Маніфест за «мир», але без України. Фактчек російської брехні в Європі

Прикриваючись словами «мир», «досягнення компромісів з обох сторін» Аліса Шварцер і Сара Вагенкнехт насправді просувають типові наративи російської пропаганди.

Авторки починають маніфест із класики виправдання будь-якого злочину  — прирівнювання жертви до злочинця. Спочатку вони називають військові та цивільні втрати обох сторін війни, проте чомусь не згадують відповідального за ці страждання. «Жінок ґвалтували, дітей залякали, цілий народ зазнав травми», — пишуть автори, але при цьому не вказують, хто став катом українського народу.

У петиції не знайти ні різкого засудження російської агресії, ні закликів до відновлення територіальної цілісності України чи покарання воєнних злочинців. Найскладніша думка, з якою стикнеться читач, — це «війна — це погано, а мир —  це добре».

Далі, щоб українці й не думали про справедливий мир, «миролюбні» європейці пропонують Німеччині відмовитися від постачання важкого озброєння Україні. Інакше — ескалація,  ядерний чемоданчик путіна та Третя світова війна.

Щоб уникнути кінця світу, німкені заохочують до «компромісів із обох сторін». І цей варіант мирного врегулювання нібито підтримує 50% населення Німеччини. Проте громадська думка в Німеччині не така однозначна, як намагаються представити авторки петиції. У соціологічному дослідженні YouGov, оприлюдненому наприкінці грудня, справді вказано, що 55% німців підтримують початок переговорів України та росії. Водночас половина респондентів заявила, що Україна має повернути всі свої території, включно з Кримом, що не дуже схоже на «компроміси», запропоновані в маніфесті.

Інші дослідження також показують результати, що не збігаються з аргументами прибічників миру за будь-яку ціну.  У дослідженні Civey від 25 лютого 63% респондентів заявили, що Німеччина повинна робити більше для сприяння мирним переговорам. Утім, 42% респондентів вважали, що метою переговорів має бути відновлення кордонів України країни до анексії Криму, а 33% виступили до відновлення кордонів до 24 лютого  2022 року.

За даними опитування Infratest dimap від 2 березня, більшість респондентів (47%) вважають доцільною підтримку Україну зброєю, а 73% погоджуються, що Україна має сама вирішити, коли йти на переговори з росією. 54% не погоджуються, що завершення війни означатиме втрату українських територій. 

Насправді ж компроміс із росією призведе не до завершення війни, а лише дасть час окупантам перегрупуватися та підготувати новий удар. Наразі росія погоджується на переговори, в яких не буде обговорюватися деокупація українських територій, покарання злочинців чи виплата репарацій. Тож по суті це не переговори, а їхня імітація для тимчасового заморожування лінії фронту. Про неготовність рф до справжніх перемовин говорять і західні лідери, зокрема канцлер Шольц.

Риторика російських пропагандистів не дає сумніву, що агресор має намір і далі вбивати українців та захоплювати їхні землі. Ба більше, у російських каналах регулярно лунає мова ненависті щодо інших країн: Казахстану, Грузії, країн Балтії, Польщі, Молдови. А в етерах центральних телеканалів закликають до ядерних ударів по країнах НАТО. Тому росія не зупиниться на окупації Донбасу та півдня України. Вона буде воювати, поки її не зупинять українські захисники, озброєні західною технікою. 

Саме від постачання цієї техніки німецька опозиція пропонує відмовитися Саме від постачання цієї техніки Ліва партія пропонує відмовитися, побоюючись ескалації. І при цьому їх не бентежить, що знищені українські міста (Маріуполь, Сєвєродонецьк, Мар’їнка, Бахмут та інші) вже виглядають так, ніби росія застосовувала проти них зброю масового знищення.

Звісно, ризик ядерної ескалації залишається — в останньому звіті розвідувальної спільноти США зазначають, що на тлі поразок москва більше покладатиметься на ядерний арсенал при реалізації своїх цілей. Проте і в України, і в Заходу вибір невеликий — або боротися з надією на справедливий мир, або ж піти на поступки агресору та жити у світі без правил, де диктатори можуть безкарно починати «спецоперації» проти власних сусідів та погрожувати ядерною палицею.