Спроби докорінно реформувати систему охорони здоров’я України опинились під загрозою зупинки, а деякі успішні початкові кроки – під загрозою скасування. 14 квітня Верховна Рада схвалила новий склад Кабінету міністрів, проте не призначила Міністра охорони здоров’я.
Після більш ніж двох десятиліть неефективного управління та вкоріненої корупції в секторі, минулого року вперше можна було бачити скоординовані спроби трансформувати систему охорони здоров’я та вирішити її глибинні проблеми. Однак найбільш фундаментальні зміни ще слід розробити, прийняти на законодавчому рівні та втілити у життя. Саме тому надзвичайно важливим є вибір гідного кандидата та негайне призначення Міністра охорони здоров’я.
За 25 років незалежності Україна змінила 19 міністрів охорони здоров’я. Сьогодні успішність реформ критично залежить від професіоналізму, чесності та систематичної роботи міністра та його команди. Хто б не став міністром – він (чи вона) має бути відданий проведенню розпочатих радикальних змін, налаштований використовувати найкращий міжнародний досвід та залучати суспільство та іноземних та українських експертів до процесу реформ.
Серед нещодавно розпочатих реформ, що тепер опинились під загрозою зупинки або навіть скасування, відзначимо:
- Перехід на закупівлі медикаментів, вакцин та медичних товарів через міжнародні організації. В 2015 році задля уникнення традиційних корупційних схем майже половину обсягу централізованої закупівлі ліків та вакцин було здійснено через міжнародні організації (UNICEF, UNDP та Crown Agents). Результати впровадження такого механізму вже є відчутними. Вартість деяких медикаментів (наприклад, проти раку) для державного бюджету знизилась на 60% порівняно із попередніми роками, хоча перехід до нової системи справді спричинив тимчасові затримки постачання ліків та вакцин до аптек та лікарень, викликавши суспільне невдоволення.
- Реформа фінансування охорони здоров’я: створення нової фінансової моделі із чіткими державними гарантіям, кращим фінансовим захистом громадян, ефективним та справедливим розподілом державних ресурсів. У 2015-2016 рр. міжгалузева група під егідою Міністерства охорони здоров’я, за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), розробила нову систему фінансування охорони здоров’я в Україні, яка передбачає: 1) гарантований державою пакет медичних послуг; 2) створення єдиного національного замовника медичних послуг – Національної агенції з фінансування охорони здоров’я; 3) новий механізм оплати медичних послуг (принцип «гроші йдуть за пацієнтом»), 4) посилення ролі громад (нові ролі державної та місцевої влади). Відповідна Концепція очікує на схвалення Кабінету Міністрів. Найближчі кроки передбачають розробку законодавства для нової системи. Робоча група вже почала працювати над цим завданням.
- Надання фінансової та управлінської автономії закладам охорони здоров’я. Це може стати першим фундаментальним кроком у напрямку зміни фінансування системи охорони здоров’я та зниження її залежності від державного бюджету. Парламент прийняв у першому читанні закон щодо надання управлінської та фінансової автономії закладам охорони здоров’я. Після (та у випадку) прийняття закону в цілому лікарні отримають право змінювати свій організаційний та правовий статус. Право керівника лікарні розпоряджатись бюджетом лікарні та вступати в економічні відносини зі споживачами є основою ефективного використання ресурсів та надання послуг високої якості.
- Секторальна децентралізація в охороні здоров’я. Міністерство охорони здоров’я та Міністерство регіонального розвитку розробили міжгалузеву дорожню карту децентралізації медичних послуг. Її головними складовими є розвиток нової системи організації первинної допомоги на рівні об’єднаних громад та створення госпітальних округів для закладів вторинної ланки. За умови правильного втілення децентралізація послуг і передання прийняття рішень та відповідальності місцевим громадам може підвищити ефективність та якість послуг і сприяти появі нових лідерів у сфері охорони здоров’я. Наступні кроки передбачають розробку відповідного законодавства та початок пілотних проектів у вибраних громадах.
- Запровадження сучасної системи громадського здоров’я із акцентом на попередженні хвороб, а не їх лікуванні. Робоча група МОЗ підготувала концепцію розвитку системи громадського здоров’я. Поняття “громадське здоров’я” передбачає організовані зусилля суспільства із запобігання захворюванням, зміцнення здоров’я та продовження життя громадян. До таких зусиль належать, наприклад, спостереження за станом здоров’я і чинниками ризику та використання цих даних для розробки політики, система безпеки здоров’я, здатна запобігати та реагувати на непередбачувані ситуації, заходи із забезпечення безпечності харчових продуктів, води та повітря, зусилля з гарантування здорових умов праці та проживання, заходи з подолання бідності та дискримінації з огляду на їхню шкоду для здоров’я тощо. Системи громадського здоров’я в розвинутих країнах поєднують ці функції у координовану систему із чітко визначеним керівництвом, управлінням та достатніми ресурсами, яка працює заради доброго стану здоров’я людей. Концепція МОЗ передбачає розбудову цього переліку функцій на основі нового Центру громадського здоров’я на зразок тих, що існують в інших країнах (Центр контролю захворюваності в США, «Громадське здоров’я Англії» в Сполученому королівстві). Заплановано реорганізувати Санепідемслужбу так, щоб вона відповідала потребам Центру. Її буде позбавлено функцій інспектування та нагляду, які довго були джерелами корупційних практик.
Незважаючи на революційний характер започаткованих змін, вони є лише першим кроком на шляху до справді реформованої системи охорони здоров’я в Україні. Задля того, щоб досягнути видимих результатів, зміни повинні тривати незалежно від політичної ситуації. Реформа охорони здоров’я зіткнулась та надалі буде стикатися із шаленим опором груп із корисливими інтересами та відсутністю довіри суспільства.
Існує загроза того, що без сильного лідерства реформи згаснуть, не вплинувши на життя українців. Тому необхідно якомога швидше призначити нового міністра, який буде здатний захистити та пришвидшити процес реформ. Хоча міністр має бути здатним заручитись як політичною, так і загальносуспільною підтримкою реформ, його політична приналежність не має значення. Важливим є лише його бажання та здатність втілити реформи, які зроблять систему охорони здоров’я орієнтованою на людей, досягнення, результат.
Запрошуємо всіх охочих підписати лист.
Підписанти:
Редколегія VoxUkraine
Реанімаційний Пакет Реформ
Ростислав Аверчук, VoxUkraine, співавтор відкритого листа
Ксенія Алеканкіна, VoxUkraine,
Вадим Бізяєв, Київська Школа Економіки
Володимир Шимко,
Андрій Яковенко,Chief Scientist, ФОП
Володимир Шамрай,
Юлія Самородова,
Сергій Шульженко,
С. Ємченко,Студент ДНУ ім. О. Гончара
Максим Ситник, Економіст
Богдан Кріпак, Інженер-програміст CyberVision
Людмила Гордон, лікар-рентгенолог МЦ “НАША РОДИНА”
Наталя Півень, Міністерство Охорони Здоров’я
Павло Ковтонюк,
Сергiй Яковлєв,
Віктор Ляшко, PHSA
Ярослав Юрчишин, Керівник відділу адвокації Реанімаційний Пакет Реформ
Антон Марчук,
Олена Шкарпова, Редактор VoxCheck
Дмитро Остапчук, VoxUkraine
Олександр Сіленко,
Роман Переверзєв, Бухгалтер Корпорація “Укратомприлад”
Володимир Міщук, Асистент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівський національнмй медичний університет ім Данила Галицького
Олег Петренко, Deputy CEO, strategic development ISIDA-IVF
Віталій Юрків, юрист
Олександр Жигінас
Наталія Кириченко, Радник заступника Міністра, МОЗ
Руслан Червак, Головний лікар, Інтерсоно Медікавер груп
Павло Замостьян
Іван Юсин, лікар
Володимр Хильчук
Сергій Дацюк, продавець, Львів
Артем Яцунок, Фельдшер, Швидка медична допомога
Максим Скубенко
Володимир Пляцек, Завідувач Центром радіології НДСЛ “ОХМАТДИТ”, Національна дитяча спеціалізована лікарня “ОХМАТДИТ”
Oksana Kachurets, Teacher, University of Kyiv-Mohyla Academy
Ігор Трубич, лікар-кардіолог, комунальна 2 МП м. Львів
Світлана Пиріжок, пенсіонер
Олександр Ябчанка, Менеджер медичної групи, Реанімаційний Пакет Реформ
Julia Dudarenko, Financier, Thor Print Ltd.
Богдан Малиняк, ГО “ЕАГ “Акцент”
Ростислав Камерістов, Лаборант, Львівський національний університет імені Івана Франка
Фрейгофер Марина, лiкар-анестезiолог, КЗ”КОД ДОР’
Олександра Бетлій, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Валерій Кідонь, Директор з розвитку, Агенція Медичного Маркетингу
Ольга Демешко, Менеджмент проектів, БФ “Пацієнти України”
Сергій Герасименко, Студент, ДДАЕУ
Юлія Собко
Олександр Головкін, юрист, ТОВ “Одеське шляхо-будівельне управління”
Алла Серветник, Заступник головного лікаря, Рівненський обласний перинатальний центр
Костянтин Боровський, Заступник директора, Український центр томотерапії
Олександр Зарицький, заступник директора, ТзОв Сапоніт інвест
Дмитро Кравчук, Аналітик, Nielsen
Виктор Ишков, детский хирург
Olena Ivanova
Василь Михальчук, Зав. ввдділенням, Облтубдиспансер
Андрій Забловський, Керівник Секретаріату, Рада підприємців при КМУ
Ігор Радченко
Ірина Романова, завідувач КДЛ, КУ “Мелітопольський міський пологовий будинок” ММРЗО
Анатолій Велімовський, Голова наглядової ради КМКЛ ШМД
Ірина Коссе, старший науковий співробітник, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Віктор Думенко, Лікар, КМКЛ12
Yuriy Baiun, Head of center neurosurgery, Kyiv Regional Hospital
Олеся Цикалюк, Міністерство охорони здоров’я
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний