Кому і скільки: допомога українським біженцям в ЄС у 2025

Станом на травень 2025 року понад 4 мільйони українських біженців проживають у країнах Європейського Союзу, які надали їм тимчасовий захист у відповідь на повномасштабне вторгнення росії. За офіційними даними, найбільше українців, що мають тимчасовий захист, проживають у Німеччині – понад 1,19 млн. На другому місці за чисельністю біженців Польща – майже 987 тис. осіб. Чехія, яка прийняла близько 373 тис. українців, на третьому місці, до того ж  вона має один із найвищих у ЄС показників кількості біженців на особу. Окрім цих країн, значна кількість українських біженців живуть у Франції, Італії, Іспанії, Нідерландах, Австрії та країнах Балтії. 

У Німеччині для отримання пільг та прав відповідно до Закону про пільги для шукачів притулку заяву на соціальну допомогу можна було подати до відомства соціального забезпечення (Sozialamt) незалежно від того, чи зверталася особа до Управління у справах іноземців із заявою на отримання посвідки на проживання. У 2022 році біженці з активами меншими за 200 євро мали право на допомогу з безробіття (Burgergeld) у розмірі 367 євро на місяць. З початку 2024 року ця виплата виросла до 563 євро. Крім цього, в Німеччині українські біженці забезпечені безкоштовним житлом, медичними послугами та освітою. Проте новий уряд, що прийшов до влади на початку 2025 року, запровадив певні обмеження. Так, наприкінці червня цього року Бундестаг проголосував за призупинення права біженців на возʼєднання сімей. Також канцлер Мерц наголосив на запровадженні суворіших правил отримання Burgergeld. Така політика уряду Мерца частково зумовлена внутрішнім протистоянням із правопопулістською партією Альтернатива для Німеччини, адже основним важелем останніх є антиміграційна популістична риторика. 

Хвиля європейських виборів 2024-2025 років уплинула й на українців у Польщі. На початку повномасштабного вторгнення кожен українець, який перетнув кордон Польщі після 24 лютого 2022 року, мав право на одноразову грошову допомогу в розмірі 300 злотих на особу (близько 70 євро), але вже з 1 липня 2022 року цю виплату для новоприбулих українців скасували. Наразі шукачі притулку з України можуть працювати або навчатися у Польщі, зокрема у вищих навчальних закладах, та отримувати безкоштовну медичну допомогу. Люди з важкими хворобами чи інвалідністю можуть отримати соціальну допомогу. Допомога на виховання дітей з 1 січня 2024 року збільшилася з 500 до 800 злотих на кожну дитину. В серпні 2025 року новообраний президент Навроцький наклав вето на рішення сейму про пакет допомоги “800+” (тобто продовження допомоги біженцям) та запропонував власний законопроєкт. Цей проєкт, ухвалений 13 вересня 2025 року, прямо привʼязує доступ до виплат на дітей та медичних послуг до факту офіційного працевлаштування чи ведення підприємницької діяльності на території Польщі. 

У Чехії допомога для українських біженців помітно змінилася від 2022 року до сьогодні: з 2023 року уряд поступово обмежував коло осіб, які можуть претендувати на виплати. Крім того, з 1 вересня 2024 року термін перебування в гуманітарному житлі скоротили з пʼяти до трьох місяців, а для продовження тимчасового захисту запровадили вимогу підтвердити місце проживання  нотаріально засвідченим підписом орендодавця. Із 1 липня 2025 року набрали чинності нові правила призначення допомоги: базова виплата для дорослого становить 200 євро, для дитини – 143 євро. Після 150 днів непрацевлаштовані біженці, що не належать до вразливих категорій, отримуватимуть лише «мінімум для існування» – 129 євро. Додатково держава покриває витрати на житло – 247 євро для вразливих груп та 138 євро для решти. Водночас суспільні настрої в Чехії стають більш напруженими: за даними дослідження STEM у червні 2025 року, 58% чехів вважають, що країна прийняла надто багато біженців, а 60% – що українці отримують із бюджету більше, ніж вносять до нього, попри офіційну статистику, яка показує протилежне. Таким чином, політика Чехії щодо українців переходить від широкої підтримки до більш вибіркової та адресної, що відповідає і фінансовим обмеженням державного бюджету, і суспільним настроям.

В Угорщині у 2022 році українські біженці, які отримали тимчасовий захист, мали право на фінансову допомогу в обсязі 22 800 форинтів (приблизно 58 євро) на місяць для дорослого та 13 700 форинтів (35 євро) на місяць для дитини. Проте влітку 2024 року уряд Віктора Орбана запровадив жорсткіші критерії надання тимчасового захисту. Західні області України, згідно з цими критеріями, вважаються “безпечними” для проживання. Отже, вихідцям із цих областей Угорщина не надає безкоштовне проживання у притулках для біженців. 

Попри посилення антимігрантської риторики та кроки урядів зі зниження допомоги біженцям, загальноєвропейські опитування Eurobarometer демонструють, що суспільна підтримка українських біженців, хоча й дещо знижується, залишається дуже високою. За опитуванням весни 2025 року, 80% європейців погоджується з тим, що ЄС має приймати біженців, а 86% позитивно ставляться до надання Україні гуманітарної допомоги (рис. 2).