НЕПРАВДА: Медична реформа не дала жодних результатів із 2014 року

Російські телеграм-канали вкотре поширюють повідомлення, що криза у системі охорони здоров’я в Україні нібито набирає «катастрофічних обертів». Крім того, у публікації заявляють, що медичні реформи, які проводяться в Україні з 2014 року, не дали «ніякого результату».

Утім, це — неправда. Завдяки реформі в медичній системі запровадили багато змін.

У 2017 році уряд запровадив систему реімбурсації лікарських засобів для зменшення витрат пацієнтів. Реімбурсація реалізована в програмі «Доступні ліки», за якою пацієнти можуть безкоштовно або з незначною доплатою отримати ліки від серцево-судинних захворювань, діабету II типу, бронхіальної астми та інших хронічних захворювань. До оновленого реєстру «доступних ліків» від 31 жовтня 2022 року увійшло 462 препарати.

У тому ж 2017 році у тестовому режимі запрацювала електронна система eHealth. Програма відбувається за підтримки міжнародних донорів. Мета цієї програми — забезпечити прозорість фінансування медицини та перевести паперову документацію лікарів у електронний формат. Лікарі первинної ланки, а саме сімейні лікарі, педіатри та терапевти, змогли зареєструвати себе та своїх пацієнтів в електронній системі.

У 2018 році набув чинності закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Це програма медичних гарантій, тобто перелік медичних послуг та лікарських засобів, які надаються пацієнтам за кошти з державного бюджету. Зокрема свою роботу почала Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Інституція реалізує програму «гроші йдуть за пацієнтом». Тобто заклади первинної допомоги отримують гроші від НСЗУ за послуги, які надають пацієнтам. 

Крім того, за програмою «гроші йдуть за пацієнтом» українці можуть обрати лікаря та підписати з ним декларацію про медичне обслуговування. Зробити це можна незалежно від місця проживання або прописки. Також програмою «гроші йдуть за пацієнтом» лікарі та медзаклади отримують кошти не за кількість медперсоналу, а за послуги, які надають пацієнтам. Дохід залежить від обсягу роботи. На противагу моделі фінансування охорони здоров’я Миколи Семашка, яку Україна успадкувала від СРСР. Тоді лікарні отримували фінансування за площу приміщення та кількість лікарняних ліжок, а не якість послуг.

Із 1 березня 2019 року медичні заклади почали перехід на електронну медичну картку. Це історія захворювань та звернень пацієнта до лікаря, яка зберігається в єдиній електронній системі охорони здоров’я. Доступ до електронної картки має лише сімейний лікар, з яким пацієнт уклав декларацію та вузьконаправлений спеціаліст, у якого людина проходить лікування у певний момент. Станом на кінець 2021 року понад 32 мільйони українців уклали декларації з лікарями, які надають первинну медичну допомогу.

У 2020 році почався другий етап медичної реформи. Передусім зміни стосуються вторинної ланки медичної допомоги. Тепер за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» мають працювати заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану або вузьконаправлену допомогу. Пацієнт може безкоштовно скористатися певним переліком послуг вторинної ланки допомоги. Щоб отримати доступ до безоплатних послуг, пацієнт має попередньо отримати направлення від лікаря первинної ланки. Етап реформи 2020 року передбачає і безоплатну екстрену медичну допомогу для пацієнтів незалежно від наявності декларації.

У 2022 році МОЗ України запустили інфраструктурну частину реформи охорони здоров’я. Згідно з новими змінами, мережа лікарень, об’єднана в один госпітальний округ додатково буде поділена на кластери. Зі свого боку госпітальні кластери поділяються на надкластерні (ті, які мають ресурси для лікування рідкісних захворювань), кластерні (лікують поширені захворювання) та загальні лікарні. Тобто прості випадки захворювань лікуватимуть у загальних лікарнях, а більш складні хвороби — у кластерних та надкластерних лікарнях. Усі медичні заклади будуть мати обладнання відповідно до свого рівня в госпітальному окрузі.