«Нікому не потрібна» Кримська платформа. Як маніпулювали проросійські медіа за тиждень 23-29 серпня

Машині кремлівської пропаганди довелося працювати з наслідками зустрічі: переконувати, що Україні «вкотре не вдалося». Російські ЗМІ протягом тижня розповідали про неефективність і «безглуздість» Платформи, невпливових учасників на «піар-заході Зеленського», а також традиційно підв’язали «мовне питання» й так звану «водну блокаду» Криму. Українські проросійські ЗМІ продублювали всі ці маніпуляції, подеколи дослівно.

Як в український інфопростір потрапляють російські наративи — VoxCheck аналізує в рамках спільного проєкту з Центром протидії дезінформації. 

Маніпуляція: Мало учасників високого рангу, бо всі втратили інтерес до Криму

У Росії, вочевидь, були переконані, що українській владі не вдасться зібрати на саміті представників зі стількох країн. «Їдуть туди ніхто і розмовляють ні про що», — заявляла напередодні в ефірі «Росія 24» пропагандистка Ольга Скабєєва. Тож прокремлівські ЗМІ взялися за «авторитетність» учасників. Мовляв, впливові країни відправили чиновників «низького рангу». Насправді на саміт прибуло дев’ять президентів, чотири прем’єр-міністри, 14 голів МЗС, а також інші політики й посли. Але російська пропаганда вперто просуває тезу: світ вважає Платформу безперспективною.

Наратив практично дослівно повторили українські проросійські ЗМІ. Заблоковане видання «Страна», яке продовжує працювати на новому сайті, написало, що від впливових західних країн — США, Британії, Німеччини, Франції — прибули «представники рівня міністрів». Які, до того ж, «не мали жодного стосунку до проблематики Криму». Це нібито доводить скептичне ставлення Заходу до перспективи повернути півострів через Платформу. 

Ще раніше «Страна» переконувала, що Кримська платформа — не саміт, яким вважається офіційна зустріч глав держав на найвищому рівні, а простий форум, бо збираються представники «з різними дипломатичними статусами». Окрему тему зробили з того, що дві країни — США та Німеччина — відправили на саміт міністрів енергетики. Це нібито доказ, що представники цих країн прибули через «Північний Потік-2», а не Крим. На брифінгу у Києві Ангела Меркель пояснила, що главу МЗС Німеччини Гайко Мааса замінили міністром економіки та енергетики Петером Альтмаєром через «дуже й дуже важку ситуацію в Афганістані», проте обидва міністри мають однаковий ранг.

Деякі проросійські сайти, як от Klymenko Time (медіа, яке контролює Олександр Клименко, ексміністр доходів і зборів України та друг «сім’ї Януковичів»), навіть не старалися завуалювати пропагандистські наративи, а відкрито ретранслювали заяви російської влади з висміюванням Платформи.  

Маніпуляція: Україні «знову не вдалося»

Загалом у публікаціях на проросійських ресурсах чітко виділяється один з головних меседжів російської пропаганди про «неспроможну державу» Україну («failed state»). Вона нездатна впоратися з проблемами й вкотре «клянчить» допомогу.  З промови Зеленського на Платформі «Страна» виділила лише один меседж: ми не здатні самі повернути Крим. 

Інший приклад. Одразу після Кримської платформи президентка Естонії Керсті Кальюлайд зробила в інтерв’ю для УП кілька різких заяв. Зокрема про те, що вона не радить своєму бізнесу вкладати гроші в Україну. В «Страні» прокоментували: «Україні дали зрозуміти, що на даний момент вона є нулем не тільки в міжнародній політиці, а й в міжнародній економіці». 

На сайті підсанкційного телеканалу «112 Україна» з’явився матеріал про «провал» Кримської платформи. «Україна знову ледь не на колінах клянчить у світу допомоги до Дня Незалежності. Дуже іронічно. Тепер, крім грошей, Зеленський просить ще й Крим повернути», — йдеться у статті. У ній пишуть, ніби світові лідери втратили інтерес до Криму.

Насправді Меркель пояснила, що її відсутність не пов’язана зі ставленням до питання Криму. Це був її останній візит як федерального канцлера, і з міністром закордонних справ вони домовилися, що на день саміту приїде він. Згодом главу МЗС Німеччини Гайко Маас замінили на міністра економіки та енергетики Німеччини Петера Альтмаєра.

Маніпуляція: «Мовне питання» від угорського президента

У російських ЗМІ поширили новину, ніби на Кримській платформі президент Угорщини Янош Адер засудив мовний закон в Україні. «Замість теми Криму присвятив 3 хвилини зовсім іншим питанням… розкритикував тотальну насильницьку українізацію», — розповідають у сюжеті на державному телеканалі «Росія 24». Поширений прийом російської пропаганди — відвернути увагу від проблеми. Немов не Росія порушує права людини в окупованому Криму, а офіційний Київ — у себе вдома.  

Проте у своєму виступі Янош Адер (від 1:16:00 на трансляції) говорив саме про Крим. І в промові згадав проблеми, з якими зіткнулось угорське населення, коли в минулому проти своєї волі потрапило до складу інших держав: Османської та Австро-Угорської імперії, а з часом — Радянського Союзу. Адер сказав, що «Угорщина розділяє біль України у зв’язку з анексією Криму, оскільки на власному досвіді переконалася, як зовнішні сили свавільно перекроюють кордони в Європі». І угорці, які опинилися у складі меншин в інших державах, страждали протягом багатьох століть, зокрема бо їм не давали вивчати власну мову.

«І якщо вживання рідної мови обмежується в державному житті, якщо ті, хто використовує свою рідну мову, опиняються перед загрозою штрафів, це суперечить ідеалам демократії, і також не приносить користі титульній нації», — сказав Адер. Він не говорив, які країни має на увазі. 

У відносинах між Україною та Угорщиною з 2014 року періодично виникають конфлікти, зокрема через закон «Про освіту», який насправді дозволяє навчатися угорською в школах. Але у виступі Адер не вказував на Україну і взагалі не згадував мовний закон. Він наголосив, що Угорщина непохитно підтримує територіальну цілісність і суверенітет України.

«Кримськотатарська платформа»

У російських ЗМІ, зокрема РИА Новости, Вести.ru, RTVi активно поширювали тезу, ніби Кримська платформа пройде без справжніх представників Криму. Бо члену так званого «представництва Криму при президенті Росії» Олександру Молохову відмовили в реєстрації на Платформу. Про це заявляли безпосередньо в російській владі: ніби Україна не допускає до заходів на кримську тематику тих, хто зараз живе на півострові. Однак про тих, кого Росія з Криму просто витіснила, вирішили не згадувати.  

Проросійські видання в Україні розвинули тему до того, чому на саміті були представлена лише «національна меншина» — кримські татари. Мовляв, Крим представляв «лише» національний лідер кримськотатарського народу  Мустафа Джемілєв.

«Дуже дивно, що Крим — це тільки кримські татари у фантазіях української влади. На 2014-й рік кримські татари становили 10% населення півострова, решта — українці і росіяни. Але на Кримській платформі не було ні російських кримчан, ні українських кримчан. Влада вирішила орієнтуватися тільки на кримськотатарську меншість», — розповідає у блозі «Страни» Леся Медведєва. 

Останній перепис населення в Криму та Севастополі проводився в рамках Всеукраїнського перепису 2001 року. Тоді кримські татари становили 12,1% населення півострова. Статистика, на яку посилається Медведєва, це російський «перепис», проведений після анексії 2014 року. За його даними, етнічних росіян було 1.49 мільйона (65.3%), етнічних українців 350 тисяч (15.1%), а кримських татар — 280 тисяч (12.0%). Утім невідомо, наскільки методологічно правильно проводився перепис та чи можна довіряти цим даним.

Твердження, ніби кримські татари не представляють населення Криму — суцільна маніпуляція. По-перше, кримські татари — це корінний народ півострова. Від національної меншини його відрізняє те, що кримські татари не мають державного утворення за межами України — вони сформувалися саме на українській території. Кримський півострів — це їхня батьківщина. 

По-друге, разюче скорочення кримськотатарського населення — не їхнє добровільне рішення. Росія та Радянський Союз знищували кримських татар століттями, починаючи з ліквідації їхньої державності під час першої анексії Криму в 1783 році. Тоді й почалися перші локальні депортації, півострів прагнули зачистити від татар. 

У 1944 році з Криму депортували близько 200 тисяч корінного населення, звинувативши їх у «колабораціонізмі». За різними офіційними оцінками, в місцях спецпоселень загинули 20-25% всіх кримських татар (за неофіційними, самопереписом кримськотатарського національного руху — 46%). Ще частина загинули через нелюдські умови в потягах під час депортації. 

Після чергової окупації Криму Росією в 2014 році з півострова, за даними Мустафи Джемілєва, змушені були виїхати 30 тисяч татар. Зокрема представники Меджлісу, який Росія назвала «екстремістським» та заборонила в 2016 році. З того часу представницький орган корінного народу не може працювати в себе на батьківщині. І це теж далеко не добровільне рішення. 

Репресії проти кримських татар продовжуються в окупованому Криму й сьогодні. Зокрема тому було так важливо, аби на Кримській платформі ця тема звучала від представників народу. Після окупації російські силовики почали масово арештовувати активістів кримськотатарського національного руху, громадських активістів, незалежних журналістів та кримських мусульман. На початку 2021 Уповноважена ВРУ з прав людини Людмила Денісова заявляла, що всього в тюрмах Росії та Криму перебуває 109 політв’язнів, із них 75 — кримські татари. 

Дуже дорога й «нікому не потрібна» Платформа

«Нікому не потрібна Кримська платформа, яка не мала жодного ефекту, проте на ній заробила Джамала», — описує саміт у відеоблозі Леся Медведєва зі «Страни». «Кримська платформа — провал і розпил грошей», — пишуть у блозі на ZIK.

Так проросійські ЗМІ прокоментували той факт, що за виступ на Кримській платформі Джамала отримала понад 300 тисяч гривень. Дані про це опублікували на порталі державних закупівель «Prozorro».

«Пафосний, але абсолютно безглуздий форум», — написала «Страна». А ось цитата російського РИА Новости: «Завдання цього пафосного і дорогого (чого тільки вартий надзвичайний гонорар співачки Джамали за одну пісню!) заходу звелася до того, щоб змусити деяких півнів щось свиснути». 

Суть наративу — звести Кримську платформу до особистого піару Зеленського, який не мав і не міг мати ніякого політичного ефекту. На проросійському телеканалі «Наш» саміт охрестили «гарним шоу за наші гроші» та «піар-акцією Зеленського». 

У цьому ж ключі проросійські ЗМІ висміюють декларацію, ухвалену за підсумками Платформи. Але насправді держави-учасниці саміту гарантують, що ця подія – лише початок їхньої співпраці для повернення Криму. У декларації зафіксовано невизнання незаконної анексії Криму та зобов’язання розглянути запровадження додаткових санкцій відносно РФ у разі подальшої агресії. «Вперше на міжнародному рівні РФ визнано державою-окупантом», — заявив Зеленський. 

Старі російські наративи — під новий інфопривід 

Як і на прокремлівських телеканалах, на проросійських сайтах та телеканалах, зокрема в ефірі «Нашого», почали активніше згадувати тему так званої «водної блокади». Ніби офіційний Київ уже зробив усе, щоб створити кримчанам проблеми, а мав би демонструвати кроки підтримки. Все в традиційному російському наративі: винна Україна, яка «карає» кримчан за їхній вибір.

Те, що Україна відмовляється подавати воду через Північно-Кримський канал — це не «геноцид», як заявляють у РФ. Крим окуповано, тож на його території діє міжнародне гуманітарне право. Стаття 55 Четвертої Женевської Конвенції «Про захист цивільного населення під час війни» зобов’язує окупаційну державу постачати місцевому населенню окупованої території продукти харчування, медикаменти та всі інші необхідні речі, зокрема воду для пиття та побутових потреб.

При цьому води для населення в Криму достатньо, пояснював у коментарі для VoxCheck експерт Регіонального центру прав людини Микола Кіккас. Величезна кількість водних ресурсів Криму йде на забезпечення великих підприємств, а також військового контингенту РФ, який постійно збільшується. І навіть при цьому місцеве населення не залишається зовсім без води. Тож якщо наявні водні ресурси віддати людям, то проблему нестачі води для побутових потреб буде вирішено. Тому претензії за «водну блокаду» — черговий фейк, який поширює Москва, щоб звинуватити Україну в окупації Криму.

Головні наративи російської пропаганди про Крим VoxCheck спростовував у статті «Фейки російської окупації Криму». 

Наша методологія

Аналітики VoxCheck щодня моніторять сайти й соціальні мережі українських проросійських медіа та визначають головні новини чи теми за тиждень, яким виділили найбільше ефірного часу чи уваги в стрічці новин. Ми визначаємо ключові наративи за тиждень, що минає, та аналізуємо їхнє походження.

VoxCheck шукає фейки та маніпуляції і спростовує їх. В основі перевірки — методика «натисни та перевір». Кожен може перевірити нашу аргументацію та джерела. Перевірка може базуватися тільки на відкритих даних з відповідними посиланнями. Статтю з фактчеком можна публікувати тільки за умови, що її підписали два члени редакційної колегії.