Beta

Нова стара історія: які ризики матеріалізувалися під час місцевих виборів 2020 року

Photo: depositphotos / nicktys
2 Грудня 2020
FacebookTwitterTelegram

25 жовтня в Україні відбулися перші місцеві вибори, що проводилися після завершення реформи децентралізації та прийняття нового Виборчого кодексу. Виборці зіштовхнулися з деякими труднощами, пов’язаними з пандемією коронавірусу та застосуванням нових виборчих правил, як-от використання нового дизайну бюлетенів. Безперечно, пандемія вплинула на явку, однак попри всі побоювання, на вибори прийшла достатня кількість громадян (36,9% виборців), щоб зробити їх легітимними в очах суспільства. У тих містах, де жоден з кандидатів на посаду міського голови не отримав більше 50%, другий тур місцевих виборів проводився 15 та 22 листопада. Явка склала близько 30%.

Ребекка Гармс, член міжнародної місії зі спостереження за виборами в Україні NDI та депутатка Європейського парламенту 2004-2019 років, Ірина Швець з Громадянської мережі ОПОРА, Назар Бойко з Моніторингово-аналітичної групи “Цифра”, та Іван Ніколєнко, кандидат на вибори до Києвради в Солом’янському районі від “Голосу” діляться враженнями щодо минулих місцевих виборів та дискутують про результати після першого туру.

Тут ми представляємо основні моменти дискусії.

Нещодавно ми опублікували підсумок дискусії про плюси та мінуси нового українського виборчого законодавства.

Пробний пробіг чи  призовий забіг?

Ці місцеві вибори були першими, які проводилися за нормами нового Виборчого кодексу, який докорінно змінив виборчий процес. Тож нові правила проведення виборів та пандемія стали подвійним викликом.

Дільничні виборчі комісії (ДВК): секретний інгредієнт

Невід’ємною частиною успішних виборів є ефективно працююча виборча комісія (ВК), яка відповідає за надання бюлетенів, “супровід” виборців на виборчій дільниці та підрахунок результатів виборів. Через пандемію США відчували проблему з набором членів комісій, однак Україні вдалося уникнути цієї проблеми. Проте існують і інші.

85% респондентів проведеного в Україні панельного опитування (401 працівник виборчих дільниць перед виборами та 348 працівників після виборів у Львівській області) погодилися, що робота в комісії є професійною діяльністю, яка має оплачуватися (замість того, щоб кваліфікуватися як громадянський обов’язок, що має виконуватися на добровільних засадах). Це може означати, що переважна більшість працівників виборчих дільниць в Україні надають пріоритет матеріальним стимулам перед нематеріальними. Розмір офіційної грошової винагороди членам виборчих комісій становить близько 20 доларів за 24 години роботи на виборчій дільниці. Інколи членам виборчих комісій доводиться брати на себе неочікувані обов’язки. Цього року уряд підготував рекомендації щодо вологого прибирання приміщень дільниці кожні 4 години (миття підлоги, ручок дверей тощо), проте для виконання цього положення не було надано фінансове забезпечення (тобто додаткові кошти на оплату послуг прибиральників). Тому працівники виборчих дільниць взяли цей тягар на себе. Неадекватно малий розмір грошової винагороди створює можливість для політичних гравців виплачувати додаткову неофіційну винагороду членам ДВК. Звичайно, це заборонено, але якби ми позбулися цих «чорних» грошей, то ймовірно ризикували б недорахуватися членів виборчих комісій на дільницях.

Рисунок 1

Джерело: презентація Назара Бойка

 

Другою серйозною проблемою стала відсутність засобів захисту. Не всі комісії були забезпечені ними (рис. 1). Не вистачало окулярів / екранів для обличчя та захисних костюмів. Така безвідповідальність наражала членів ДВК та виборців на ризик інфікування коронавірусом та його поширення. Проблема забезпечення захисними костюмами та іншим обладнанням була дуже важливою, оскільки зіткнулися дві конституційні норми. Хворі на ковід чи контактні особи на самоізоляції мають право голосу. Водночас кожний працівник виборчої дільниці має право на охорону здоров’я. Зрештою рішення стосовно того, чи йти працівникам дільниці до хворих на коронавірус, приймалося в кожному окремому випадку. 

Дизайн бюлетенів

Деякі спостерігачі очікували, що виборці не розумітимуть, як заповнювати новий бюлетень для голосування, в якому виборець може позначити не лише партію, а й конкретного кандидата. Загалом цей ризик не справдився. У Львівській області 80% виборців віддали свої голоси за кандидатів, а частка недійсних бюлетенів склала лише 7%. У Солом’янському районі Києва більшість голосів також було віддано за кандидатів. Лише 13% виборців підтримали загальний список партії. Тож виборці, схоже, досить добре розуміють нові бюлетені. Однак громадяни похилого віку мали з цим труднощі.

Плюси та мінуси нової виборчої системи

+ Запроваджено квоту для кандидаток. Ця квота є хорошим кроком, проте вочевидь недостатнім. Головна проблема полягає в тому, що гендерна квота (40%) є обов’язковою лише при номінуванні кандидатів і перед виборами кандидати можуть відмовитися брати в них участь. Вони також можуть відмовитися від свого мандату після виборів. Якщо Україна справді хоче бути впевненою в тому, що жінки так само активно братимуть участь в політиці, як і чоловіки, ми повинні просити сторони більш чесно працювати з квотами та закріпити правило, що кожне друге місце в списку дістається жінці. 

Формування виборчого списку було досить централізованим завдяки особистим домовленостям та розумінню того, що лише деякі кандидати зможуть отримати 25% виборчої квоти та піднятися в списку. З метою покращення роботи з виборцями протягом виборчої кампанії та посилення конкуренції між кандидатами всередині партії виборчу квоту слід знизити.

– Імперативний мандат також посилив роль партій порівняно з виборцями. Легко уявити ситуацію, коли кандидат має підтримку місцевої громади і, отже, перемагає на виборах, а згодом партія відкликає його/її за те, що відстоювали інтереси громади всупереч лінії партії.  

Великим недоліком місцевих виборів 2020 року було обмеження участі у виборах для 18 громад Донбасу. Це рішення приймалося без чіткого обґрунтування та базувалося лише на рекомендаціях військово-цивільної адміністрації. Громадянам, що мешкають в цих громадах, дозволялося голосувати в 2019 році, тож не було жодного сенсу не давати їм можливості приймати участь у голосуванні на цих місцевих виборах.

Чи мали місце порушення виборчого процесу?

Проблемою є те, що громадяни України не мають змоги достатньо чітко зрозуміти структуру фінансування партій та їхні фінансові звіти. Незважаючи на деякі кроки, зроблені в цьому напрямку, партійні фінанси не є повністю прозорими. До прикладу, є неурядові організації, які близько співпрацюють з партіями протягом виборчих кампаній, і яким не потрібно дотримуватися тих самих правил прозорості, що і партіям. Санкції за невиконання положень щодо прозорості повинні бути набагато жорсткішими.

Цього року багато кандидатів також мали логістичні проблеми із власними виборчими фондами, оскільки до реєстрації (яка була досить пізньою цього року) кандидат чи кандидатка не могли відкрити власний фонд та розпочати передвиборну агітацію. Так, багатьом кандидатам доводилося скорочувати свої кампанії на період до кількох тижнів.

Позитивне рішення щодо спрощення процедури зміни виборчої адреси, головною метою якого був захист виборчих прав ВПО та трудових мігрантів, призвело до аномальної «популярності» деяких районів. Так, багато виборців зареєструвалися там безпосередньо перед виборами. Наприклад, ми спостерігали це в Кароліно-Бугазі (Одеська обл.).

Хорошою новиною є те, що зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення дозволяють Національній поліції припиняти такі порушення. Ефективне розслідування з боку правоохоронних органів відіграватиме тут вирішальну роль, а також є важливим для запобігання будь-яким організованим зловживанням та порушенню цієї процедури.

Окрім цього, спостерігачі відзначали інші порушення, як-от показ заповнених бюлетенів іншим людям (спостерігалося на 7,5% дільниць), фотографування бюлетенів (1,6%), вкидання бюлетенів (0,6%). На 10,5% виборчих дільниць бюлетені надавалися виборцям без посвідчень особи, або ще гірше – передавалися іншій особі (тоді як голосування може бути лише особистим). Така практика була більш поширена в сільській місцевості. Ці цифри не більші за ті, що ми мали в 2010 та 2015 роках. Деякі з них такі самі, а інші навіть нижчі, що вже є хорошою новиною.

Загалом, незважаючи на зміну правил безпосередньо перед виборами, схоже, що вибори пройшли досить добре і їхні результати відображають волевиявлення народу. Сподіваємося, що виборче законодавство виконуватиме свою основну функцію – розвиток в Україні ідеологічних партій, а не політичних проектів.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний