НЕПРАВДА: Пам’ятник закатованим «бандерівцями» дітям у Польщі

У мережі поширюють інформацію про пам’ятник закатованим солдатами УПА дітям у Польщі. Як стверджують, він справжній і створений за мотивами реального знімка «розправи бандерівців над дітьми».  

Це неправда. Знімок зробили у 1923 році, задовго до створення УПА. Дітей вбила їхня мати Маріанна Долінська. Пам’ятник поставили в 2003 році, та після скандалів довкола реальної історії фото у 2008 році рельєф з дітьми демонтували.  

Справжня історія фотографії

Це фото зі справи польської ромки Маріанни Долінської, яка у грудні 1923 року в районі міста Радом повісила на дереві своїх чотирьох дітей. Долінська пояснила свій вчинок безвихіддю й бажанням врятувати дітей від голодної смерті, оскільки незадовго до цього її чоловіка, який забезпечував усю сім’ю, заарештували. Згодом жінці діагностували біполярний розлад і визнали її неосудною. У коментарі газеті «Wyborcza» за 2007 рік Бартош Лоза, тодішній директор психіатричної лікарні у Творках, де Долінська провела решту життя після вбивства, сказав: «Дослідження беззаперечно показали, що в той трагічний момент Долінська, перебуваючи у глибокому депресивному стані, у своїх уявленнях вважала повішення дітей найкращим рішенням».   

Польська дослідниця Сара Герчинська у 2019 році зазначила, що місце злочину, найімовірніше, сфотографував поліцейський з Радома, утім хто саме — невідомо. Вона також зауважила, що поліцейські файли зі справи Долінської не вдалося знайти у жодній з колекцій Державного архіву в Радомі.   

Хто і коли вперше оприлюднив фотографію? 

Вперше світлину з дітьми опублікував польський психіатр і лікар Долінської Вітольд Лунєвський після смерті жінки у 1928 році. Її оприлюднили у статті «Маніакально-меланхолійний психоз у судово-психіатричній казуїстиці» (стара назва біполярного розладу — ред.) для наукового журналу «Психіатричний щорічник» («Rocznik Psychjatryczny»). Тоді Лунєвський писав: «Жахливе зображення цього злочину було сфотографовано слідчим управлінням і знаходиться в нашому розпорядженні». 

Хто приписав злочин бійцям УПА?  

Найбільш рання згадка фотографії у цьому контексті датована 1993 роком у вроцлавському часописі «На Рубежі» («Na Rubieży»). Світлину підписали: «Польські діти, замучені та вбиті загоном УПА поблизу села Козова в Тернопільському воєводстві».  

«На Рубежі» — це видання Товариства вшанування пам’яті жертв злочинів українських націоналістів у Вроцлаві. У 2010 році Товариство разом з організацією «Російськомовна Україна», яку очолював ексрегіонал Вадим Колесніченко, влаштували всеукраїнську виставку «Волинська різанина: польські та єврейські жертви ОУН-УПА». Науковці тоді розкритикували достовірність поданої на виставці інформації через відсутність посилань на архівні документи. Також товариство критикували за необґрунтоване завищення даних про кількість вбитих поляків.  

У 2003 році польський економіст і громадський діяч Александер Корман, автор низки публікацій про польсько-український конфлікт часів Другої світової, також опублікував фотографію з дітьми в книзі «Ставлення УПА до поляків на південно-східних землях Другої Речі Посполитої». Пізніше саме ця робота Кормана сприяла значному поширенню та закріпленню цієї фотографії як ілюстрації Волинської трагедії. Польський історик Євґеніуш Місило тоді також критикував Кормана за поширення непідтверджених даних про кількість жертв Волинської трагедії. 

Пам’ятник дійсно був. Але є нюанси

У 2003 році у Перемишлі справді відкрили пам’ятник «жертвам ОУН-УПА», проілюстрований у дописі. Однак у 2008 році рельєф з дітьми демонтували після виходу статті Ади Рутковської і Даріуша Столи, у якій вказували на те, що фотографія з дітьми датована 1923 роком і не може бути пов’язана з УПА. 

Саме світлина, опублікована Корманом, послугувала безпосередньою моделлю для іншого проєкту пам’ятника 2007 року, автором якого був польський скульптор Маріан Конєчний. Тоді понад сто громадських діячів, зокрема колишній прем’єр-міністр Польщі Тадеуш Мазовецький і польський режисер Анджей Вайда підписали лист протесту проти встановлення пам’ятника, який надіслали міськраді Варшави (там мали встановити пам’ятник — ред.). У листі писали: «Цей пам’ятник, безумовно, не служить примиренню». Все ж у квітні 2007 року міська рада відхилила пропозицію про його встановлення у зв’язку з зазначеними скандалами.  

Тоді психіатр Бартош Лоза іронічно прокоментував цей інцидент: «Якщо він буде побудований, це, ймовірно, буде перший в історії пам’ятник, присвячений вшануванню депресії — найпоширенішої проблеми сучасної медицини».