцій. Спростування читайте тут.
Фейк про гідрогель уже спростовували фактчекери з Science Feedback. Немає жодних доказів, що гідрогелі входять до складу вакцин від COVID-19. Імплантати на основі теоретично можуть також використовуватися для введення вакцин. Однак зараз вакцини вводять як внутрішньом’язові ін’єкції: це дозволяє препарату рівномірно досягати всіх частин тіла.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
