Beta

Місцеві вибори vs. COVID-19: що за кулісами?

Photo: depositphotos / nicktys
6 Січня 2021
FacebookTwitterTelegram

Загалом члени комісій були забезпечені засобами індивідуального захисту та забезпечили дотримання антиепідеміологічних заходів у день голосування. Більшість членів ДВК сприймає свою зайнятість в комісіях як роботу, яка має належно оплачуватись, а не як громадянський обов’язок. Набутий досвід членів ДВК можна використати на наступних виборах.

Вибори є багаторівневим і складним процесом, який потребує належного матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Щоб у день виборів мільйони громадян могли проголосувати, необхідно забезпечити тисячі доступних та підготовлених приміщень, відповідний інвентар (кабіни та скриньки для голосування, бланки бюлетенів та протоколів, канцелярія), якісний реєстр та списки виборців, налаштовану та захищену систему передачі виборчої інформації. Також потрібно декілька сотень тисяч людей, які власне організують і проведуть вибори (рознесуть громадянам запрошення, підготують приміщення для голосування, видадуть і порахують бюлетені, встановлять підсумки голосування та результати виборів).

Протягом останніх дев’яти місяців до звичної адміністративної рутини, без якої провести вибори на належному рівні було б неможливо, додались нові виклики, пов’язані з пандемією. COVID-19 змінив вибори, змусивши уряди, партії, кандидатів, виборців адаптувати свої стратегії до ризиків, пов’язаних із безпекою життя та здоров’я громадян. 

Щоб зрозуміти, які проблеми виникають при адмініструванні виборів під час пандемії і як вони оцінюються безпосередніми організаторами, ми провели панельне опитування членів дільничних виборчих комісій. Опитування реалізовувалось у два етапи – напередодні та після дня голосування. Перед виборами було опитано 401 члена ДВК (загальна похибка вибірки не перевищує 4,8%). На другому етапі повторно опитали 348 членів ДВК (загальна похибка вибірки не перевищує 5,2%). Опитування проходило методом телефонних інтерв’ю. Вибірка охоплювала п’ять районів Львівської області та була стратифікована за типом місцевості (міські / сільські) та розміром виборчих дільниць (великі / середні / малі).    

Ми запитували у членів ДВК про їхню мотивацію до участі в роботі комісій, рівень забезпечення засобами індивідуального захисту, дотримання протиепідемічних заходів, а також про проблеми, які виникали у день голосування на дільницях.    

Більшість членів ДВК – жінки середнього віку з досвідом участі у виборах

Серед членів виборчих комісій було 20% чоловіків та 80% жінок. Чоловіки та жінки обіймали пропорційну частку посад голів та заступників голів комісій, однак 97% посад секретарів комісій були зайняті жінками.  

Середній вік членів виборчих комісій становив 41.6 років зі стандартним відхиленням 14 років. За віковими та статевими характеристиками кадрове наповнення виборчих комісій не відрізнялось від першого туру виборів Президента України у 2019 році у Львівській області. Тоді також четверо із п’яти членів ДВК були жінками, а середній вік членів комісій становив 42 роки.         

За професійною ознакою серед членів комісій було найбільше освітян (20%) та безробітних (13,5%), трохи менше пенсіонерів (8,7%) та медичних працівників (8,5%), підприємців (6%) та студентів (5,2%). Для чверті членів ДВК це був перший досвід участі у виборах. За плечима 50% осіб було від двох до п’яти виборчих кампаній, 14% мають ще більший виборчий досвід. 

В умовах пандемії важливо було “омолодити” працівників дільниць, щоб вивести з-під загрози зараження одну із груп ризику – літніх людей. Напередодні виборів на цьому безпосередньо наголошували експерти та опосередковано – ЦВК. Остання рекомендувала “враховувати, зокрема, під час подання кандидатур до складу виборчих комісій, що певні категорії осіб належать до групи ризику розвитку ускладнень у разі їх захворювання на COVID-19”. Проте оскільки середній вік членів ДВК не змінився порівняно з виборами президента, можемо зробити висновок, що принаймні у Львівській області партії не надто дослухалися до порад ЦВК. 

Участь у ДВК – робота, а не волонтерство

В Україні за кадрове наповнення комісій відповідають політичні партії та кандидати. Хоча перед виборами й були застереження щодо можливого браку охочих працювати в комісіях, загалом партії та кандидати впорались із мобілізацією членів ДВК. 

Результати опитування вказують на два основні мобілізаційні канали: 55% членів комісій були рекрутовані безпосередньо штабами партій та кандидатів, а 28% дізнались про можливість роботи в комісії від своїх родичів та друзів. Самостійно звернулись до партій і кандидатів щодо працевлаштування в комісії 7,7% членів ДВК, а ще 5,7% дізнались про таку можливість за основним місцем роботи. Традиційно рекрутинг через партійні мережі та родинні/особисті зв’язки залишається найбільш поширеною практикою мобілізації членів комісій.       

Ми поцікавились у членів ДВК, як вони сприймають роботу в комісії. На вибір респондентам було запропоновано два варіанти відповіді:

 

  • «Робота члена виборчої комісії є професійною діяльністю і повинна належно оплачуватись, особливо у такі непрості часи, як пандемія коронавірусу»
  • «Робота члена виборчої комісії є громадянським обов’язком і повинна виконуватись на волонтерських засадах (безоплатно), особливо у такі непрості часи, як пандемія коронавірусу»

Рисунок 1

Навіть у час пандемії більшість членів ДВК трактують роботу в комісії як професійну оплачувану зайнятість, а не безоплатне волонтерство. Збільшення у підтримці першої позиції на 14,2% після дня виборів можна пояснити двома причинами. По-перше, лише після закінчення виборів члени ДВК змогли оцінити обсяг завдань, які вони виконували впродовж виборчого процесу. Можливо, дехто із членів комісій початково недооцінив рівень навантаження, яке лягло на їхні плечі, особливо у день голосування та ніч підрахунку голосів. По-друге, члени ДВК погоджуючись на роботу в комісіях, могли недооцінити ризики, пов’язані з коронавірусом – можливістю зараження, складністю перенесення хвороби та пов’язаними з цим фінансовими витратами. Точніша відповідь на це питання потребує додаткового дослідження.   

63,6% членів ДВК під час першої хвилі опитування визнали важливість для них фінансової винагороди за роботу в комісії (15,5% – дуже важлива, 48,1% – важлива); для 12,5% така винагорода не була важливою (10,2% – не важлива, 2,2% – узагалі не важлива). 

Попередні дослідження організації виборів в Україні демонструють, що існує два основні джерела оплати праці членів комісій – державою та суб’єктами виборчого процесу. У першому випадку кошти виплачуються “по-білому”, в другому – “у конвертах”. І, як демонструють дослідження, компенсації від партій та кандидатів є важливими для значної кількості членів комісій. Це не дивно, адже суб’єкти виборчого процесу щедріше оплачують послуги членів ДВК, ніж держава. Мовчазна згода держави на оплату “в конвертах” означає, що питання законності, конфлікту інтересів та цілісності виборів (election integrity) винесені за дужки як державою, так і суб’єктами виборчого процесу.  

Загалом, факт проведення виборів під час пандемії принципово не змінив важливість фінансового стимулу для членів ДВК – вони виконують свою роботу, за яку очікують належної винагороди. Не вплинула пандемія і на обсяги фінансування роботи членів ДВК. Напередодні виборів з’явилася ініціатива на законодавчому рівні підвищити рівень оплати праці членам комісій, проте вона так і не була реалізована.   

Навчання членів комісій

Три чверті членів комісій відвідали навчання-тренінги, які для них організували партії/кандидати, територіальні виборчі комісії та громадські організації. 97,3% респондентів відповіли, що на тренінгах їм розповідали про пов’язані з пандемією заходи безпеки, яких потрібно дотримуватись на виборчій дільниці у день голосування. Тому потрібно віддати належне партіям і кандидатам, які включили до програм навчання інформацію про COVID-19 ризикуючи втратити через це частину членів комісій.  

Забезпечення членів комісій засобами індивідуального захисту (ЗІЗ): в день голосування краще, ніж до нього

Ми запитали членів ДВК до та після дня голосування про те, які засоби персонального захисту були їм надані, а також як вони оцінюють задовільність забезпечення ЗІЗ. Виправданість такого підходу полягає в тому, що робота членів комісій не обмежується виключно днем виборів. Частина підготовчих завдань здійснюється ними напередодні голосування і вимагає участі в засіданнях комісій. А, отже, питання безпеки членів ДВК є актуальним не лише у день голосування, але й під час проведення засідань комісій напередодні. Тим більше, що, відповідно до результатів опитування, 30% членів ДВК брали участь у двох, а 53% – у більш ніж двох засіданнях виборчкомів.  

Рисунок 2

У день виборів члени комісій були набагато краще забезпечені ЗІЗ, ніж напередодні голосування. Це визнають і самі члени комісій: якщо до виборів 44,8% погодилися з тим, що члени їхньої ДВК належним чином забезпечені ЗІЗ, то після виборів задовільність забезпечення ЗІЗ у день голосування визнали вже 78,6% респондентів. Однак, незважаючи на майже повну забезпеченість масками/респіраторами, антисептиками та рукавичками у день голосування, менш ніж на половині виборчих дільниць працівникам комісій надали окуляри/захисні щитки, лише на третині – захисні костюми для організації голосування поза межами дільниці. 15% комісій у день голосування не були забезпечені безконтактними термометрами. 

Більшість дотримувалися заходів безпеки та почувалися безпечно

У день голосування члени ДВК належним чином дотримувались соціального дистанціювання зі своїми колегами та виборцями, використовували захисні маски та рукавички.   

Рисунок 3

Неналежне забезпечення комісій щитками, про яке згадувалось вище, посилилось неретельним їх використанням. У 20% комісій, які були забезпечені щитками/окулярами, їх використовували недбало. Це може бути пов’язаним як з небажанням членів комісій використовувати цей засіб персональної безпеки, так і з його неналежною якістю. У день голосування члени комісій часто скаржились на незручність пластикових щитків – вони запотівали й унеможливлювали роботу членів комісій. Отже, члени комісій дотримувались рекомендованих заходів безпеки за винятком тих випадків, коли їх дотримання заважало роботі.

Результати дослідження також демонструють, що члени комісій проявляли ініціативу і намагались додатково убезпечити себе від можливості зараження. Так, на деяких дільницях члени комісій конструювали захисні екрани на столах видачі бюлетенів з пакувальної стрейч-плівки. Ці екрани виконували роль додаткового бар’єру між членами комісій та виборцями.     

Зауважимо, що належне виконання деяких рекомендацій ЦВК, які стосувались проведення виборів під час карантину, не залежало від членів виборчих комісій. До прикладу, ЦВК рекомендувала місцевим органам влади за можливості забезпечити функціонування окремих входів до і виходів з приміщень виборчих дільниць. Згідно з інформацією на сайті Державного Реєстру Виборців, така можливість була лише на 17% дільниць з вибірки дослідження. Але навіть у тих випадках, коли можна було організувати окремі вхід та вихід, не завжди розпорядники приміщень дозволяли членам комісій це робити.     

До виборів 72,8% членів ДВК були впевнені в тому, що їхня комісія зможе забезпечити дотримання протиепідемічних заходів на дільниці у день голосування. Після виборів 83% виявили впевненість, що їхня комісія змогла це зробити у день виборів.  

70% членів ДВК почувалися безпечно на дільниці перед виборами. У день голосування у безпеці на дільниці почувались 76% членів комісій. 

Оцінка ймовірності зараження COVID-19: нижча в день голосування

В опитуванні перед виборами члени ДВК вище оцінювали ймовірність зараження COVID-19 у день голосування, ніж в опитуванні після виборів. Це стосувалося ймовірності зараження як їх особисто, так і інших членів комісій, виборців та спостерігачів.

Рисунок 4

Така різниця може пояснюватись декількома факторами, зокрема, кращим забезпеченням ЗІЗ у день виборів, ніж напередодні. 

Схожу різницю в результатах ми отримали з відповідей на питання про ризик зараження COVID-19 при виконанні членами ДВК різних функцій на виборчій дільниці. До виборів виконання тих самих функцій асоціювалось у членів комісій із вищою ймовірністю зараження, ніж після виборів.  

Рисунок 5

Найбільшу різницю в оцінці ймовірності зараження зафіксовано щодо участі в організації голосування для виборців, що знаходяться на ізоляції. Це можна пояснити тим, що не на всіх дільницях були випадки реєстрації таких виборців, а, отже, не було потреби організовувати для них голосування. Відповідно, частині членів комісій було важко оцінити ризик інфікування у даній ситуації. Рівень відмов відповідати на це питання після виборів становив 53,7%.     

Проблеми в день голосування: черги та недбалість виборців

До виборів члени ДВК переоцінили ймовірність виникнення більшості із запропонованого переліку можливих проблем. Єдиний виняток – виникнення черг виборців на дільницях. Поза тим, кожен четвертий респондент вказав на недотримання виборцями санітарних обмежень у день голосування.    

Рисунок 6

Рівень відмов членів ДВК від роботи в комісії, а також відмов від виконання певних функцій у день виборів також виявилися переоціненими.  

Знову працювати в комісії? Чому б і ні!

72,4% членів комісій позитивно оцінили досвід роботи в комісії (10,9% – як дуже позитивний, 61,6% – як позитивний). 71,3% членів ДВК готові розглядати можливість участі в роботі виборчих комісій у майбутньому. Це свідчить на користь того, що труднощі, які виникали під час підготовки та проведення минулих місцевих виборів, не мали критичного негативного впливу на більшість членів ДВК. Здобутий ними досвід адміністрування виборів під час пандемії сам по собі є важливим ресурсом, який, за умови його збереження, буде корисним для майбутніх виборчих кампаній. Особливо, якщо загрози, пов’язані із пандемією, збережуться.      

Головні висновки та рекомендації дослідження

Місцеві вибори стали першим повноцінним тестом, який перевірив ефективність проведеної роботи. Попри відсутність критичних проблем під час виборів у частині антиепідеміологічної підготовки, деякі моменти все ж таки вимагають доопрацювання та виправлення. Адже сьогодні невідомо за якої епідеміологічної ситуації відбуватимуться наступні вибори.  

Перше, необхідно звернути увагу на забезпеченість членів ДВК засобами індивідуального захисту впродовж усього часу їхньої роботи в комісії. Дослідження демонструє значний розрив у забезпеченні комісій ЗІЗ перед днем виборів та безпосередньо у день голосування. Також потрібно контролювати якість ЗІЗ, щоб члени виборчкомів змогли їх використовувати належним чином.

Друге, потрібно працювати над зменшенням черг виборців на дільницях у день голосування. Звісно, пандемія не була єдиною і основною причиною виникнення черг майже на кожній третій дільниці. Тут варто згадати про нову форму виборчого бюлетеня і наявність кількох бюлетенів, які змушували виборців проводити більше часу у кабінках для голосування. Однак, виникнення черг виборців в умовах пандемії, хай навіть з інших причин, може ускладнити дотримання антиепідеміологічних заходів, а особливо дотримання соціальної дистанції.   

Третє, місцеві органи влади повинні провести аудит приміщень для голосування і розглянути можливість перенесення виборчих дільниць до приміщень, які більше відповідають санітарним вимогам. Це, перш за все, наявність окремих входу та виходу до приміщення та відповідність площі приміщення кількості зареєстрованих на дільниці виборців.   

Четверте, оцінка членами ДВК того, як виборці дотримуються антиепідеміологічних заходів у день голосування, дозволяє говорити про необхідність додаткових роз’яснень для громадян, які беруть участь у голосуванні. Такі роз’яснення повинні допомогти знизити ризик зараження як членів виборчих комісій, так і для самих виборців.     

Нарешті, уряд має підвищити оплату праці членів ДВК. Дослідження показує, що фінансова винагорода є важливим стимулом для членів комісій. У цьому питанні держава не повинна постійно покладатись на спроможність та “добру волю” суб’єктів виборчого процесу. Адже за певних обставин партії та кандидати можуть втратити зацікавленість у фінансуванні виборчого процесу, як це вже було раніше.

Цей матеріал представлено Моніторингово-аналітичною групою «ЦИФРА» в межах проєкту German Ukrainian Researchers Network (GURN), що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Проєкт здійснюється за ініціативи Інституту європейської політики (Берлін) спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Центром „Нова Європа“ та think twice UA. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Моніторингово-аналітичної групи «ЦИФРА» і не обов’язково відображає погляди Міністерства закордонних справ Німеччини.

Автори
  • Назар Бойко, Моніторингово-аналітична група «Цифра», докторант Університету Західної Вірджинії (США)

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний