Жорстокий напад ХАМАС на Ізраїль робить дедалі очевиднішими контури нової осі зла: Росія, Іран, Північна Корея та підтримувані ними терористичні організації. Дійсно, практично немає сумнівів щодо того, хто підтримує терористичні організації (Хамас, Хезболла, Талібан тощо) і кривавих диктаторів (Асада, Лукашенка та інших), поширює дезінформацію та фінансує ультраправі партії та популістів на Заході.
Також очевидно, що вісь створює альянс для обміну зброєю, ресурсами, розвідданими та впливом. Іран і Північна Корея постачають зброю до Росії. Москва вітає «дорогих колег» із ХАМАСу, а Іран їх підтримує. Іран і Росія щойно оголосили про нову угоду про допомогу один одному в розробці родовищ нафти і газу. Китай теж пов’язаний з віссю: Китай допомагає Росії обійти санкції Заходу і при цьому забороняє продавати безпілотники Україні. Що нам робити з цією віссю зла?
Очевидно, що Заходу потрібно ретельно переглянути свою попередню політику. Розглянемо німецьку Wandel durch Handel («зміна через торгівлю»). Країни Заходу сподівалися, що торгівля зробить війни непривабливими, оскільки країни багато втрачатимуть в результаті війн. Російське вторгнення в Україну та напад ХАМАС показують, що цей підхід провалився. Забезпечення репресивних режимів технологіями, ресурсами та доступом до ринків потенційно дає змогу Росії, ХАМАСу та подібним посилити свою агресивну поведінку. Те, що ми побачили в Бучі чи Кфар-Аззі, не було раціональним економічним розрахунком, заснованим на «прибутках від торгівлі». Ці звірства були зумовлені ненавистю. А якщо хтось вас ненавидить, надання йому грошей і ресурсів не змусить його полюбити вас — це лише збільшить ймовірність того, що він вас уб’є.
Умиротворення теж не працює. Мюнхенська мирна угода з Гітлером була колосальною помилкою, але, схоже, сучасні лідери забули цей болісний урок. І Нетаньяху, і Зеленський дуже старалися дружити з Путіним, але це не зупинило кровопролиття. Небажання протистояти агресору не стримує війни. Навпаки воно запрошує до війни, тому що страх перед ескалацією викликає ескалацію.
Аналогічно, всі ми надаємо перевагу діалогу й дипломатичним рішенням, але слід також визнавати відмінності між країнами. Наприклад, сучасні демократії базуються на ідеї прав людини та цінності людського життя. Однак у світі є багато країн – зокрема це вісь зла, – де цінність людського життя дуже низька або нульова. Той, хто проповідує гуманізм людожеру, скоріше стане їжею, а не наверне його у свою віру.
Демократичний світ має негайно визнати вісь зла та її сателітів смертельною небезпекою та вжити відповідних заходів, щоб позбавити їх можливості вести війни:
- провадити скоординовану політику для максимізації впливу. Наприклад, запровадження санкцій проти Ірану за підтримку ХАМАС чи інші атаки може підвищити ціни на нафту і таким чином принести користь Росії. Можливим рішенням цієї проблеми є запровадження єдиної стелі цін на нафту для всіх країн, які потрапили під санкції, щоб зменшити їхні доходи від експорту й отже можливість фінансувати війни.
- забезпечити країни, які воюють (Україну та Ізраїль), необхідною зброєю та боєприпасами. Скоординована закупівля озброєння й техніки може зменшити витрати та підтримати економіку союзників поки вони пристосовуються до можливих збоїв у міжнародній торгівлі.
- застосувати санкції та забезпечити їх дотримання (зокрема, запровадити програму «нафта в обмін на продовольство» з належним контролем як проміжний крок перед повною забороною закупівлі нафти та газу з Росії та Ірану); заборонити постачання електроніки та ІТ-послуг до країн осі та забезпечити виконання (!) цієї заборони. Всі західні компанії, які все ще знаходяться в Росії, повинні негайно вийти, а ті, що працюють у Китаї, мають підготуватися до виходу.
- конфіскувати російські активи де б вони не були. Дехто побоюється, що це може підважити долар як резервну валюту. Але відсутність перемоги над Росією значно більше зашкодить долару (євро, ієні тощо). Якщо вісь розпалює збройні конфлікти по всьому світу, статус резервної валюти нічого не означає порівняно з мільйонами убитих та біженців. Дехто стурбований, що арешт російських активів може створити небезпечний прецедент. Проте США конфіскували німецькі активи під час Першої та Другої світових війн. І така конфіскація не вплинула на міжнародний правопорядок та не зашкодила долару як резервній валюті. Замість того, щоб вигадувати виправдання, варто подумати про те, як позбавити агресорів можливості вести війни як демонстрацію сили. Багато авторитарних режимів мають профіцит поточного рахунку та значні активи на Заході. Якщо ці режими поводитимуться неправильно, Захід може покарати їх за допомогою конфіскації їхніх активів. Конфіскація російських активів дасть важливий урок потенційним правопорушникам.
Країни Осі програли Другу світову війну, але ціна перемоги над нацизмом/фашизмом була величезною. Неможливо не думати про те, що можна було б у зародку приборкати агресію через протистояння, а не потурання злу. Цього не можна знати напевно, але робити ставку на дружбу з Путіним, ХАМАСом тощо у світлі історичного досвіду навряд чи доцільно. Якщо демократії не зможуть виступити єдиним фронтом і дати рішучу відсіч сучасній осі зла, зрештою війна може поглинути світ.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
