VoxUkraine систематично розраховує темп проведення економічних реформ в Україні. Квартальні огляди дозволяють подивитися на те, що відбулося протягом трьох місяців, «з висоти пташиного польоту». Перед вами черговий квартальний огляд реформ – за третій квартал 2018 року. Попередні огляди можна прочитати за посиланнями – 2017-Q2, 2017-Q3, 2017-Q4, 2018-Q1, 2018-Q2.
У ІII кварталі 2018 реформи дещо прискорилися, середнє значення Індексу реформ становило +0,64 бала. У попередньому кварталі значення Індексу реформ було мінімальним за весь час дослідження і складало +0,51 бала (з можливих від -5,0 до +5,0).
Графік 1
Коротко: тенденції
У ІІІ кварталі було прийнято 34 нормативних акта, які експерти оцінили як реформаторські. Середня оцінка Індексу реформ цих законів та постанов склала +1,2 бала (у попередньому кварталі було ухвалено 17 нормативних актів, їхня середня оцінка – +1,3 бала).
В цьому кварталі президент підписав важливий закон, що усунув прогалину у законі про антикорупційний суд в частині апеляції корупційних справ (Індекс реформ №87). Вона дозволяла уникнути покарання за низкою масштабних корупційних справ, які зараз розслідує Національне антикорупційне бюро. Оцінка експертів за цей закон – +3,0.
Також серед найбільш важливих подій цього кварталу:
- підписання законів про національну безпеку (Індекс реформ №89),
- проведення фітосанітарної експертизи (Індекс реформ №90),
- номінального утримувача цінних паперів (Індекс реформ №90),
- підвищення захисту авторських прав (Індекс реформ №89),
- колективну власність на землю (Індекс реформ №92),
- нові вимоги до забезпечення стійкості банків (Індекс реформ №91).
Ініціатори реформ
Кабмін у ІІІ кварталі ініціював 19 прогресивних змін законодавства (середня оцінка +0,9 бала). Зокрема, було підвищено захист авторського права (Індекс реформ №89) та усунуто регулювання цукрової галузі (Індекс реформ №94). У попередньому кварталі за ініціативи уряду було ухвалено 6 прогресивних змін законодавства та 1 антиреформу, середня оцінка цих нормативних актів склал +0,6 бала.
За ініціативи Народних депутатів було прийнято 6 реформаторських законів із середньою оцінкою +1,6 бала. Найважливіші з них запроваджують в Україні інститут номінального утримувача цінних паперів, який широко використовується у світовій практиці та раніше був відсутній у законодавстві України (Індекс реформ №90), створюють умови для залучення приватних лабораторій до проведення фітосанітарної експертизи (Індекс реформ №90), усувають прогалини у регулюванні колективної власності на землю (Індекс реформ №92). Нагадаємо, що у попередньому кварталі було ухвалено лише один реформаторський закон, ініційований депутатами.
Президент ініціював закон, завдяки якому буде створено апеляційну палату для розгляду корупційних справ (Індекс реформ №90). Також Президент ініціював закон про національну безпеку (+2,0 бала) (Індекс реформ №89).
Національний банк ухвалив 7 постанов із середньою оцінкою +0,9 бала, які встановлюють вимоги до стійкості банків (Індекс реформ №91), систем управління ризиків, створюють умови для розвитку платіжних систем та ринку ОВДП. У попередньому кварталі постанов було теж 7, а їхня середня оцінка також склала +0,9 бала.
Графік 2. Основні напрямки реформ
ТОП-3 напрямки реформ у другому кварталі
Регулювання бізнесу
Ключові події за цим напрямком – закон про проведення фітосанітарної експертизи (Індекс реформ №90), дерегуляцію цукрової галузі (Індекс реформ №94) та про вимоги до органічного виробництва (Індекс реформ №90).
Новий закон про проведення фітосанітарної експертизи (2501-VIII від 10.07.2018) створює можливості для залучення приватних лабораторій до здійснення експертизи.
В Україні фітосанітарну експертизу здійснюють лише державні лабораторії, проте в ЄС існує практика залучення приватних. Можливість залучення приватних лабораторій до надання послуг із фітосанітарного інспектування та експертизи на кордоні передбачено у Директиві 2000/29/ЄС та Регламенті (ЄС) 2017/625.
Закон гармонізує підходи до фітосанітарної експертизи в Україні з цими нормативними документами ЄС. Тепер у випадку експорту товарів їх фітосанітарну експертизу зможуть проводити державні фітосанітарні інспектори або фахівці приватних фітосанітарних лабораторій за вибором власника вантажу.
Буде створено Реєстр уповноважених приватних та державних фітосанітарних лабораторій та Реєстр виданих фітосанітарних сертифікатів. Відомості Реєстрів будуть відкритими та загальнодоступними. За неналежне дотримання законодавства при проведенні експертизи посадовці фітосанітарних лабораторій будуть нести адміністративну відповідальність.
Закон про дерегуляцію цукрової галузі (2518-VIII від 04.09.2018) вирішує проблему неефективного регулювання на ринку цукру.
Це регулювання було запроваджено законом за 1999 рік, який давно не відповідає сучасним умовам на світовому та внутрішньому ринку. Згідно з ним, Кабмін мав щорічно встановлювати квоти поставки цукру на внутрішній ринок та мінімальні ціни на цукрові буряки, які є сировиною для виробництва цукру для внутрішнього ринку. Таке регулювання не лише створювало корупційні ризики, а й викривлювало ринкові механізми в галузі. Підприємства намагалися організувати свою роботу таким чином, щоб уникнути регулювання. Зокрема, значна частина цукрових буряків (більше 40%) надходила на цукрові заводи на давальницьких умовах і формально не підпадала під дію закону.
Закон № 2518-VIII повнісю скасував таке регулювання.
Закон про вимоги до органічного виробництва (2496-VIII від 10.07.2018) спрямований на вирішення проблеми неналежного захисту прав споживачів та недобросовісної конкуренції на ринку органічної продукції. Виробники фальсифікованої органічної продукції могли легко продавати її вроздріб та не несли відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Новий закон встановлює вимоги до виробництва, обігу та маркування органічної продукції, визначає права та обов’язки операторів ринку та органів сертифікації.
Захист прав власності
У сфері захисту прав власності було прийнято закони про підвищення захисту авторських прав (Індекс реформ №89) та колективну власність на землю (Індекс реформ №92).
Закон про підвищення захисту авторських прав (2415-VIII від 15.05.2018) має вирішити проблему недоотримання авторами винагороди за використання їхніх творів (записів).
На практиці автори, як правило, не мають можливості самостійно відстежувати використання власних творів (записів), вести переговори про виплату винагороди за таке використання та збирати її. Згідно з законом «Про авторське право і суміжні права» це здійснюють організації колективного управління (ОКУ). Вони уповноважені від імені авторів укладати договори з користувачами, погоджувати під час укладення договору розмір винагороди, збирати, розподіляти і виплачувати авторам зібрану винагороду. Винагорода іноземним авторам сплачується на підставі договорів з іноземними ОКУ.
Проте автори не могли проконтролювати, який обсяг винагороди був забраний ОКУ, а організації колективного управління іноді зловживали своїми повноваженнями. Зокрема, простір для таких зловживань створювала норма, згідно з якою після трьох років від дня надходження на рахунок винагорода, яка не була запитана автором, могла бути використана на будь-які цілі, передбачені статутом таких організацій.
Закон скоротив простір для таких зловживань – тепер значна частина нерозподілених грошових коштів перераховується на потреби розвитку культури в Україні (крім частини, що отримується ОКУ як оплата діяльності). Тобто, ОКУ просто не будуть зацікавлені у нерозподіленні грошових коштів. Закон також запроваджує нові вимоги до діяльності ОКУ.
Закон про колективну власність на землю (2498-VIII від 10.07.2018) був прийнятий, щоб врегулювати низку питань, пов’язаних із визначенням статусу сільськогосподарських земель, які залишилися у вже неіснуючій колективній власності.
Він врегулював питання власності землі, яка залишилась «нічиєю» після розпаювання, – польові дороги, лісосмуги тощо та створив можливості для обміну земельними ділянками.
Разом із тим, експерти звертають увагу на деякі негативні моменти закону. Серед них є так зване право «істотного користувача» – тобто першочергове право користувача, який орендує не менш як 75% усіх земель масиву, на оренду решти землі. Це створює 1) нерівні умови господарювання між малими та потужними великими виробниками на користь великих, та 2) ще одне обмеження для власників земельних паїв (на додачу до мінімального терміну оренди та мораторію на купівлю/продаж земель сільгосппризначення).
Ефективність державних видатків
У сфері державних видатків прийнято низку нормативних документів, які регулюють використання коштів на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень в НАНУ, діяльності Українського культурного фонду, діяльність ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, пільгове кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти та ін. Ці нормативні документи отримали невисокі оцінки експертів, але їхня кількість (5) виявилася суттєвою.
Висновки
Напередодні виборів для влади зростає спокуса приймати популістичні рішення замість впровадження реформ. Другий квартал поспіль Індекс реформ демонструє низькі темпи ухвалення реформаторських нормативних актів. Важливо, щоб у передвиборчій рік влада не зволікала наміченими реформами.
