П’ять причин ліквідувати комунальні охоронні фірми

Протягом останніх двох років активно створюються комунальні підприємства (КП), що комбінують в собі функції охоронних фірм і народних дружин. Їх 24 – це муніципальні «варти» і «охорони», для яких саме охорона є основним видом діяльності. Основним документом, що регулює їх діяльність, є Закон «Про охоронну діяльність». Я бачу п’ять причин закуповувати послуги охорони через Prozorro у приватних фірм замість створення КП.

Охорона будівель та інших об’єктів не є унікальною послугою: її надають сотні приватних компаній по всій країні, а також державна поліція охорони. Разом з тим, в багатьох містах органи влади створюють власні комунальні підприємства – «муніципальні охорони» – і виділяють на них мільйони гривень. Минулого тижня державний уповноважений Антимонопольного комітету України заявила про початок перевірки муніципальних «варт», «охорон» і «гвардій», що фінансуються з місцевих бюджетів. На нашу думку, в теперішньому вигляді їх потрібно ліквідувати: послугу охорони можна відкрито закупити через Прозорро.

Причина 1. Комунальна власність менш ефективна за приватну

Місцева влада – це регулятор і контролер, а не підприємець. Коли вона починає виконувати всі три функції, виникає конфлікт інтересів. Також місцеві чиновники не мають достатньої компетенції для ведення підприємницької діяльності. Раніше ми в ЦЕС довели, що держава веде господарську діяльність гірше за приватних власників.

Київська «Муніципальна варта» була створена у вересні 2017 року. За рік діяльності офіційно в ньому працювало лише 20 осіб, а крім вливання 2,5 млн грн статутного капіталу підприємство не отримувало коштів з бюджету. Але в грудні 2018 року Київська міська рада доручила їй безоплатно охороняти комунальні об’єкти міста – школи, лікарні, парки та інші 50 млн бюджетних гривень (половина вартості будівництва нової школи)..

Отже, в цьому році на КП очікує розвиток. Муніципали закуплять обладнання і форму на 4,2 млн грн (наприклад, планується витратити 1 млн грн на взуття і 630 тис. грн. на професійну підготовку охоронців), а левова частка коштів, 35,6 млн грн, піде на оплату праці – афілійоване громадське формування «Муніципальна варта» оголосило про прийом своїм «майже тезкою» нових співробітників.

Створення і фінансування «Муніципальної охорони» буцімто необхідно для економії бюджетних коштів – мовляв, замовлення аналогічних послуг в приватних компаній буде коштувати значно дорожче, проте не наводиться жодних фактів на підтвердження цієї тези. Ще більшим стимулом до ефективності буде конкуренція при закупівлі. Оскільки підряд отримує компанія, яка запропонує найнижчу ціну, отже повинна мати найнижчі витрати. Зараз КП стимулів до економії не має.

«Муніципальна охорона», згідно зі статутом, планує не лише охороняти комунальне майно, а й продавати свої послуги на рівні з приватними гравцями для отримання доходів. Столична влада запевняє, що кошти бюджету і власний заробіток КП будуть «рознесені» по різних рахунках, тому бюджетне фінансування не покриватиме витрат на послуги приватним клієнтам. Сумнівно, що програючи приватникам (які на сьогодні виграють більшість закупівель) за рівнем досвіду у веденні бізнесу, КП буде успішним підприємцем. Якщо, звичайно, не продовжить отримувати допомогу від місцевої влади.

Причина 2. Викривлення конкуренції

Чи може місто фінансувати власні підприємства? Відповідь міститься у законі про державну допомогу: може, якщо це не спотворює конкуренцію. Очевидно, що послуги охорони бюджетних установ, які надаватиме новостворене КП, не унікальні. Замовлення цих послуг в КП замість проведення тендеру спотворює конкуренцію.

Нещодавно Антимонопольний комітет опублікував рішення про те, що взагалі не вважає виділення «муніципалам» 50 мільйонів гривень в 2019 році державною допомогою. Зокрема, в рішенні АМКУ сказано, що «Реалізація таких повноважень [охорони] не пов’язана з наданням платних послуг та отриманням доходів». КП буде охороняти школи і лікарні за символічну одну гривню. Але ці послуги не безкоштовні – витрати покриватимуться коштом платників податків, які виділені на функціонування КП з міського бюджету.

Отже, місто несе витрати на охорону комунального майна, але замість замовляти ці послуги прозоро через аукціони воно фінансує КП, негативно впливаючи на конкуренцію.

Причина 3. Корупційні ризики

Більше 80% процедур на надання охоронних послуг є неконкурентними, зазначено в системі Prozorro. Це означає, що замість проведення відкритих тендерів реєструються прямі договори між замовниками і надавачами послуг. Закупівля через неконкурентні процедури створює корупційні ризики.

Навіть якщо комунальні охоронні підприємства беруть участь в тендерах, зазвичай це тендери тих місцевих рад, які їх створили. Візьмемо для прикладу Харків. Тамтешня «Муніципальна охорона» функціонує з 2009 року. Топ-10 найбільших замовників її послуг за 2018 рік – це місцеві органи влади та їхні підприємства, зокрема метрополітен, а більшість закупівель були неконкурентними. Тому, як бачимо, на певному етапі діяльності такого КП місцевій владі навіть не потрібно напряму фінансувати його з бюджету. Натомість можна встановлювати такі умови, що без конкуренції буде отримувати підряди від міста, що є його власником. Що створює вже згаданий вище конфлікт інтересів в місцевої влади як власника та як регулятора і контролера.

Натомість замовлення охоронних послуг через відкриті та прозорі аукціони мінімізує корупційні ризики, а також дозволяє зекономити кошти громади. Для демонстрації переваг конкуренції приватних компаній ми обрали тендери за 2018-2019 роки в галузі охорони. За цей час замовники (органи влади, державні і комунальні підприємства) провели 1185 тендерів на 1,12 млрд грн, зекономивши з них 86,3 млн. грн.

Наприклад, Дніпровська медична академія в лютому замовила охорону власних гуртожитків. В результаті конкуренції трьох приватних компаній ВНЗ зекономив 1,5 млн грн або 40,5% – замість очікуваних 3,7 млн грн він заплатить 2,2 млн грн. Аналогічно зробив і Запорізький медичний університет, зекономивши 350 тис. грн (10%) на тендері, в якому взяли участь три приватні фірми.

Причина 4. Сумнівна якість

За відсутності конкуренції в муніципальних охоронців немає стимулу до покращення якості послуг. Тут можна навести паралелі з комунальними закладами охорони здоров’я. Якщо вони гарантовано отримують фінансування, а в пацієнтів немає вибору, якість послуг низька. Саму тому в рамках реформи охорони здоров’я були запущені конкурентні механізми, зокрема, тепер «гроші ходять за пацієнтом».

Причина 5. Обслуговування інтересів чиновників замість інтересів громади

Подібні підприємства можуть створюватись не лише для охорони. Вже два роки місцеві органи влади виношують ідею створення муніципальної поліції, яка б не лише охороняла комунальну власність, а й патрулювала вулиці разом з поліцією. Найбільший скандал розгорівся в Дніпрі, де на посаду керівника «муніципальної поліції» було призначено екс-беркутівця, а форма «муніципалів» майже копіювала уніформу справжніх поліцейських. Це є порушенням, оскільки ніхто не має права використовувати назви держорганів чи мімікрувати під них. Після втручання Міністерства внутрішніх справ назву змінили, але навіть петиція містян і рішення суду не вплинуло на рішення мера щодо керівника цієї силової структури.

Як забезпечити охорону комунального майна?

Комунальні охоронні підприємства мають такий саме функціонал, як і приватні. Тому їхнє функціонування, а тим паче створення нових, таких як київська КП «Муніципальна охорона», не має жодного сенсу в контексті забезпечення безпеки комунальної власності.

Найкращим рішенням було б ліквідувати комунальні охоронні підприємства в Києві та інших містах. Замовляти послуги охорони лікарень і шкіл можна в приватних фірм через систему електронних закупівель Prozorro. На такий тендер, до речі, може прийти й державна поліція охорони.

Закупівля через Prozorro дозволить якісно забезпечити охорону комунального майна в інтересах громад без корупційних ризиків та шкоди для ефективності й конкуренції.