Beta

Олександр Почкун: «Люди мають очікування від держави, але не знають, звідки у неї беруться гроші»

7 Березня 2019
FacebookTwitterTelegram
88

Олександр Почкун, керуючий партнер аудиторської компанії Baker Tilly Україна, регулярно оцінює прогрес податкових реформ в Україні в рамках проекту Індекс моніторингу реформ (iMoRe). За чотири роки існування Індексу було ухвалено 48 прогресивних законів та постанов, спрямованих на реформування податкової системи України. 2015 рік був найбільш продуктивним: 21 реформ було прийнято з метою трансформації податкової системи. У наступні роки відбувався постійний спад активності.

Попереднє інтерв’ю з антикорупційним експертом, аналітиком Transparency International Україна Олександром Калітенком читайте за посиланням.

Як зробити, щоб люди платили податки? Чи можна змінити культуру ухиляння від сплати податків в Україні?

Змінити неможливо, можливо – виховати. Тому що це питання виховання, і ми вже тут приблизно 26 років втратили. Я вважаю, що платник податків має відчувати, скільки і за що саме він сплачує. А в нашій податковій системі, де підприємство несе відповідальність за обчислення і сплату податків, немає розуміння, «а скільки ж я податків сплатив?». На сьогоднішній день ми ще спокутуємо радянські гріхи в цьому плані, тому що у людей є певні очікування від держави, але немає жодного розуміння, звідки у держави беруться гроші.

Чи щось змінилося після Майдану?

Я бачу в корпоративному секторі досить багато змін, у тому числі серед наших клієнтів. Зараз створюються умови, за яких не сплачувати податки стає більш невигідно, ніж сплачувати. Багато компаній «обілюють» свій бізнес. Податки та їх несплата вже не є чимось таким, на чому можна заробити.

Які податки можна назвати успішними?

Успішні податки – це ті податки, які дуже прості в адмініструванні, їх дешево збирати та дешево сплачувати. В Україні поки що це тільки спрощена система оподаткування (3 група). Податки дуже просто обчислюються, й у підприємця немає великих витрат на ведення бухобліку. Це дозволяє людині спати спокійно – сплатив 5%, і йому нема через що переживати. В нього все прозоро і податкової боятися нема чого.

Але ж спрощена система оподаткування (3 група) використовується також для оптимізації оподаткування…

Ця система дійсно використовується для оптимізації оподаткування, але я не є прибічником того, щоб через тих, хто використовує цю схему, карати тих, хто реально веде бізнес та сплачує цей податок. Коли система використовується для оптимізації податків – це видно. І в більшості випадків це регуляторне питання.

На мою думку, цю систему можна було диверсифікувати – щоб була не 1, 2, 3 група, а розділення за видами діяльності. Якщо ти самозайнята особа – сплачуєш такий податок, займаєшся ресторанним бізнесом – сплачуєш інший, і так далі. В цьому випадку також можна було б дозволити підакцизні товари й ті, які підприємці вимушені розділяти на два чека.

Зараз більшість IT-спеціалістів працюють як ФОПи. Чи треба щось із цим робити?

Нам потрібно подивитися на це через SWOT-аналіз. Ми змінюємо правило – це вплине на галузь – що ми втратимо.

Або ми маємо визнати, що IT – пріоритетна галузь і що саме така система оподаткування дозволила цій галузі розвиватися темпами 100% на рік. І такі умови потрібні, щоб у країні та в галузі працювали талановиті спеціалісти. Тоді можна було б залишити ці умови на визначений проміжок часу – для розвитку. Це було б прозоро і зрозуміло, бо на сьогоднішній день для IT-компаній наявна ситуація теж не є безпечним шляхом ведення бізнесу.

Які були «зради» в податковій сфері за останні 5 років?

Нереформування податкової системи – найбільша зрада. Усі проблеми, які були в нас протягом 5 років і раніше, залишились у замороженому вигляді й можуть бути «розморожені» у будь-який момент. Це є зона нестабільності.

Також, поряд із такою «перемогою» як автоматичне відшкодування ПДВ маємо невелику «зраду». У цій сфері почалися технічні засоби з обмеження автоматичного відшкодування: кому не там поставили чи ще щось. Ми пов’язували це з тим, що 4 квартал, потрібно десь там видатки притримати. Але все одно це некоректно.

Дуже спірним є питання контролю виконання трудового законодавства – тобто проблема працевлаштованих неофіційно. Особливо це є зоною для зловживань у сільській місцевості. Перевіряючі ходять до тих, у кого люди офіційно працюють, і ніхто не бачить фермерів, які працюють за готівку без оформлення.

Зараз багато говорять про те, що ДФС повинна стати сервісною службою. Чи це можливо?

Я повністю погоджуюсь із тим, що ДФС не має виконувати якихось силових поліцейських функцій. Це неефективне використання бюджетних коштів – у нас є достатня кількість силових органів.

Завдання податкової – обслуговування та заохочення платників. Якщо є якісь зловживання, то потрібно вказати на них одному відповідному органу. Бо зараз усі – МВД, СБУ, прокуратура – хочуть розслідувати зловживання бізнесу, бо бізнес –  це гроші. Усі турбуються, щоб бізнес коректно сплачував податки – один, другий, третій орган. Для бізнесу це стрес! Ні, дайте повноваження одному органу.

Чи потрібно запроваджувати податок на виведений капітал в Україні?

Я думаю, що це була б, мабуть, одна з найбільших реформ в оподаткуванні, бо зруйнувалися б старі, давно напрацьовані схеми, і система оподаткування стала би більш прозорою.

По-перше, податок на виведений капітал дозволяє реінвестувати обігові кошти, а саме за рахунок обігових коштів українські підприємці за умов нестачі кредитних ресурсів часто роблять довгострокові інвестиції.

Бізнес розвивається за рахунок реінвестицій прибутку, але офіційно це робити надто дорого – щоб зробити таку інвестицію, потрібно сплатити 19% податку на прибуток.

Тому гроші виводять під виглядом витрат і потім інвестують їх, умовно кажучи, готівкою. Це знову ж таки є зоною для зловживань та маніпуляцій із оподаткуванням.

По-друге – до нас надходить мало прямих іноземних інвестицій, бо для того, щоб ці гроші повернути, потрібно здійснити дуже багато юридичних дій. Тому інвестор шукає найменш ризикований та найбільш простий шлях і інвестує боргом. Тобто від материнської компанії дає сюди кредит, зменшує податок на прибуток через виплату відсотків, має ліквідні гроші і в будь який момент може повернути кредит.

Про ПДВ політики кажуть, що це нефективний податок і закликають його скасувати. Що ви думаєте з цього приводу?

Я думаю, що це податок для тих країн, де розвинена культура сплати податків. Коли такої культури немає, будуть всілякими засобами уникати сплати цього податку – використовуючи схеми із приватними підприємцями.

Також ПДВ створює надмірне податкове навантаження для сервісних бізнесів – понад 30% від обсягу продажів йдуть у бюджет за всіма видами податків за умови, що бізнеси сумлінні платники. Це працювало б і для IT-спеціалістів, якби вони працювали на загальній системі оподаткування – і тоді розвиток цієї сфери взагалі не був би нікому цікавий.

ПДВ – велика зона для зловживань, і я особисто вважаю, що ми не зовсім ще готові до того, щоб сплачувати такі високотехнологічні податки, податки високої свідомості. Але я не хотів би і заходити у площину «системи 5.10».

Я думаю, у нас би краще працювала американська система оподаткування – податок з продажів. Це було б більш зрозуміло для нашого суспільства.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний