Куди йде валюта з України?

Куди йде валюта з України?

Photo: ua.depositphotos.com / alfexe
23 Серпня 2022
FacebookTwitterTelegram
2773

Мабуть, кожен із нас помітив девальвацію гривні останнім часом. Зрозуміло, що фундаментальна причина цього – війна. Але економічна причина – це те, що валюти в країні (як запасів, так і надходжень) стало менше, тоді як попит на неї виріс. Отже, виросла й ціна, за яку можна купити іноземну валюту. Ми отримуємо іноземну валюту, коли продаємо щось за кордон або залучаємо іноземні інвестиції, та витрачаємо валюту купуючи закордонні товари, послуги або цінні папери. Всі ці операції відображені у платіжному балансі, який публікує Національний банк.

На графіку нижче показано статті платіжного балансу в динаміці. Для зручності зі знаком плюс (вище від нуля) відображено ті операції, які означають приплив валюти, нижче від нуля – ті, які супроводжуються відпливом валюти.

На графіку видно, що з початком повномасштабного вторгнення росії як експорт, так і імпорт значно знизилися, а в наступні місяці імпорт відновлювався значно швидше, ніж експорт. Зрозуміло, що це насамперед пов’язано із блокуванням українських портів з одного боку та закупівлею необхідних товарів для оборони з іншого. Хоча, звісно, завозили ми не лише товари для оборони. На графіку не видно значного відпливу коштів з України протягом зимових місяців. 

Джерело: дані НБУ. Примітка: average 17-20 (перший стовпчик) показує середньомісячні кількості за відповідними статтями за 2017-2020 роки.

Привертає увагу зростання статті “портфельні та інші інвестиції з України” у березні-червні 2022 року. До цієї статті серед іншого входять кредити видані українськими банками нерезидентам, обсяги валюти поза банками та торговельний кредит (тобто сума оплаченого, але ще не поставленого товару). Як видно на наступному рисунку, дві останні статті значно виросли останнім часом. Скоріше за все, це пов'язано зі значною кількістю біженців (які витрачають гроші за кордоном) та логістичними складнощами.

Джерело: дані НБУ. Примітка: average 17-20 (перший стовпчик) показує середньомісячні кількості за відповідними статтями за 2017-2020 роки.

Ці чинники призвели до зниження резервів НБУ та неминучого ослаблення гривні. Задля збереження резервів та підтримки гривні НБУ запровадив обмеження на рух валюти за кордон, а уряд працює над налагодженням експорту та розглядає можливість запровадження додаткового податку чи збору на імпорт (у звичайних умовах таких податок однозначно був би неправильною економічною політикою, однак сьогодні умови дуже далекі від звичайних). 

Джерело: дані НБУ. Примітка: average 17-20 (перший стовпчик) показує середньомісячні кількості за відповідними статтями за 2017-2020 роки.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний