Пандемія пішла на користь: досвід адаптації ГО до повномасштабної війни

Методологія

Наприкінці 2021 — початку 2022 року «Вокс Україна» спільно з бельгійською організацією «Promote Ukraine» проводили дослідження адаптації українських та європейських неурядових організацій до роботи під час пандемії. Однак через початок повномасштабної війни ми відклали презентацію дослідження й доповнили його досвідом організації роботи українських ГО після 24 лютого 2022 року.

Наші висновки ґрунтуються на інформації, отриманій під час інтерв’ювання 25 та онлайн-опитуванні 78 організацій з України та ЄС про їхній досвід адаптації до пандемії (листопад — січень 2022), а також на онлайн-опитуванні 56 українських неурядових організацій про досвід адаптації до війни (липень 2022).

Для формування вибірки респондентів як в інтерв’ю, так і в онлайн-опитуванні ми застосували метод зручної вибірки (convenience sampling). Перевагою цього методу є його зручність, низька вартість та швидкість набору пулу респондентів. Його можна використовувати для розвідувального дослідження, яким є наша робота, однак для перенесення висновків на загальну популяцію громадських організацій потрібні додаткові дослідження.

Виклики пандемії і повномасштабної війни

Під час пандемії коронавірусу як українські,  так і європейські громадські організації, зустрілися з трьома основними викликами: 

• налагодження роботи команди у дистанційному режимі. Не всі організації та їхні співробітники мали досвід роботи у віддаленому форматі, дехто до пандемії спирався на особисту взаємодію і паперовий документообіг. Окрім технічного забезпечення, викликом під час карантину стало збереження командного духу та пошук інструментів контролю за ефективністю роботи співробітників. 
• пошук фінансування в умовах, коли донори скорочували чи переглядали напрямки фінансування. Про ускладнення в залученні коштів повідомили 79% опитаних з України і 75% — з Європи. Ключовими причинами стали різка зміна пріоритетів грантодавців на теми, пов’язані з пандемією, та скорочення видатків бізнесу на благодійність.
• комунікація з аудиторією. 84% опитаних ГО з України та 90% з Європи зазначили, що комунікація з громадськістю ускладнилася, а 87% і 70% відповідно повідомили, що багато звичних інструментів стали неможливими. Про ускладнення взаємодії ГО з органами влади повідомили 65% ГО з України і 60% ГО з Європи.

Під час повномасштабної війни, за відповідями українських ГО, головним викликом стала психологічна і фізична безпека команди — важливими чи досить важливими їх назвали приблизно 90% опитаних (рис.1).

Організація роботи у нових умовах, фінансування ГО, потреба швидко змінювати фокус діяльності чи комунікація зі стейкхолдерами хвилювали дещо менший відсоток організацій — 60-70% опитаних.

Це може пояснюватися тим, що ГО взяли до уваги досвід пандемії і певною мірою навчилися «працювати» з такими викликами (рис. 2).

Близько 90% опитаних зазначили, що під час війни їм знадобився досвід онлайн-роботи й  онлайн-комунікацій, набутий під час пандемії. А близько 70% відповіли, що змогли скористатися досвідом кризового менеджменту та швидкої зміни фокусу діяльності. Загалом, відповіді респондентів показали, що пандемія змогла посилити ті організації, що встояли під час найжорсткіших карантинних обмежень.

Що повномасштабна війна змінила у роботі українських ГО?

З 56 організацій, що заповнили опитувальник про адаптацію до повномасштабної війни, 2 зазначили, що тимчасово зупинили свою діяльність. Серед причин — нестача фінансування та неактуальність статутної діяльності. Втім, таких організацій може бути значно більше, адже до багатьох із них наш опитувальник міг просто не потрапити.

Для того, щоб актуалізувати свою діяльність, багато ГО (46 або 85% тих, хто зберіг діяльність) додали до фокусу активності, пов’язані з війною, а дехто (6 або 11%) повністю переключився на такі теми. Найбільше організацій додали до своїх активностей допомогу цивільним та військовим, а також боротьбу з РФ на інформаційному фронті.

Доступ до багатьох джерел фінансування погіршився: це і гроші від бізнесу, і від окремих благочинців, і від краудфандингових компаній (рис. 4). Ті організації, що заявили про збільшення коштів із цих джерел, переважно працювали в гуманітарній сфері та після початку повномасштабного вторгнення доповнили свої активності допомогою військовим та цивільним. Натомість інституції, що підтримують неурядові організації грантами, вивчили уроки пандемії і навіть збільшили грошову підтримку ГО (35% організацій звітують про покращення доступу до фінансування проти 26%, що кажуть про погіршення) під час повномасштабної війни.

Нові умови вплинули не тільки на фокус та грошове забезпечення ГО, але і знову змусили громадські ініціативи йти в онлайн. Так, на початку лютого більшість організацій вже відходили від пандемічних обмежень: близько 90% повністю чи частково відновили роботу в офісі. Після 24 лютого 2022 ситуація кардинально змінилася: хоча б інколи працюють у офісі працівники менше половини опитаних ГО (рис. 5).

Як і пандемія, війна підштовхнула зростання деяких ГО. Так, після 24 лютого збільшилася частка ГО, що працюють на міжнародному та національному рівнях, і зменшилася частка організацій, які  працюють на регіональному та локальному рівні (рис. 6). Це важливо, адже дозволяє адвокатувати порядок денний українських ГО на більш широку (зокрема і глобальну) аудиторію.і.

Висновок

Досвід українських ГО показав, що хоча криза вимагає від організацій великої роботи над собою, в результаті вона робить їх сильнішими та більш готовими до нових викликів. Європейські ГО, на щастя, не зіштовхнулися з новою кризою, аналогічною за масштабом до пандемії, але і там ті організації, що встояли, скоріше за все, змогли зробити з «лимону» 2020-2022 років «лимонад».