Найкраща макроекономічна політика для Росії
Beta

Найкраща макроекономічна політика для Росії

Photo: ua.depositphotos.com / Vladimir991
26 Березня 2022
FacebookTwitterTelegram
204

Ельвіра Набіулліна, голова Центробанку Росії, виголосила витвережуючу промову 18 березня 2022 року. Ключова ставка центробанку залишиться на рівні 20% (для порівняння, ключова ставка у США – 0,25%). Більш того, центробанк РФ продовжить застосування жорстких обмежень на рух капіталу. Вона також розповіла про похмурий прогноз для економіки (руйнування виробничих ланцюжків) та банківського сектору (серед іншого, відплив банківських депозитів). Пані Набіулліна сказала, що центробанк використовує всі можливі інструменти для стабілізації економіки та фінансового сектору.

Однак, вона не сказала жодного слова про те, чому російська економіка переживає такий стрес. Так, вона вказала на те, що стрес зумовлений панікою споживачів та нестачею запчастин на заводах. Проте чому люди панікують? Чому всі побігли забирати депозити? Чому немає запчастин? Можливо, пані Набіулліна бореться з наслідками? Можливо, є глибша проблема, яка створює паніку та дефіцит? Можливо, найкраща економічна політика – це щось інше, аніж підняття ключової ставки до рівнів небачених понад 20 років? Чому центробанк встановлює ключову ставку на такому рівні знаючи, що це вб’є економіку? Чому таке рішення є необхідним?

Пані Набіулліна про це не сказала. Спостерігачеві, який почув лише її промову, може здатися, що ці проблеми спричинила якась невідома темна матерія. Щось, що ми не можемо описати, тому що як слід не розуміємо. Чорна діра. 

Однак відповідь на цю загадку більш прозаїчна і трагічна. Так само як політики на Заході не хочуть говорити слово на Р (рецесія), пані Набіулліна не хоче вимовити слово на В (війна). Проте якщо вимовити це слово, усе набуває сенсу: усі проблеми виникли, оскільки цивілізований світ не хоче підтримувати російську воєнну машину, яка вбиває тисячі невинних українців.

Росія має проблеми з ланцюжками поставок, тому що напад Росії на Україну зробив ведення бізнесу в Росії дуже токсичним. Наприклад, Бош, великий німецький виробник, виявив, що його запчастини використовуються у російських військових машинах, які (непрямо) беруть участь у вбивствах і руйнуваннях в Україні. Бош та інші компанії вийшли з РФ, тому що не хочуть брати участі у війні.

Росія зараз на межі боргової кризи. Справді, як російський уряд та бізнес можуть обслуговувати свої борги, якщо у них фактично немає доступу до глобальних ринків капіталу? Пролонгація боргу (тобто отримання нового кредиту, щоб частково погасити попередній)  – це зазвичай рутинна операція, але не цього разу. Ніхто в Нью-Йорку, Лондоні, Токіо чи Франкфурті не погодиться надати Росії новий капітал. Обіцянки обслуговувати доларові кредити в рублях – це ніщо інше як сигнал, що насуваються дефолти.

Люди та компанії забирають кошти з банків, тому що багато російських банків відрізані від міжнародних ринків капіталу. Нездатність російських банків та нефінансових компаній обслуговувати свої борги означає, що вкладники не отримають своїх грошей. Оскільки той, хто першим забере свої гроші з банку, має найвищі шанси зберегти свої заощадження, в усіх є стимул забрати гроші якомога скоріше. Природа банківського бізнесу така, що якщо одразу багато вкладників вимагають назад свої кошти, банк не може розплатитися з усіма. Це збільшує паніку.

В Росії також валютна криза, оскільки російські резерви та активи за кордоном заморожені. Передбачаючи майбутню інфляцію, росіяни намагаються перевести рублі в долари (за іронією, валюту однієї з країн НАТО), однак вони не можуть цього зробити, оскільки доларів немає. Через санкції російські банки не можуть здійснювати операції в доларах. Більш того, Росія не має доступу до доларової готівки, тому поповнювати банкомати також немає чим.

Нарешті, ще багато років Росія не буде привабливою для прямих іноземних інвестицій. Після націоналізації лізингових літаків навряд чи якісь інвестори захочуть ризикувати і вкладати в Росію серйозні гроші. Після того, як Росія розв’язала війну, навряд чи якийсь інвестор ризикне заходити до неї. Обмеження на передачу технологій Росії означають, що навряд чи там будуть впроваджені якісь сучасні моделі виробництва. Якщо російська економіка скорочуватиметься, чому хтось мав би хотіти її підтримати?

Будь-яка із вищеописаних криз означає великі втрати, і якщо з історії можна винести якийсь урок, то загальні втрати ВВП будуть у десятках відсотків. Однак усі разом вони підсилюють одна одну та погіршують кризу. Тому пані Набіулліна права у своєму нерадісному прогнозі для російської економіки.

Якщо приймати війну як даність, тоді усе це має сенс – підняття процентних ставок, обмеження на рух капіталу, вливання значної ліквідності у банківський сектор, девальвація рубля, допущення росту інфляції. Пані Набіулліна застосувала всі інструменти політики описані в підручниках, щоб вгамувати паніку та пом’якшити шоки. Однак, це не найкраща відповідь. Економіка, робочі місця, рівень життя десятків мільйонів людей приносяться в жертву продовженню путінської війни в Україні.

Чи є кращий вибір? Так! Найкраща макроекономічна політика для Росії – це зупинити цю безумну війну.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний