Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У новому відео Сергій Гула поширює інформацію про Грейт-Баррінгтонську декларацію. У ній начебто понад 6 000 вчених із усього світу стверджують, що карантинні обмеження та порушення прав людини несуть руйнівні наслідки для здоров’я населення.
Грейт-Баррінгтонська декларація дійсно існує. Однак ідеї декларації, як-от відмова від карантинних обмежень та досягнення колективного імунітету шляхом інфікування COVID-19, не є безпечними та можуть призвести до численних жертв.
Це уже коментували незалежні іноземні фактчекери з PolitFact. У жовтні 2020 року VoxCheck також перевіряв тези Грейт-Баррінгтонської декларації.
Зміст декларації
Грейт-Баррінгтонську декларацію підписали 4 жовтня 2020 року в Грейт-Баррінгтоні, місті в штаті Массачусетс, США. На офіційному сайті декларації заявляють, що станом на 24 вересня 2021 року її підписали 14 981 вчених, 44 167 медиків та 805 155 зацікавлених громадян.
Проте серед підписантів декларації журналісти знайшли несправжні імена. Наприклад, «Джонні Бананас» або фахівець «університету твоєї мами». До того ж, цю декларацію може підписати будь-хто на вебсайті. Автори декларації заявляють, що це виключення і несправжні підписи складають менше 1% від усіх підписантів. У будь-якому випадку кількість підписів ще не свідчить про коректність її змісту та ефективність запропонованих ідей.
По-перше, у декларації заявляють, що карантинні обмеження призводять до негативних короткострокових і довгострокових наслідків для здоров’я населення: зниження темпів дитячої вакцинації, більш важкі наслідки серцево-судинних захворювань, зменшення охоплення діагностики ракових захворювань, погіршення психічного здоров’я. Крім того, на думку авторів, карантин позбавляє дітей якісної освіти і наносить значну шкоду економічному добробуту.
По-друге, продовжують автори, небезпечність COVID-19 перебільшена. Молоде населення має значно менше ризиків при інфікуванні COVID-19, ніж люди похилого віку. А для дітей COVID-19 не страшніший за звичайний грип.
По-третє, для закінчення пандемії необхідне досягнення колективного імунітету. При наявності колективного імунітету небезпека інфікування для груп ризику зменшується. Саме тому автори документа пропонують дозволити людям, що не знаходяться в групі ризику, відновити життя без будь-яких карантинних обмежень, у тому числі без носіння масок та соціального дистанціювання.
Для людей похилого віку пропонують вжити додаткові заходи безпеки: у будинках літніх людей працюватимуть люди лише з набутим імунітетом проти COVID-19, серед персоналу та гостей проводитимуть регулярне тестування; для тих, хто проживає вдома, організують доставку продуктів харчування; для старших працівників спеціально підлаштують робочий графік для їхнього захисту.
Декларацію створили ще до появи перших вакцин від COVID-19. У 2021 році прибічники декларації досі впевнені, що досягнення колективного імунітету природним шляхом — ефективний шлях для боротьби з пандемією. Вони критикують рішення вакцинувати дітей, однак не виступають проти вакцинації дорослих, водночас наголошуючи, що вакцинний імунітет начебто є короткотривалим і неповним.
Критика декларації
Після оприлюднення декларації її розкритикували медичні експерти. Так, Ентоні Фаучі, керівник американського Інституту алергології та інфекційних захворювань та нинішній головний радник президента Байдена з медичних питань, назвав цей план дуже ризикованим та ірраціональним. Хоч ця стратегія нібито спрямовує увагу на захист найуразливіших верств населення, вона призведе до вищого рівня госпіталізації та смертності серед груп ризику (30% населення США, за його словами).
Метт Хенкок, тодішній міністр охорони здоров’я Великої Британії (2018-2021), піддав сумніву саму ідею досягнення колективного імунітету, оскільки не всі інфекційні хвороби можна побороти цим методом. Крім того, він наголосив, що неможливо ізолювати групи ризику і тим самим мінімізувати їхні шанси інфікування.
Тедрос Аданом Гебреїсус, генеральний директор ВООЗ, теж відреагував на оприлюднення декларації. Колективний імунітет, за його словами, досягається шляхом захисту людей від вірусу, тобто вакцинацією, а не за допомогою неконтрольованого поширення вірусу. Ба більше, досі наукова спільнота не має достатніх даних як про міць, тривалість природного імунітету, так і про довгострокові наслідки інфікування COVID-19. На думку голови ВООЗ, неетично наражати людей на безпеку і водночас не мати повної картини, як впливає інфікування на здоров’я людей.
ВООЗ визнає, що колективного імунітету від інфекційних захворювань можна досягти і шляхом інфікування. Утім, організація стверджує, що формування імунітету через вакцинацію є більш безпечним та етичним шляхом. Частку населення, яка має бути вакцинованою від COVID-19 для досягнення колективного імунітету, ВООЗ не називає.
Більшість оцінок рівня колективного імунітету зводяться до 60-70% населення, яке отримало імунітет після інфікування або вакцинації. Утім, через скептицизм по відношенню до вакцин, появу нових штамів SARS-CoV-2, запізнілу вакцинацію дітей від COVID-19 досягти подібного показника складно. Навіть після формування колективного імунітету COVID-19 не зникне — ймовірно, він перетвориться на більш безпечну та передбачувану хворобу на кшталт сезонного грипу, до якого населення буде готовим завдяки доступним лікам і вакцинам.
Нарешті, у науковому журналі The Lanсet опублікували лист від групи вчених, противників декларації. Їхня критика полягала в наступному:
- COVID-19 може вражати навіть здорових, молодих людей та мати довгостроковий вплив на здоров’я (постковідний синдром або “довгий ковід”).
- Люди, які перехворіли на COVID-19, можуть повторно інфікуватися ним.
- У вчених ще недостатньо інформації про тривалість природного імунітету.
- Формування колективного імунітету природним шляхом призведе до збільшення показників госпіталізації та смертності, і, як наслідок, до перезавантаження системи охорони здоров’я.
Таким чином, пропозиції Грейт-Баррингтонської декларації не можна назвати безпечними та ефективними для подолання пандемії COVID-19. Ще раз підсумуємо слабкі місця документа:
- переоцінка природного імунітету: інфікування може призводити до сильної імунної відповіді, однак не у всіх людей; його приблизна тривалість ще невідома;
- некоректне тлумачення групи ризику: до вразливих груп входять не лише люди похилого віку, але і люди з супутніми захворюваннями; причому людина не завжди може ідентифікувати себе як особу з групи ризику;
- неможливість ізоляції груп ризику від решти населення: автори декларації не приділили достатню увагу тому, як можливо ізолювати групи ризику від здорових людей вдома, на роботі та в інших місцях, де різні покоління контактують між собою.
- применшення небезпеки COVID-19: молоді люди та діти, хоч і в середньому мають менші ризики, теж можуть опинитися в лікарні та померти від тяжкого перебігу COVID-19; також у разі одужання існує можливість розвитку постковідного синдрому, від якого люди страждають тижнями або місяцями.
- ціна людського життя: автор декларації не пояснили, як вони планують уникнути неконтрольованого поширення хвороби після зняття карантинних обмежень та зростання рівнів госпіталізації, смертності.
Тривалість природного та вакцинного імунітетів
Дані про тривалість обох видів імунітету є обмеженими, оскільки з початку пандемії COVID-19 пройшло замало часу.
Так, наразі відомо, що після щеплення мРНК-вакцинами (препарати компаній Moderna, Pfizer-BioNTech) імунітет триває не менше 6 місяців. Щодо векторних, інактивованих вакцин, немає повної інформації про тривалість їхньої дії. Дія природного імунітету може тривати від 8 до 12 місяців. Також є свідчення, що природний імунітет у поєднанні з вакцинацією дає кращий та триваліший захист.
Варто пам’ятати, що набуття вакцинного імунітету менш ризиковане, ніж формування імунітету внаслідок інфікування COVID-19.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
