Велика дискусія на VoxUkraine. Або дюжина ножів у спину МВФ

Автори: Редколегія VoxUkraine

Економічна дискусія в Україні поступово виходить на новий рівень - окремі політичні сили почали обґрунтовувати свої гасла та тези даними й розрахунками. Це надзвичайно добре - тепер ці ідеї можна змістовно обговорювати. Що ми й зробили. Коментарі економістів VoxUkraine до позицій Радикальної партії із земельного мораторію, пенсійного віку, трудового законодавства, бюджетної консолідації, інфляційного таргетування та інших важливих для української економіки тем.

2лютого лідер Радикальної партії Олег Ляшко опублікував на своїй сторінці у ФБ відкритий лист із критикою очікуваного меморандуму України з МВФ. У більш розлогій формі цей текст з’явився також у блозі депутата на Цензор.нет.

Перш ніж детально розглянути викладені аргументи, варто подякувати депутатам за створення цього документу - хоча з багатьма тезами ми не погоджуємось, сам факт появи такого тексту варто всіляко вітати, бо він розглядає багато комплексних питань, містить чимало даних та аргументів і таким чином підіймає дискусію на вищий рівень порівняно з виступами депутатів у Раді та ЗМІ. Ми маємо надію, що інші депутатські фракції також будуть створювати подібного роду документи, які дозволять зрозуміти їхні ідеологічні погляди на економічну політику.

Головними вадами співпраці з МВФ пан Ляшко вважає такі:

МВФ справді надає не безповоротну допомогу, а кредити. Правда і те, що статут МВФ визначає три цілі кредитів: погашення боргу, поповнення резервів центрального банку, фінансування дефіциту бюджету. Але ж МВФ тому і зветься фондом, а не банком, що його основна мета - недопущення поширення кризи з однієї країни на інші за допомогою покриття тимчасових дефіцитів рахунків платіжного балансу. І це потрібно чітко розуміти.

Саме тому кредит МВФ не можна порівнювати з фінансовою допомогою від ЄС Польщі та іншим країнам-членам Євросоюзу так само, як не можна порівнювати зелене і квадратне. Україна не є членом ЄС, і захист прав власності та умови ведення бізнесу в Україні далекі від польських. Тому інвестиції до нас не підуть, поки ми не виконаємо “домашню роботу”: стабілізуємо економіку і зробимо привабливим інвестиційний клімат.

Крім того, обсяги фінансування, яке виділено Україні, не такі вже й малі. Обсяг коштів, які може напряму надавати МВФ, залежить від квоти країни-члена у Фонді, яка в свою чергу опосередковано залежить від розміру економіки. Україна та Греція отримали максимально допустимі кредити - 800% від квоти кожної з країн. Також не варто забувати, що повний пакет домовленостей про фінансову допомогу Україні становив значно більшу суму - 40 млрд дол., до яких увійшли власне кредит МВФ, кредити від інших міжнародних фінансових організацій та реструктуризація (із 20% списанням) зовнішнього державного боргу України. До того ж, кредити МВФ - набагато дешевші, ніж вартість запозичень на ринку для країн у кризовому стані.

Рисунок 1. Виплати основної суми та процентні платежі за зовнішнім суверенним та квазі суверенним боргом на основі зобов’язань станом на кінець листопада 2016 року ($ млрд).

Джерела: МВФ, Міністерство фінансів, НБУ, розрахунки Dragon Capital

Загалом, треба чітко усвідомлювати, що МВФ приходить до країни, яка опинилася в кризі, а не є причиною кризи. Фонд діє як швидка допомога, яка не потрібна здоровій людині, але необхідна хворому. І так само, як лікар хворому, МВФ прописує країні гіркі, але необхідні ліки.

12 “пігулок”, категорично проти яких виступає пан Ляшко

1. Поетапне підвищення пенсійного віку до 63 років для жінок та чоловіків

[Підвищення пенсійного віку] абсолютно неприйнятно з соціально-демографічної точки зору, оскільки середня очікувана тривалість життя чоловіків в Україні - лише 66 років.

Справді, в Україні середня тривалість життя нижча, ніж у більшості розвинених країн. Проте, важливим є не лише абсолютний вік виходу на пенсію, а й середня очікувана тривалість життя на момент такого виходу та пільговий достроковий вихід. Українські жінки посідають одне з найвищих місць у світі за тривалістю життя на пенсії - так, у 2012 році вона складала 23 роки, що, за даними директора Інституту демографії та соціальних досліджень Е. Лібанової, перевищувало їхній середній трудовий стаж. Для чоловіків середня очікувана тривалість життя на момент виходу на пенсію становить 14 років, що співставно з таким показником в інших країнах. Водночас, в Україні майже половина чоловіків виходить на пенсію у 60 років, а решта - в 40, тобто реально середній вік виходу на пенсію - 55 років. Це - одна з причин, чому видатки на пенсійне забезпечення в Україні були одні з найвищих у світі - 16% ВВП у 2013 році, а дефіцит Пенсійного фонду в 2016 році склав 84,9 млрд грн або близько 4% ВВП. При цьому пенсії залишаються низькими.



Натисність, щоб читати далі

2. Мораторій на продаж земель сільгосппризначення

Виступаючи проти скасування мораторію на вільний обіг землі, депутат з одного боку лякає небезпекою скупки земель за безцінь “іноземними спекулянтами та латифундистами”, а з іншого - наводить дані щодо зростання випуску сільськогосподарської продукції попри мораторій.

Щодо небезпеки скупки земель - сільськогосподарські землі принципово не відрізняються від інших активів, якими володіє значна кількість громадян України, наприклад, квартири. Чому немає мораторію на купівлю-продаж квартир? До того ж, навіть якщо припустити купівлю іноземцями землі “за безцінь” (зараз така купівля заборонена законом), вони її навряд чи вивезуть, тож додана вартість буде вироблятися в країні. Більш того, дослідження вказують на те, що основні опоненти продажу землі не є власниками паїв, які мають ухвалювати таке рішення. Досвід інших країн, у яких немає обмежень на купівлю землі іноземцями, не показав засилля чужинців-латифундистів.

Рисунок 2. Кому належить земля



Натисність, щоб читати далі

3. Лібералізація трудового законодавства

В проекті Меморандуму з МВФ йдеться про "прибирання обмежень, що містяться в Трудовому кодексі", "обмеження кола "захищених категорій" працівників", "перегляд Трудового кодексу для виключення з нього суворих норм" та ін.

Пояснюючи неприйнятність таких змін, пан Ляшко наводить приклад Великобританії початку ХІХ сторіччя, де обмежили дитячу працю на бавовняних фабриках, що було обмеженням вільного ринку. Порівняння Великобританії 200 років тому із сучасною Україною є повністю некоректним. Великобританія рухалась від повної відсутності обмежень на ринку праці до запровадження мінімальних. В Україні навпаки - ринок праці є дуже зарегульованим ще з радянських часів (чинний Трудовий кодекс прийнято у 1972 році). Тоді держава була єдиним працедавцем, і тому замість створення конкуренції та покращення умов праці запроваджувала нові пільги для тих чи інших категорій працівників. Зворотнім боком такої законодавчої “суперзахищеності” працівників є безробіття (роботодавець не буде наймати на роботу працівника, якого не зможе легко звільнити у разі економічних труднощів) та неформальний ринок праці - робота за контрактами чи навіть усними домовленостями - на якому працівники не захищені взагалі. До того ж, у зв’язку зі слабким правовим полем та тотальною корупцією в судовій сфері, більшість обмежень Трудового кодексу не мають реальної сили.

В усіх наведених у статті пана Ляшка соціально-орієнтованих країнах (Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія) трудове законодавство значно ліберальніше від українського. Наприклад, вони не мають законодавчо встановленої мінімальної зарплати. Не мають вони і багатьох інших обмежень, наявних у нашому Трудовому кодексі, за яким дуже важко звільнити працівника. Втім, найважливіше те, що Україну варто порівнювати не з розвинутими країнами з високим рівнем доходів, а з ними у той період, коли вони мали доходи співставні з поточними українськими, або із сучасними країнами схожого рівня розвитку.

4. Жорстке обмеження бюджетного дефіциту

Автори критикують обмеження бюджетного дефіциту на рівні трішки вищому за 2% ВВП, оскільки воно перешкоджає проводити м’яку фіскальну та монетарну політику. Як приклад, автори наводять політику США періоду Другої світової війни, коли значно зросли витрати американського уряду, що стимулювало розвиток економіки.

Справді, обмеження державних видатків та дефіциту, принаймні у короткотерміновому періоді, може призвести до зменшення ВВП. Негативні наслідки такого скорочення спостерігались на прикладі Греції та передбачались для України. Тому на сьогодні сам МВФ не є надто жорстким щодо можливості тимчасового високого дефіциту бюджету під час рецесії, і головна увага приділяється підвищенню ефективності видатків, а не їх технічному скороченню за всіма можливими напрямками. Головна проблема в іншому - дефіцит треба якось фінансувати.

Фінансування дефіциту бюджету здійснюється двома шляхами - (а) продажем державних активів, тобто приватизацією, та (б) запозиченнями. Перший варіант ми розглянемо нижче, у розділі про приватизацію.

Натисність, щоб читати далі

5. Інфляційне таргетування

Автори піднімають два блоки питань: по-перше, чи досяжні запропоновані показники інфляції (8%, 6% та 5% у 2017-2019), по-друге, чи потрібні такі орієнтири - тобто чи не призведе низька інфляція до стримування економічного зростання.

Відповідь на перше питання дасть лише час. Можна зазначити, що незважаючи на те, що у 2015 році інфляція склала 43,3%, НБУ зміг виконати свою ціль на 2016 рік - 12% (±3 в.п.) - інфляція становила 12,4%. Тож отримання і цього року результату близького до цілі є досяжним згідно з наявним досвідом (у разі відсутності значних негативних шоків для економіки).

Друге питання набагато складніше. Справді, якщо ціни зростають швидше за цільовий рівень, НБУ має проводити обмеження пропозиції грошей, що може призводити до рецесій. Класичний приклад - обмеження, запроваджені Федеральною резервною системою за головування Пола Волкера у 1979-1983 роках. У 1970-ті середньорічна інфляція в США становила 8,1%. Для зупинки таких сталих та високих темпів інфляції ставку ФРС було підвищено до 20% у 1981 році. Це призвело до рецесії 1980-1982 року, але після 1983 року річні темпи інфляції становили в середньому 2,8% і жодного разу не перевищили 5,4%. Ця низька інфляція є однією з причин того, що в Україні та багатьох інших країнах люди часто надають перевагу доларам перед своєю національною валютою як засобу заощадження. Окрім того, існує багато досліджень, які вказують на позитивний вплив стабільно низької інфляції на валові та прямі інвестиції, в тому числі іноземні. Низька інфляція знижує невизначеність, розширює горизонт планування та дозволяє здійснювати довгострокові інвестиції.

Натисність, щоб читати далі

6. Реформа освіти та охорони здоров’я

Описуючи розділ Меморандуму МВФ, що стосується реформ медицини та освіти, пан Ляшко перекручує тези, записані в Меморандумі. Зокрема, він пише:

“Проект Меморандуму з МВФ містить зобов'язання України: "…ми прискоримо фіскальні структурні реформи у т.ч. шляхом проведення медичної та освітньої реформи для зменшення розміру державного сектору. Іншими словами, влада обіцяє жорстко економити на медицині та освіті! Замість того, щоб перебудовувати і розвивати їх на ефективних засадах, буде на них економити. Взагалі-то, ті, хто вписав це в Меморандум - справжні манкурти!”

Рисунок 1. Видатки на освіту в Україні та країнах ─ нових членах Євросоюзу, останні наявні дані (Україна – 2016*), % від ВВП

Джерело: Світовий банк, Державне казначейство України

Але “структурні реформи” не означають зниження фінансування - навпаки, вони саме й передбачають “розвиток на ефективних засадах”, тобто більш раціональне використання наявних коштів.

Натисність, щоб читати далі

7. Обмеження спрощеної системи оподаткування

Спрощена система оподаткування справді значно спростила умови для ведення мікро- та малого бізнесу з моменту її запровадження. Разом із цим позитивним моментом є і негативний - великі компанії почали користуватися спрощеною системою як легальним методом мінімізації сплати податків, зокрема у роздрібній торгівлі, ІТ та готельному бізнесі. Якщо поглянути на досвід інших країн з підтримки малого бізнесу, то практично в усіх розвинених країнах це робиться спрощенням звітності, а не спеціальним податковим статусом. Якщо метою є саме збереження можливостей легальної діяльності для мікро- та малого бізнесу, то доцільно розглянути варіант із повним скасуванням оподаткування і звітності такого бізнесу за малих обсягів, як запропоновано у цій статті.

8. Експортно-кредитне агенство

Експортно-кредитно агентство (ЕКА) - може стати одним із ключових елементів системи сприяння експорту за умови, що воно паралельно не стане джерелом додаткових ризиків: фіскальних, фінансових, корупційних тощо.

До закону, який був прийнятий наприкінці 2016 року, насправді досить багато питань, які вже піднімались в одному з випусків Індексу Моніторингу Реформ (іМоРе). Ключові питання - (1) виведення новоствореної Державної установи з підтримки експорту зі сфери дії законів, які регулюють усі інші фінансові та страхові установи на ринку Україні, (2) досить специфічна структура органів управління установою та (3) вибірковий характер підтримки - вона надається лише кільком секторам економіки. Окреме питання - відповідність положень закону міжнародним зобов’язанням України.

У поточному вигляді закон створює додаткові бюджетні зобов’язання, а отже, ризики, які не може не враховувати МВФ у роботі з країною.

Натисність, щоб читати далі

9. Індустріальні парки

Нещодавно VoxUkraine вже публікував думку редколегії щодо української версії “індустріальних парків”, які насправді є черговою спробою викривлення правил гри та “оптимізації” оподаткування для певних компаній, як це вже було із СЕЗ та ТПР. У світі основна перевага таких парків - максимально спрощений доступ до інфраструктури, а податкові пільги, якщо є, то прив’язані до конкретних кількісних показників, як-от створення певної кількості робочих місць.

10. Ціна газу

Пан Ляшко знову наводить аргумент щодо того, що газ внутрішнього видобутку має продаватися населенню за “внутрішньою” ціною. VoxUkraine неодноразово пояснював (наприклад, тут і тут), чому різні ціни на газ для різних категорій споживачів та перехресне субсидіювання шкідливі для економіки. Варто лише нагадати, що 2014 року дефіцит НАК Нафтогаз перевищував дефіцит Державного бюджету України, а тепер знизився майже до нуля. Наступним кроком реформування енергетичного ринку має стати монетизація “енергетичних субсидій” для того, щоб у споживачів були стимули економити енергію.

Некоректним є твердження про те, що народ має отримувати “державний” газ за спеціальною низькою ціною. Усі громадяни України є опосередковано співвласниками Укргазвидобування, але не всі є споживачами газу. Навіть ті, хто напряму споживають газ, роблять це у дуже різних обсягах - зазвичай великі будинки (переважно людей із високими доходами) споживають значно більше за малі. Тому низькі тарифи для всіх - це підтримка [багатих] споживачів газу за рахунок решти суспільства - адже фінансування збитків державних компаній відбувається зрештою за рахунок платників податків.

11. Легалізація грального бізнесу

Заборона грального бізнесу не привела до його зникнення. Так само, як сухий закон, заборона проституції та наркотиків, вона не знищує “погані звички”, а лише створює джерела доходів для тіньових ділків. Якби заборона діяла, то навряд чи ми регулярно бачили новини про закриття гральних притонів по всій Україні - від Одеси до Кривого Рогу та Лисичанську.

Влада час від часу оголошує боротьбу із гральними закладами, але особливого успіху не видно.

Чи є ігрова залежність проблемою? Безумовно. Існує навіть її код у Світової організації охорони здоров’я - 63.0. Так само, як і алкоголізм, цей поведінковий розлад потрібно лікувати. Проте, автори чомусь не виступають за впровадження сухого закону. Імовірно тому, що знайомі з його негативними наслідками. Залякування перетворенням України на фешенебельний притон для іноземців безпідставні - до заборони грального бізнесу на кордонах з Україною не було черг ігроманів, не з’являться вони й після його легалізації. Легалізація грального бізнесу передбачає його державне регулювання та більшу відповідальність суб’єктів цього бізнесу, бо у разі зловживань вони можуть понести фінансові втрати. А також, звісно, наповнення державного бюджету, а не чиїхось приватних кишень.

12. Приватизація

Автори стверджують, що:

  1. В України немає зайвої державної власності.
  2. Продаж не на часі
  3. У світі багато успішних державних підприємств (із наведенням прикладів)

Розглянемо ці пункти окремо.

По-перше, питання оптимальної частки держави в економіці не є однозначним і залежить від багатьох факторів: історії, наявності важливих ресурсів, варіантів проведення державної політики тощо. На сьогодні у розвинених державах частка державної власності істотно різниться. Більш того, її вартість є часто нетривіальним питанням, особливо у випадку історичних будівель або національних парків. Так, у Франції кожен із 96 соборів оцінений в 1 євро.

Натисність, щоб читати далі

Автори: Олександр Жолудь, Ілона Сологуб, Олена Білан, Вероніка Мовчан, Олександр Талавера, Алекс Нікольсько-Ржевський, Юрій Городніченко, Тимофій Милованов, Володимир Білоткач, Олена Нізалова, Денис Нізалов