НЕПРАВДА: Земля пласка, а не куляста

У мережі поширюють інформацію, нібито кругосвітні подорожі доводять, що Земля є пласкою, а не кулястою, оскільки вони називаються «КРУГОсвітніми», а не «ШАРОсвітніми».  

Утім, це неправда. Сферичну форму Землі довели ще в античності, а сучасні численні фотографії та відео з космосу остаточно це підтвердили. Навколосвітні подорожі можливі саме завдяки такій формі Землі. 

Твердження про те, що кругосвітні подорожі можливі лише на пласкій Землі, не відповідає дійсності. Кругосвітня подорож — подорож навколо Землі із перетином всіх меридіан (уявні лінії від північного до південного полюса). На пласкій поверхні це зробити неможливо, бо на ній немає осі обертання, навколо якої можна було б здійснити повний оберт. Тож навколосвітні подорожі можливі саме завдяки сферичній формі Землі: рухаючись в одному напрямку (наприклад, на захід чи схід), людина повертається у початкову точку. Це було б неможливо на пласкій площині. 

Існують численні докази, які доводять, що Земля має форму еліпсоїда (сплюснутої біля полюсів сфери). Зокрема, у тому, що Земля не пласка, можна переконатись, переглянувши численні фото та відео, зроблені космічними апаратами та астронавтами.  

Водночас навіть до появи техніки, здатної підкорити космос, люди вже припускали, що Земля має кулясту форму. Так, у 350 році до н. е. Арістотель помітив, що коли корабель відпливає за горизонт, щогли залишаються видимими, хоча корпус зникає. Це відбувається тому, що Земля має кривизну. Якби вона була пласкою, корабель би просто зменшувався у розмірах, поки повністю не зникав з поля зору.  

Також у тому, що наша планета куляста, кожен може переконатися, поглянувши на тіні. Адже якби Земля була пласкою, то сонце падало б на всі предмети на Землі під однаковим кутом і всі тіні були б однакової довжини. Натомість це не так. 

Ба більше, під час місячного затемнення тінь Землі завжди є круглою, незалежно від часу доби, пори року чи напрямку, в якому тінь рухалася по поверхні Місяця. Єдиний об’єкт, який відкидає круглу тінь, незалежно від того, як на нього спрямоване світлом, — це сфера. Будь-яка інша форма не змогла б відкинути круглу тінь за таких обставин. 

Захід сонця у різний час у різних частинах світу є ще одним доказом, що Земля — не коло, а сфера. Сонце знаходиться в різному положенні відносно різних місць. Тому час, коли воно опуститься на небі та зрештою зникне за горизонтом, змінюватиметься. Це також є причиною того, що різні частини світу мають різні часові пояси. Одна частина світу повернута до сонця, а інша на протилежному боці Землі — ні.  

На Землі видимі сузір’я при русі з півночі на південь або навпаки змінюються. Наприклад, Полярна зірка стає нижче над горизонтом при русі на південь, і зрештою зникає з поля зору в південній півкулі, де з’являються інші сузір’я. Це можливо лише на кулястій Землі. На пласкій Землі Полярна зірка завжди була б видна — незалежно від відстані від Північного полюса. 

До того ж сучасні навігаційні системи, такі як GPS, засновані на розрахунках, які враховують кулясту форму Землі. Якби наша планета була пласкою, ці системи просто не працювали б.  

Раніше ми спростовували конспірологічну теорію, нібито американці ніколи не висаджувалися на Місяці.