НЕПРАВДА: ВООЗ двічі визнав медичну систему Семашка найкращою у світі

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

У мережі поширюють дописи, нібито ВООЗ визнав медичну систему Семашка найкращою у світі у 1978 і 2012 рр. 

Утім, це неправда.

У 1978 році відбулась міжнародна конференція з первинної медико-санітарної допомоги, на якій була підписана Алма-Атинська декларація ВООЗ за участю СРСР. У доповіді за результатами конференції жодного разу не згадується, що безкоштовна система Семашка – найкраща для організації медичної системи країни. Конференція стосувалась виключно первинної медичної допомоги. Мета конференції – визначити шляхи зміни медичних систем, які зробили б первинні медичні послуги більш якісними та доступними. 

У 2012 році вийшла стаття у American Journal of Public Health, де система первинної медичної допомоги на Кубі справді згадується як одна з найкращих у світі. Але ВООЗ аналогічних заяв не робив. Куба згадується хіба-що у доповіді ВООЗ 2013-го року як країна, у якої при достатньо низькому середньому доході, люди витрачають достатньо мало коштів на лікування. 

Україна успадкувала від СРСР модель фінансування охорони здоров’я Миколи Семашка. Згідно з цією моделлю, лікарні отримували кошти відповідно до кількості лікарняних ліжок та квадратних метрів інфраструктури, а не кількості і якості наданих лікарями послуг.

Гроші в такій системі витрачаються неефективно. Звітність про пацієнтів, що були проліковані, залишає бажати кращого: платники податків часто оплачують порожні ліжка та іншу незадіяну медичну інфраструктуру, як і лікарів, що можуть не мати достатньо пацієнтів. 

Також перевага надавалась стаціонарному лікуванню навіть у тих випадках, коли можна обійтись без нього. Це створювало додаткове фінансове навантаження. Зокрема акцент ставився на вузько-профільних лікарів, що не є практичним.

Зараз медреформа передбачає зміну механізму фінансування системи охорони здоров’я. За новим принципом «гроші йдуть за пацієнтом», кошти виділяються лише на ресурси, які використовують для лікування пацієнтів. Внаслідок цього відбувається скорочення кількості лікарняних ліжок, якщо їх не використовують. Таким чином, місцева влада ефективніше використовує кошти і може об’єднувати, змінювати або переоснащувати лікарні.

Також медична реформа стимулює конкуренцію між лікарняними закладами. Так, частина з них справді закриється, але це відбудеться не через МОЗ, а тому, що ці лікарні через погану якість або з інших причин не будуть отримувати достатнього попиту на свої послуги з боку пацієнтів. Найбільш поширені маніпуляції про медичну реформу ми спростовували тут, тут, тут і тут.