Не напозичались: скільки коштів бракує уряду для фінансування всіх видатків

Українська влада стала жертвою власних сподівань. Заклавши в державний бюджет кредити від міжнародних організацій, співпраця з якими була призупинена через дії української сторони, влада фактично розписалась у неможливості профінансувати всі видатки. Чи зможе Міністерство фінансів без МВФ закрити прірву в бюджеті розміром в 100 мільярдів?

Те, що виконання державного бюджету в кризовий 2020 рік буде залежати від міжнародних партнерів України, влада не приховувала з самого початку.

«В цьому бюджеті ми заклали ресурс від міжнародних фінансових організацій, в тому числі пряму бюджетну підтримку МВФ. Підтримка наших міжнародних партнерів дуже важлива, бо дає нам можливість повністю профінансувати всі необхідні видатки, в першу чергу заробітні плати лікарів, соціальний захист, видатки на інфраструктуру» – так прокоментував прийняття квітневих змін до державного бюджету міністр фінансів Сергій Марченко.

Цього року Україна має рекордний за останні 5 років дефіцит бюджету. На те, щоб в умовах коронакризи профінансувати всі видатки, дефіцит було закладено на рівні 274 млрд грн. Кожну п’яту гривню із запланованих 1,27 трлн грн видатків необхідно було взяти в борг (чисті запозичення були заплановані на рівні майже 300 млрд грн, а валові – 643 млрд грн).

Через буксування діалогу влади з міжнародними партнерами, передусім з МВФ, Міністерство фінансів не змогло втілити в життя план із запозичень, на яких був заснований «ковідний» бюджет, чим і була спровокована бюджетна криза.

За песимістичним прогнозом, фактичний дефіцит бюджету становитиме 152 млрд грн, за оптимістичним – 200 млрд грн. Відтак, нестача коштів на фінансування видатків та кредитування з бюджету становитиме, відповідно, 114 млрд грн або 65 млрд грн. 

Окрім складнощів з отриманням запозичень, зниженню дефіциту бюджету порівняно з плановим «допоможе» економія по видатках та неспроможність органів влади освоїти передбачені для них кошти.

Скільки недовитрачено порівняно з планом?

Формально за грудень Урядові потрібно профінансувати 103 млрд грн видатків, із яких 93,3 млрд грн – це видатки загального фонду. Але з урахуванням видатків неоплачених у попередні періоди, обсяг видатків до фінансування має бути вдвічі більшим – 215 млрд грн. В тому числі 194,7 млрд грн – за загальним фондом бюджету.

Однак можна очікувати, що реальні потреби розпорядників коштів будуть нижчими – або через свідому економію, або ж через неспроможність розпорядників освоїти весь запланований обсяг коштів. 

У 2017-2019 роках середній рівень невикористання розпорядниками коштів за загальним фондом державного бюджету становив 1.5%-3%, за спеціальним фондом – близько 20%. За збереження такої тенденції розпорядники не встигнуть використати кошти на фінансування видатків в обсязі до 66 млрд грн (34 млрд грн – за загальним фондом і 32 млрд грн – за спеціальним фондом). 

На кінець жовтня 2020 року розпорядники коштів не змогли здійснити заплановані видатки на 94,4 млрд грн або 10% всіх запланованих на цей період видатків. Взагалі не розпочалось фінансування за 77 бюджетними програмами передбаченими законом про державний бюджет на 2020 рік, на 19 млрд грн.

Однак ресурсів для фінансування навіть знижених потреб наразі немає. За рахунок доходів бюджету Уряд зможе профінансувати лише третину загального обсягу непрофінансованого на початок грудня видатків – близько 60 млрд грн (за загальним фондом) при плані на грудень 55 млрд грн. Ще частину видатків можна оплатити за рахунок гривневих та валютних залишків єдиного казначейського рахунку. На 1 грудня обсяг гривневих коштів на ЄКР становив 19,8 млрд грн. Решту (понад 100 млрд грн) потрібно запозичити.

Чи зможе Мінфін запозичити достатньо коштів у грудні?

Перш за все це буде залежати від того, чи зможе Уряд отримати чіткий позитивний сигнал від МВФ про продовження співпраці. Якщо так – у Мінфіну є шанс отримати до кінця поточного року кредити від інших міжнародних партнерів, а також успішно вийти на зовнішні ринки запозичень. 

За песимістичним сценарієм, – без «позитиву» від МВФ та грошей від міжнародних партнерів – Уряд зможе розраховувати виключно на внутрішні запозичення, для чого потрібно буде піти на суттєве збільшення їхньої вартості (а отже – і «миттєвого» збільшення видатків на обслуговування держборгу вже в 2021 році). 

В будь-якому разі Урядові потрібно відмовлятись від непріоритетних видатків та видатків, які розпорядники не встигають освоювати належним чином. Та завдяки цьому зменшувати потребу у залученні боргу.

Чи є попит на український борг? 

Через проблеми у співпраці з МВФ та значний дефіцит бюджету інвестори знижують попит на український борг – навіть попри надлишок грошей на світовому ринку. Тому Мінфіну все складніше виконувати план запозичень. Ці ж проблеми відтермінували й отримання Україною першого траншу нової програми макроекономічної допомоги від ЄС.

Аби погасити всі борги та профінансувати видатки бюджету у повному обсязі, протягом 2020 року урядові потрібно було запозичити 642,7 млрд грн, із яких 96% (624,3 млрд грн) мали бути запозичені до загального фонду державного бюджету.

Починаючи з липня 2020 року Міністерству фінансів не вдається виконати план залучення як зовнішніх, так і внутрішніх запозичень. Уряд планував фінансування за активними операціями (тобто запозичення мінус погашення, з урахуванням корегувань) за липень-листопад на рівні 139 млрд грн. Але фактично вони були від’ємні у сумі 14 млрд грн, тобто Уряд сплатив за боргами на 14 млрд грн більше, ніж запозичив. 

В листопаді, при плані запозичити для фінансування дефіциту 25,6 млрд грн (за загальним фондом), фактично Уряд зміг запозичити лише 9,2 млрд грн (34%). У жовтні ситуація була аналогічною: план – 31,3 млрд грн, факт – 13,4 млрд грн (43% від плану). (Рис. 1). 

Скільки нам не вистачає?

Аби профінансувати дефіцит бюджету на плановому на рік рівні, перекрити невиконання плану по запозиченнях за попередній період та повернути борги, погашення яких припадає на грудень, за останні 4 тижні поточного року Мінфіну потрібно зайняти щонайменше 100 млрд грн до загального фонду держбюджету. Але під час першого грудневого аукціону він зміг запозичити лише 2,7 млрд грн. 

Тож єдина реальна можливість закрити «діру» в бюджеті – це налагодити співпрацю з міжнародними партнерами. 

 Вже чисто з процедурних причин Україна не встигне отримати другий транш МВФ до кінця 2020 року. Але нещодавно Мінфін заявив, що погодив з Фондом проект бюджету-2021. Це дає надію на пожвавлення співпраці з МВФ. А відтак – і на розблокування підтримки з боку інших міжнародних партнерів. Зокрема, Уряд ще може «поборотися» за те, щоб отримати до кінця цього року кошти кредиту макрофінансової підтримки від ЄС (600 млн євро), Світового Банку (300 млн дол), та розмістити єврооблігації.

За таким, найоптимістичнішим, сценарієм, Уряд зможе залучити в грудні близько 98 млрд грн. А відтак – профінансувати в грудні близько 130 млрд грн видатків. 

Якщо ж «дива» не станеться, і ситуація піде за песимістичним сценарієм, в грудні Уряд зможе залучати лише внутрішнє боргове фінансування в обсязі до 50 млрд грн (цього року це – найвищий обсяг запозичень за місяць), зі значним підвищенням ставок за запозиченнями. 

Це напряму впливатиме на обсяг видатків, який уряд не зможе профінансувати. У першому випадку формальний обсяг видатків, на які не вистачає фінансування, порівняно з планом, зменшиться до близько 65 млрд грн за результатами року. 

В другому випадку загальний обсяг недофінансування видатків за результатами року становитиме близько 114 млрд грн. 

Реальний обсяг недофінансування в обох випадках буде нижчим завдяки економії/ недовиконанню плану самими органами влади (розпорядниками коштів).

Ще одним джерелом фінансування дефіциту є приватизація, – але навіть за надшвидких темпів, які взяв у цьому році Фонд державного майна, – надходження від продажу держмайна неспівмірні з потребами Уряду у фінансуванні його видатків.

Вартість запозичень зросте

Аби хоч трохи виправити ситуацію та залучити кошти для рефінансування (погашення) попередніх боргів, наприкінці листопада Мінфін вже пішов на значне підвищення вартості запозичень, особливо – «коротких» (Рис. 2)

Але щоб запозичити ще більше на внутрішньому ринку, Мінфінові доведеться і далі підвищувати дохідність ОВДП. 

Між тим, витрати на обслуговування держборгу (тобто на сплату відсотків за вже зробленими запозиченнями) уже є другою за обсягом статтею видатків у проекті бюджету-2021 після пенсійних виплат та становлять 160,5 млрд грн або 12% всіх видатків бюджету.

Заплановані, але не здійснені, від 65 до 114 млрд гривень видатків цього року зовсім не були б зайвими (нагадаємо, що ковідний фонд становить 66 млрд грн). Їх можна було б використати на підтримку безробітних або бізнесу, який постраждав від кризи, на фінансування медицини та інших видатків. Але для цього потрібна послідовність як у плануванні, так і у виконанні бюджету. Зокрема, в питанні співпраці з міжнародними партнерами. Інакше скорочувати видатки доводиться у період, коли в них є найбільша потреба.