НЕПРАВДА: Тільки за часів Януковича та Азарова в Україні будували інфраструктурні об’єкти

У мережі поширюють інформацію про досягнення Віктора Януковича та Миколи Азарова як президента і прем’єр-міністра відповідно. Кажуть, протягом своїх термінів вони побудували в Україні останній аеропорт у Львові, останні два стадіони УЄФА в Києві та Львові, останні три станції метро в Києві. Натомість при президентстві Віктора Ющенка, Петра Порошенка, Володимира Зеленського в Україні взагалі не будували великих інфраструктурних об’єктів.

Допис, що поширюють у Facebook

Однак великі інфраструктурні об’єкти будували не лише за часів Віктора Януковича та Миколи Азарова. Крім того, президент може впливати на розвиток інфраструктури, але ця сфера не входить до його прямих обов’язків.

Фінансування розвитку інфраструктури

Будівництво або модернізація інфраструктури не входять до прямих обов’язків президента Україні. Тому маніпулятивно перераховувати всі побудовані інфраструктурні об’єкти як досягнення винятково президента України.

Проєкт державного бюджету, у якому заплановані кошти для розвитку інфраструктури, розробляє Міністерство фінансів. Народні депутати голосують за проєкт держбюджету та внесення змін до нього протягом року. Після прийняття парламентом закон про держбюджет направляють на розгляд президенту. Він має підписати його або повернути Верховній Раді для повторного розгляду з пропозиціями щодо зміни певних показників.

Виділеними коштами розпоряджається Міністерство інфраструктури України. Також із держбюджету виділяють кошти для Державного фонду регіонального розвитку, через який можуть фінансувати будівництво інфраструктури в регіонах. Ним розпоряджається Мінрегіон (Міністерство розвитку громад та територій України).

Президент України може мати пропрезидентську фракцію або коаліцію фракцій у парламенті та неформально впливати на фінансування інфраструктурних проєктів. Також президент може висловлювати своє бачення розвитку інфраструктури на нарадах з представниками різних гілок влади або ініцювати проєкти, які буде реалізовувати уряд. Один із останніх прикладів — проєкт “Велике будівництво”, ініційований Володимиром Зеленським.

Крім того, існують місцеві бюджети, які затверджуються місцевою владою. У них теж є заплановані кошти для розвитку інфраструктури. Наприклад, у бюджеті Києва передбачені кошти на утримання та розвиток метрополітену.

Розвиток аеропортів

Міжнародний аеропорт “Львів” імені Данила Галицького, про який йдеться у дописі, не збудували, а оновили при президенстві Віктора Януковича — 12 квітня 2012 року відбулося урочисте відкриття нового терміналу аеропорту.  

Після президентського терміну Віктора Януковича в Україні також займалися оновленням аеропортів. Наприклад, 15 квітня 2017 року в міжнародному аеропорті “Одеса” запрацював новий термінал. А 16 липня 2021 року в цьому ж аеропорті відкрили нову злітно-посадкову смугу. 19 жовтня 2020 року розпочав роботу новий термінал у міжнародному аеропорті “Запоріжжя” На 2021 рік також виділили кошти на оновлення аеропортів у Херсоні, Вінниці, Рівному, Дніпрі.

Розвиток метрополітену

Станції метрополітену будували не тільки за часів Віктора Януковича та Миколи Азарова. Протягом президентських термінів Віктора Ющенка, Петра Порошенка відкрили наступні станції метро:

• “Бориспільська” (Київ, 2005)
• “Вирлиця” (Київ, 2006)
• “Червоний хутір” (Київ, 2008);
• “Перемога” (Харків, 2016).

Наразі планують збудувати нові станції метро в Києві (2 станції до кінця 2021 року), Дніпрі (3 станції до 2024 року), Харкові (2 станції, кінцевий термін невідомий).

Будівництво футбольних стадіонів

В Україні є  7 футбольних стадіонів, які відповідають критеріям четвертої (найвищої) категорії Української асоціації футболу:

• «Арена Львів» (Львів);
• «Ворскла» ім. О.Бутовського (Полтава);
• «Дніпро-Арена» (Дніпро)
• НСК «Олімпійський» (Київ)
• ОСК «Металіст» (Харків)
• «Славутич-Арена» (Запоріжжя)
• «Чорноморець» (Одеса)

Також до окупації окремих районів Донецької та Луганської областей працював стадіон “Донбас Арена” у Донецьку.

Із цього переліку “з нуля” побудували лише “Дніпро-Арену” (2008), “Донбас Арену” (2009), “Арену Львів” (2011). Виходить, що за президентства Віктора Ющенка відкрили два стадіони найвищої категорії, а за президентства Віктора Януковича — лише один. Решту згаданих стадіонів лише реконструйовували.

Порівняння кризових та некризових років

При порівнянні інфраструктурного розвитку за різних президентів слід зважати на те, в яких економічних умовах відбувався цей розвиток. Так, Україна в 2008-2009 роках під час президентства Віктора Ющенка постраждала від наслідків глобальної економічної кризи — відбулося різке падіння економічних показників. 

Петру Порошенку довелося мати справу з російською агресією, втратою територій, що теж призвело до економічного занепаду. Російська агресія відбулася не в останню чергу внаслідок дій Віктора Януковича. Наприклад, відомо про його лист від 1 березня 2014 року до Володимира Путіна з проханням ввести російські війська “для відновлення законності, миру, правопорядку,  стабільності, захисту населення України”.

Президентство Володимира Зеленського припадає на пандемію COVID-19 та нову глобальну кризу. Натомість президентство Віктора Януковича співпало з відносно стабільними економічними умовами.