Наративи російської дезінформації у Чехії у січні 2023 року: аналітична записка проєкту Kremlin Watchers Movement

Ланцюжки електронних листів та дезінформація на виборах президента у Чехії  

Із наближенням президентських виборів у січні 2023 року цільові аудиторії отримували розсилку електронних листів. Їх використовували для поширення теорій змов та емоційного шантажу одного з кандидатів у президенти. Більшість електронних листів, надісланих переважно чеським пенсіонерам, містять погрози «війною» у разі обрання Петра Павела президентом. Вони стверджують, що він пошле чеську армію або навіть «чеських мирних жителів» воювати в Україну.

За словами аналітика Франтішека Врабеля, розсилка електронних листів націлена на сотні тисяч людей. В інтерв’ю для Echo24 він вказує на ключову особливість системи дезінформації через ланцюжки імейлів: здатність швидко змінювати наратив і формувати його відповідно до поточних потреб дезінформації. Наприклад, на початку кампанії в електронній розсилці просували підтримку Ярослава Башти (SPD), який обіцяв «звільнити уряд», незважаючи на те, що повноваження президента цього не передбачають. Однак підтримка Башти виявилася незначною, шансів пройти до другого туру президентських виборів не було, тож в розсилках імейлів почали підтримувати Андрея Бабіша. Оскільки Бабіш зараз також є депутатом з опозиції до уряду Фіали, він користується тим, що виставляє свого опонента «проурядовим». Це дозволяє йому також залучити антиурядовий електорат. Ці антиурядові настрої відображаються в електронних розсилках, і, що більш важливо, ці і листи відображають те, що зараз поширюється на дезінформаційних вебсайтах та у прокремлівських групах у соціальних мережах. Тому це питання, яке не можна недооцінювати. Як припускає Врабель, головне – регулювати алгоритми платформ соціальних медіа, щоб обмежити охоплення небезпечного контенту. Соціальні мережі мають нести відповідальність за те, що вони поширюють, як і ЗМІ.

Допомогти людям похилого віку орієнтуватися в складному інтернет-середовищі також прагне кілька неурядових організацій, наприклад, Život 90 та Elpida. Згідно з дослідженням STEM, лише шоста частина чехів володіє навичками боротьби з дезінформацією. Život 90 пропонує регулярні семінари для літніх людей. 19 січня відбувся спеціальний семінар, на якому пенсіонери дізналися більше про президентські вибори, а також про те, як взяти в них участь у разі обмеженої мобільності. Elpida, наприклад, створила серію подкастів про походження дезінформації та те, як їй протистояти.

«Пропозиція миру» Матея Стропніцького

У січні Матей Стропніцький, колишній голова Партії зелених, а пізніше радник міністра праці та соціальних питань Чехії Яни Малачової (ČSSD), оприлюднив ініціативу під назвою «Мир і справедливість», яка нібито закликає до припинення вогню та миру в Україні. Текст звернення містить 10 пунктів ініціативи та п’ять фактичних вимог, але вони містять маніпулятивні та неправдиві твердження або повторюють наративи російської пропаганди.

Ось їх перелік:

• У перших пунктах звернення описана поточна ситуація, причини вторгнення та сторони конфлікту. → Однак єдиною державою, яка розпалювала конфлікт, була агресор росія, і тому у петиції зазначено, що росія могла мати причину для своєї агресії, хоча насправді її не було.
• У третьому пункті звернення автори виступають проти залучення Заходу. → Захід дуже допоміг Україні захиститися від агресора. Крім того, Захід активно допомогає Україні лише з 2022 року, хоча росія розпочала агресію проти України в 2014 році.
• П’ятий пункт вказує на те, що зараз усе фінансування та діяльність спрямовані на допомогу Україні. → Однак тепер відмова допомогти Україні підтримає мету росії покласти край мирному демократичному порядку, встановленому після Другої світової війни. Поступки імперським державам, таким як росія, показали нам у минулому, що вони призведуть до більших проблем у майбутньому і їм потрібно негайно протистояти.
• Шостий пункт апелює до страху перед росією і попереджає про застосування ядерної зброї. → Росія довгий час намагалася досягти своїх переговорних цілей за допомогою загрози ядерною зброєю. Однак поступка цим загрозам може, зрештою, скоріше зменшити постачання зброї, що призведе до подальших смертей мирних жителів та українських військових, які захищають свою країну.
• Сьомий пункт повторює аргумент про «західних лобістів постачання зброї», зацікавлених у війні в Україні. → Продовження війни не є інтересом Заходу. Війна щодня коштує життів десяткам і сотням українських військових і мирних жителів. Навпаки, якби росія вирішила вивести свої війська з України, війна могла б закінчитися. Отже, у війні зацікавлена лише росія.
• Як і у вступі, у восьмому пункті звернення автор намагається показати, що ми не знаємо справжніх мотивів і цілей. → Автор робить висновок, що санкції проти росії не спрацювали. Однак санкції – це довгострокові заходи, які, навпаки, виявляються ефективними. Враховуючи постійні ракетні обстріли, депортації, табори смерті та масові поховання, однією з головних цілей росії є поступове знищення українців, а існування українців росія вже давно не визнає, бачить їх лише частиною ширшої російської імперії.
• У дев’ятому пункті звернення завершується спробою окреслити «справедливий мир» між двома сторонами та покласти на обидві сторони відповідальність за конфлікт. → Відповідальність за конфлікт лежить тільки на росії, і єдиним справедливим варіантом залишається припинити окупацію України та взяти на себе відповідальність дії, вчинені протягом останнього року.

Хоча у зверненні автор визнає, що росія несе відповідальність за початок вторгнення, він також намагається звинуватити обидві сторони в поточній ситуації та створити враження, що не все так чітко та зрозуміло, і ставить під сумнів вплив санкцій або мотивацію Заходу постачати зброю Україні. Отже, автор звинувачує у теперішній ситуації як Україну, так і росію, створюючи небезпечний прецедент на майбутнє.

Звернення підтримали колишній заступник Міністерства закордонних справ Петр Друлак, імунолог Вацлав Горжейші, колишній євродепутат Ян Келлер, голова Комуністичної партії Чехословаччини Катержина Конечна, юристка Альжбета Самкова, економістка Ілона Швіглікова та політолог Зденек Зборжил. Деякі зі згаданих діячів раніше поширювали дезінформацію та наративи кремля у Чехії.

Автори також закликають уряд припинити риторику підтримки війни та ненависті проти будь-якої держави, вжити всіх заходів для досягнення перемир’я, що включатиме мораторій на постачання зброї в Україну, та переглянути вплив санкцій проти росії. Із цих вимог важко зробити висновок, чи автори надто наївні, чи свідомо маніпулюють ситуацією, але цілком очевидно, що вони не усвідомлюють, якими можуть бути наслідки цих дій для України. Важливо враховувати, що росія систематично порушує домовленості про припинення вогню. У цьому випадку згадане у зверненні «припинення вогню», швидше за все, допомогло б росії лише вирішити свої логістичні питання з військовими поставками.

Підтвердження того, наскільки маніпулятивним є звернення, можна знайти у заяві Ради наукового товариства, асоціації найвидатніших учених у всіх дисциплінах: «Чеська нація все ще травмована тим фактом, що в 1938 році наші представники склали свою зброю та не захистили нашу країну від нацистської тиранії. Чехія знову є однією з шанованих демократичних країн Європейського Союзу та НАТО, і тому ми не повинні за будь-яку ціну підштовхувати Україну до мирних переговорів із путіним, поки росія не залишить всі окуповані території України, навпаки, ми повинні підтримувати Україну в її боротьбі всіма доступними засобами, доки вона не переможе або поки не виявить, за власним вибором, бажання вести переговори з росією про умови миру та про майбутнього співіснування двох сусідів». Чеська академія наук так само відмовилася від звернення.

Єдиний справжній «мир», який варто припускати авторам і який можливий у нинішній ситуації, настане, коли російські війська покинуть територію України. На жаль, ініціатори цього звернення уявляють собі «справедливий мир» як згоду України віддати частину територій росії, щоб припинити війну. Водночас автори не впевнені, що в разі виконання вимог справді буде мир і що це не означатиме просто відтермінування ще одного майбутнього конфлікту. Тому ні про який «мир» тут не може бути й мови.

Передача Україні російських активів у Європі 

Санкції проти російського центрального банку

 У відповідь на військову агресію росії проти України Євросоюз запровадив низку санкцій проти росії. Серед них, наприклад, заборона на використання системи SWIFT для російських і білоруських банків, санкції проти російського центрального банку.

Серед заходів проти росії — заборона Європейським Союзом усіх операцій з російським центральним банком, пов’язаних з управлінням його резервами та активами. Оскільки його активи заморожені, центральний банк більше не має доступу до активів, які він зберігає в центральних і комерційних банках ЄС. Згідно з оцінками, у результаті заборони на операції з боку ЄС та інших країн більше половини російських запасів було заморожено. Інші країни (наприклад, США, Канада та Велика Британія), які також володіють частиною валютних резервів росії, також ввели заборони.

Від початку повномашстабної війни ЄС заморозив понад 18 мільярдів доларів російських активів і ще 318 мільярдів доларів у валютних резервах російського центрального банку. Україна оцінює збитки від вторгнення москви у 370 мільярдів доларів. 

Відповідь росії 

Рішення передати Україні конфісковані російські активи прокремлівські ЗМІ називають «міжнародною крадіжкою». Газета «Московський комсомолець», наприклад, використала цей термін в одній зі своїх статей, додавши, що західна пропаганда наклеює на росію ярлик «терористичної держави». «Известия» повідомляли, що «переведення російських активів в Україну спричинить глобальний колапс серед різних країн і корпорацій». Інший російський новинний сайт Life написав, що ця передача «підірве довіру до фінансової системи США та міжнародної системи в цілому». У зв’язку з цим можна очікувати, що подібні наративи поширяться через проросійські ЗМІ та прокремлівські групи чеського сегменту соцмереж, особливо у фейсбуці та твіттері.

Правові наслідки арешту активів

Процес заморожування активів здебільшого може відбуватися без попереднього дозволу суду. А судовий перегляд заморожування після того, як воно вже було реалізоване, у більшості випадків було визнане таким, що відповідає процесуальним вимогам. Але малоймовірно, що арешт активів буде юридично допустимим без попередження суду.

Арешт державного майна, який порушив би принципи міжнародного права, підірвав би довіру до цього порядку та надав би його опонентам аргумент, що міжнародне право є питанням зручності, а не зобов’язання. Отже, країни повинні «вивчити правові можливості для спрямування підсанкційних російських активів на відновлення України».

Естонія: перша країна, яка заарештувала активи

У січні міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу заявив, що його країна завершує роботу над юридичною основою для передачі Україні російських активів, заморожених санкціями ЄС. Якщо пропозиція буде прийнята, Естонія стане першою країною, яка передасть заморожені активи.

Відповідно до законодавства ЄС, арешт і передача власності іноземної держави є складною операцією, але порушення росією міжнародного права в Україні може стати виправданням для цього кроку. Загальним принципом міжнародного права є те, що агресор, який завдав шкоди, повинен сплатити репарації. Крім того, відшкодування слугують також інструментом покарання тих, хто діє проти принципів міжнародного права, таких як мирне врегулювання суперечок або державний суверенітет окремої країни.

Правова база повинна мала бути створена до кінця січня після того, як наприкінці грудня уряд у Таллінні доручив міністерствам розробити план конфіскації активів, заявив речник МЗС Міхкель Тамм. Так само Кая Каллас, прем’єр-міністр Естонії, заявила: «Члени ЄС повинні рухатися вперед, щоб забезпечити відповідальність за злочин агресії та скористатися замороженими російськими активами». Низка політиків в інших країнах висловлювали схожі амбіції. 

Висновки та рекомендації

«Пропозиція миру» Матея Стропніцького показує, як використання наративу про мир може бути небезпечним. Усі хочуть миру та припинення вторгнення в Україну, але мало хто знає, що єдиний спосіб зупинити російського агресора — це підтримувати Україну. На прикладі звернення Стропніцького можна побачити, наскільки витончено російські наративи можуть проникати у чеське середовище і наскільки непомітними вони можуть здаватися пересічній людині, яка говорить про «мир». Тому важливо поширювати думку про те, що «справедливий мир» є ілюзорністю, і що Україна буде змушена пожертвувати своїми територіями агресору. Якщо ми хочемо досягти справжнього миру, нам необхідно максимально підтримувати військові зусилля України, щоб дати відсіч спробам агресора захопити територію та здійснити геноцид українців.

По-друге, рівень пильності щодо проблеми розсилки електронних листів чеським пенсіонерам має залишатися високим. Автори цих листів можуть вплинути на думку людей не лише під час президентських виборів, тому це підкреслює, наскільки важливо підвищити стійкість людей похилого віку до дезінформації. Співпраця політиків з неурядовими організаціями, такими як Elpida або Život 90, має великий потенціал у цій сфері. Такі організації також можуть проводити семінари у співпраці з іншими експертами (наприклад, журналістами), це також підвищуватиме довіру до ЗМІ. Співпраця між політиками та такими неурядовими організаціями може зменшити певні бар’єри у спілкуванні з людьми похилого віку та допоможе політикам краще охопити цільову групу.

Наостанок, конфіскація російських активів має відбуватися на основі добре підготовленої правової бази, яка повністю відповідає міжнародному праву. Ключове тут — співпраця на рівні ЄС та точне визначення бази для цього рішення задля максимальної прозорості. Політики також повинні бути готові до більш активного поширення дезінформації по цьому питанню в медіа та витрачати час на роз’яснення своїх рішень.