Це дослідження аналізує, як поточний конфлікт в Україні може впливати на значущість збереження демократії для українців. Ми розглядаємо три потенційні канали негативного впливу війни на цінність демократії: зниження середньомісячного доходу домогосподарств, зростання сприйманої нерівності доходів та посилення уявлень про корупцію. Водночас підвищене відчуття національної ідентичності, зумовлене ефектом «єднання довкола прапора» (rally-around-the-flag), імовірно, частково компенсує ці негативні наслідки.
Теперішню війну Росії проти України часто розглядають не лише як боротьбу за незалежність і територіальну цілісність країни, а й як захист демократичного устрою. Парадоксально, але ця боротьба може мати численні наслідки, які негативно впливають на демократичні настрої населення.
Згідно з теорією культурної еволюції, демократичні установки формуються на ранніх етапах життя через процеси соціалізації. Проте вони зазвичай зазнають суттєвих трансформацій протягом життя під впливом особистого досвіду. Багато з цих факторів особливо помітні під час війни, зокрема втрата доходу, зростання бідності, погіршення сприйняття нерівності доходів та корупції. Ці негативні наслідки конфлікту створюють значні ризики послаблення демократичних настроїв в Україні.
Зокрема, дослідження свідчать, що цінності самовираження та автономії, які лежать в основі демократичних установок, можуть утверджуватися лише за умови задоволення базових потреб. Іншими словами, люди потребують достатнього рівня доходів, аби вимагати демократію чи цінувати її. Натомість низькі доходи стимулюють більш традиційні та матеріалістичні орієнтації, що зазвичай сприяють формуванню авторитарних установок. Тому зниження доходів або повна втрата заробітку під час конфлікту може зменшити важливість, яку громадяни надають демократії.
Окрім рівня доходів, сприйняття їхньої нерівності також формує ставлення до демократії. Зростання нерівності в доходах послаблює взаємодію між різними соціальними групами, породжує соціальну дистанцію та зменшує міжкласові контакти. Це ускладнює розвиток колективної свідомості й спільного розуміння демократичних цінностей. Війна неминуче поглиблює нерівність доходів і, відповідно, може сприяти поширенню більш авторитарних установок серед населення.
Нарешті, корупція породжує відчуття нечесності й несправедливості, що нерідко спонукає людей схилятися до більш традиційних або авторитарних поглядів. Збройний конфлікт створює значне навантаження на державні інституції й послаблює довіру громадян до здатності держави гарантувати справедливість. Під час конфлікту сприйняття корупції зазвичай зростає, що послаблює позитивні настрої щодо демократії в суспільстві.
Водночас науковці визнають, що війна може сприяти єдності переконань та поглядів серед населення, зазвичай завдяки ефекту «єднання навколо прапора». Загроза екзистенційній безпеці спонукає громадян до співпраці й узгодження цінностей задля виживання нації. Однак цей ефект не обов’язково поширюється на демократичні погляди у випадку України, де питання демократії відійшло на другий план, поступившись боротьбі за національне виживання.
Мета цього дослідження — з’ясувати, чи та яким чином російське вторгнення в Україну вплинуло на те, наскільки важливим для українців є збереження демократії. Аналіз ґрунтується на даних, зібраних авторкою шляхом онлайн-опитування, проведеного з листопада 2024 року по квітень 2025 року (деталі дизайну опитування наведено тут).
У цьому аналізі залежною змінною є відповіді на стандартне запитання щодо важливості збереження демократії в Україні, вимірювані за бінарною шкалою (0 = «Неважливо», 1 = «Важливо»). Фактори, що впливають на ці відповіді, включають рівень особистого доходу (від 1 = «Менше ніж 5000 грн» до 5 = «Понад 50 000 грн» на місяць), зміни доходу домогосподарства з 2022 року (від 1 = «Повна втрата доходу» до 11 = «Зростання доходу»), індивідуальне сприйняття нерівності доходів (від 1 = «Взагалі немає нерівності» до 7 = «Висока нерівність»), оцінку рівня корупції (від 1 = «Взагалі немає корупції» до 7 = «Тотальна корупція»), національну ідентичність (від 1 = «Я не відчуваю себе частиною української нації» до 7 = «Я чітко відчуваю себе частиною української нації»), а також вік і стать респондентів (0 = «Чоловік», 1 = «Жінка»)
Набір даних містить 1125 спостережень. Сімдесят відсотків із них випадковим чином віднесли до навчальної вибірки, тоді як решту 30 відсотків використано для тестування фінальної моделі. Оскільки навчальні дані були незбалансованими — близько 69 відсотків становили позитивні відповіді, — було застосовано техніку SMOTE для створення синтетичних спостережень меншості, що забезпечило більш збалансований розподіл.
Метод аналізу
Аналіз здійснювався із застосуванням алгоритму логістичної регресії в межах підходу машинного навчання. Його ключова перевага полягає в тому, що він дає безпосередньо інтерпретовані коефіцієнти, що полегшує розуміння впливу кожного чинника на залежну змінну. Модель була додатково налаштована за допомогою регуляризованого підходу в пакеті glmnet з оптимізацією таких гіперпараметрів як “штраф” (потужність регуляризації) та змішування (співвідношення L1/L2). Сітка можливих значень оцінювалася методом крос-перевірки навчальних даних із використанням метрики ROC AUC (Receiver Operating Characteristic — Area Under the Curve) для вибору найкращої комбінації. Такий підхід дозволив запобігти перенавчанню, зберігаючи прогностичну точність. Найкраща комбінація була використана для побудови фінальної моделі. Оцінювання здійснювалося за допомогою пакета tidymodels у середовищі R.
Прогностична ефективність фінальної моделі перевищила загальноприйнятий поріг у 0,7. Показник точності становив 0,787 (тобто модель правильно класифікує близько 79% усіх випадків). На рисунку 1 наведено результати аналізу важливості змінних методом перестановок, що оцінює зниження продуктивності моделі у разі випадкового перемішування однієї з обраних змінних. Випадкове перемішування означає, що значення змінної, яку тестують, випадково міняють місцями таким чином, щоб зруйнувати будь-який зв’язок між змінною інтересу та залежною змінною.
Як видно з рис. 1, змінні «національна ідентичність» та «дохід» мають найвищі значення важливості (близько 0,4). Саме вони найбільш істотно впливають на прогнози моделі. За ними йдуть сприйняття поширеності корупції, нерівність доходів та стать із показником близько 0,1, що свідчить про менший, але все-таки значущий вплив. Натомість, зміни доходу з 2022 року та вік респондентів мають незначний вплив на прогнозування важливості демократії серед українців.
Рисунок 1. Графік важливості змінних на основі перестановок
Примітка. Довжина кожної смуги відображає зростання помилки прогнозу в разі випадкового перемішування значень певного фактора. Метод працює шляхом поетапного перемішування значень однієї змінної та вимірювання зниження прогностичної точності моделі. Якщо перемішування змінної суттєво зменшує точність, така змінна вважається важливою. Наприклад, значення важливості перестановки на рівні 0,40 означає, що відповідний чинник забезпечує близько 40 відсоткових пунктів точності у прогностичній спроможності моделі.
Окрім аналізу на основі перестановок, на рисунку 2 наведено стандартизовані коефіцієнти та їхній рівень значущості для кожного з обраних чинників. Відповідно до теорії модернізації, громадяни з вищими доходами частіше вважають демократію важливою формою врядування для України, тоді як нижчі доходи зменшують цю ймовірність. Подібний ефект спостерігається щодо сприйняття поширеності корупції та нерівності доходів: українці, які оцінюють корупцію як більш поширену або мають вищі оцінки зростання нерівності доходів, менш схильні надавати демократії високої значущості.
Рисунок 2. Стандартизовані коефіцієнти ключових факторів сприйняття важливості демократії в Україні
Примітка. Лінії відображають стандартизовані коефіцієнти. У цьому аналізі залежною змінною є важливість збереження демократії в Україні, вимірювана за бінарною шкалою (0 = «Неважливо», 1 = «Важливо»). Єдиними статистично значущими факторами в цій моделі є «дохід», «національна ідентичність», «сприйняття поширеності корупції» та «нерівність доходів». Рівень значущості позначений таким чином: *** p<0,01, ** p<0,05, * p<0,10.
Наведені результати свідчать, що якщо війна призведе до зниження доходів, посилення корупції або збільшення розривів у доходах, демократичні установки в українському суспільстві можуть послабитися. Така тенденція може мати серйозні наслідки для демократичного розвитку країни: зниження значущості демократії здатне обмежити політичну участь громадян, зменшити ротацію влади через вибори та посилити вплив виборців із авторитарними уподобаннями. Подібні процеси, ймовірно, знижуватимуть загальний попит на демократичне врядування та можуть ускладнити поточні зусилля зі зміцнення демократичних засад, необхідних для переконання ЄС у готовності України до повноправного членства в найближчому майбутньому.
Водночас війна спричинила помітне посилення національної ідентичності. Результати свідчать, що респонденти з чітко вираженим відчуттям належності до української нації частіше оцінюють збереження демократії як важливе. Національна ідентичність виступає ключовим фактором сприйняття значущості демократії в Україні (див. рисунки 1 та 2) і, ймовірно, здатна частково компенсувати негативні наслідки війни.
Підсумовуючи, навіть якщо війна за незалежність, що триває, має на меті захист української демократії, вона все-таки породжує численні негативні наслідки, здатні послаблювати демократичні установки українців. Відповідно до теоретичних очікувань, зниження доходів, зростання нерівності в доходах та сприйняття поширеності корупції можуть сприяти формуванню більш авторитарних установок у суспільстві. Такі тенденції можуть уповільнити загальний процес демократизації в Україні та поставити під загрозу перспективи швидкого вступу країни до Європейського Союзу.
З огляду на ці результати, уряд поряд із пріоритетом безпеки має приділяти більше уваги підвищенню фінансового добробуту населення, скороченню розривів у доходах та забезпеченню неупередженого функціонування державних інституцій. Хоча ці завдання є особливо складними в умовах спричинених війною бюджетних обмежень, навіть символічні кроки та відповідні політичні меседжі можуть сприяти зменшенню поширення авторитарних установок. Посилення національної ідентифікації за допомогою, наприклад, розвитку громадянської освіти та інклюзивних національних наративів, також може дещо послабити створені війною обмеження та розвинути підтримку демократії, оскільки національна ідентифікація в Україні тісно пов’язана з продемократичними поглядами. Натомість бездіяльність несе ризики закріплення авторитарних установок, що може загалом вплинути на ставлення населення до геополітичного майбутнього України.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
