VoxUkraine зібрав та проаналізував усі доступні дані про кількість людей, що перетинають лінію розмежування. А також усю доступну статистику щодо динаміки артилерійських обстрілів. Аналіз даних дозволяє сказати, повертаються чи продовжують тікати люди з Донбасу, від чого залежить інтенсивність обстрілів і чи має вплив велика дипломатія на російські та днр/лнрівськи гармати.
Антитерористична операція (АТО) на сході України триває вже понад два роки. Бойові дії викликали величезні міграційні процеси: за цей час понад 1,8 млн людей зареєстровані в Україні як внутрішньо переміщені особи. З лютого 2015р., після других Мінських угод на Донбасі була утворена так звана “лінія розмежування”, а відтак з’явилася більш-менш достовірна статистика про те, скільки людей її перетинає та відповідно проходить через контрольно-пропускні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ).
VoxUkraine вирішив дослідити динаміку перетину контрольно-пропускних пунктів та визначити, чи залежить динаміка перетину кордону від частоти обстрілів позицій ЗСУ і чи впливають перемовини у Мінську (чи їх наближення) на підвищення інтенсивності обстрілів.
Як ми рахували:
Для дослідження обстрілів позицій Збройних сил України ми взяли дані зі звітів прес-центру АТО, які публікуються на сторінці соціальної мережі Facebook двічі на день. Інформацію про переміщення людей через КПВВ на лінії розмежування надала Державна прикордонна служба. Ви можете завантажити усі дані на сайті data.voxukraine.org.
В Донбас чи з Донбасу
З листопада 2014 року до сьогодні за даними Державної прикордонної служби в різні періоди працювало 9 контрольно-пропускних пунктів в’їзду-виїзду на непідконтрольні території: “Маріуполь-1”, “Станиця-Луганська”, “Щастя”, “Гнутове”, ”Зайцеве”, “Мар’їнка”, “Новотроїцьке”, “Бугас”, “Артемівськ-2”. Зараз функціонують тільки п’ять: “Станиця-Луганська”, ”Зайцеве”, “Мар’їнка”, “Гнутове” та “Новотроїцьке”. “Бугас” та “Маріуполь-1” припинили роботу наприкінці 2014 року, КПВВ “Щастя” пропрацював до лютого 2015р., а “Артемівськ” – до грудня 2015р. Ці пропускні пункти були закриті через інтенсивні обстріли.
[iframe src=”https://voxukraine.org//dataviz/east-ua/mapdonbass.html ” width=”100%” height=”620″]
Найбільший КПВВ (за кількістю перетинів) – Новотроїцьке. За період з липня 2015 року до червня 2016 року (10 місяців) ним скористалися 1,745,009 людей (в обидва боки).
Найпопулярніші причини перетину лінії розмежування, згідно з даними опитування UNHCR, – це відвідування родичів, перевірка майна, покупки та отримання соціальної допомоги. Новотроїцьке знаходиться на трасі “Донецьк – Маріуполь”, довжина якої 113 км. Маріуполь – найбільше місто Донецької області після Донецька. Інфраструктура міста майже не постраждала внаслідок воєнних дій: багато людей приїжджає до Маріуполя на закупи та для отримання соціальної допомоги.
Найдовше з усіх КПВВ протягом двох років працювало Гнутове – 18 місяців. Для порівняння, деякі пропускні пункти пропрацювали 2-3 місяці. Одна з причин закриття КПВВ – обстріли. З 9 листопада 2015 до 14 червня 2016 року прес-центр АТО звітував про обстріли Гнутового 33 рази, що менше, аніж у Новотроїцького (62) чи Мар’їнки (143). Через Гнутове пройшло менше людей, ніж через Новотроїцьке, що пояснюється тим, що з боку Гнутового знаходяться невеликі населені пункти і, відповідно, там спостерігається менший пасажиропотік.
У 2016-му році громадяни найчастіше їздили через Зайцеве та Новотроїцьке. Через Зайцеве, що неподалік від окупованої Горлівки, більше людей виїхали з України в ДНР, ніж в’їхали до неї – 470,104 проти 442,504. Така ситуація для 2016-го року не є типовою, на всіх інших КПВВ кількість людей, які заїхали в Україну, перевищує кількість тих, які проїхали до ДНР/ЛНР. Сумарний “рахунок” за 6 місяців 2016-го – 15,5 тис людей “на користь України”.
[iframe src=” https://voxukraine.org//dataviz/east-ua/table_kpvv.html” width=”100%” height=”330″]
За минулий рік і частину 2014-го ситуація була зовсім інша, наприклад, протягом 2015-го в ДНР/ЛНР через КПВВ заїхало на 115 тис більше, ніж виїхало звідти в Україну. А всього з листопада 2014 до червня 2016 з України в ДНР/ЛНР потрапило на 124,4 тис більше осіб, ніж у зворотному напрямку.
Перевищення кількості осіб, що повернулися на окуповані території, може свідчити про те, що частина вимушено переміщених осіб, які виїхали із зони АТО, не змогли адаптуватися на контрольованій Україною території (більш точні висновки ми зробити не можемо, оскільки значна кількість мешканців ДНР, і особливо ЛНР, потрапляє в/з України через російський кордон у підконтрольних областях).
Часові тренди
Щодня лінію розмежування перетинає в середньому 21 000 осіб, про що говорять звіти на сайті Державної прикордонної служби. Якщо порівнювати середнє значення за днями тижня, то кількість перетинів приблизно однакова – різниця складає кілька десятків осіб. Якщо дивитись на дані в розрізі робочий день/вихідний, то в будні їздять більше – в середньому на 2,5 тисячі осіб. Причинами можуть бути трудова міграція, поїздки на навчання, на закупи та по соціальну допомогу. Наприкінці місяця активність переміщень дещо зростає – так, за останні десять днів місяця лінію розмежування перетинають на 8% осіб більше, ніж за перші десять днів.
Чи впливає на це пенсійний туризм? Через бойові дії на сході країни виникла проблема з виплатою соціальної допомоги мешканцям окупованої частини Донбасу. Для отримання, наприклад, української пенсії необхідно стати на облік в управлінні соціального захисту й отримати довідку внутрішньо переміщеної особи. Далі потрібно відкрити рахунок в Ощадбанку (раніше кошти перераховувались до будь-якого банку) та звернутися до територіального управління Пенсійного фонду. За даними прес-служби Пенсійного фонду України, “виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам, як і всім пенсіонерам в Україні, здійснюється відповідно до законодавства – у період з 4 по 25 число кожного місяця”.
Отже, немає певного дня чи короткого періоду, коли нараховується і виплачується пенсія. Відповідно, на переміщення через КПВВ “пенсійний туризм” суттєво не впливає.
Щоденний зріз
На жаль, Державна прикордонна служба не надала щоденну статистику перетину лінії розмежування. VoxUkraine вдалося зібрати щоденні дані щодо переміщення через КПВВ за період з листопада 2015-го до середини червня 2016-го (дані за 219 днів зі звітів Прикордонної служби).
Аналіз цих даних дозволяє впевнено сказати, що навесні їздять більше, ніж узимку. Про літо й осінь точно нічого сказати неможливо, оскільки немає повних даних.
Відчайдушні мандрівники: чи впливають обстріли на інтенсивність руху
Прес-центр АТО щодня публікує повідомлення щодо ситуації в зоні проведення антитерористичної операції, де зазначається загальна кількість обстрілів позицій Збройних сил України. Іноді зі сторони самопроголошених “ДНР” та “ЛНР” обстрілюються КПВВ, і тоді українські підрозділи закривають пропускні пункти. На жаль, прес-центр АТО не завжди дає кількість обстрілів за напрямками (Донецький, Маріупольський та Луганський) чи населеними пунктами, і ми не можемо більш таргетовано проаналізувати дані. Базуючись на доступній інформації, для перевірки залежності переміщення від обстрілів ми співставили дані Державної прикордонної служби та прес-центру АТО з 09.11.2015 до 14.06.2016.
Ця модель показує, що якоїсь значної кореляції між інтенсивністю обстрілів та кількістю перетинів КПВВ немає. Простіше кажучи – більшість людей не змінює свої плани щодо поїздок, якщо ситуація на фронті погіршується. Висновки не змінюються навіть коли ми беремо дані щодо обстрілів у попередні 2-3 дні до поїздки.
Ми знайшли лише 6 днів, коли кількість обстрілів значно зросла, а кількість переміщень упала: Новий рік, Різдво, Мінські перемовини 13 січня 2016 року, Конференція у Мюнхені щодо питань безпеки (13.02.2016, де прем’єр-міністр РФ Медвєдєв заявив, що Росія і країни Заходу увійшли в період “нової холодної війни”), так званий “день проголошення “ДНР” (07.04.2016) та день суду над ГРУ-шниками, який співпав із обранням нового уряду в Україні (14.04.2016).
У ЗМІ не раз лунала гіпотеза, що сили ДНР та ЛНР (або російські військові) інтенсивніше обстрілюють позиції ЗСУ перед або під час роботи Тристоронньої контактної групи у Мінську. Щоб дослідити кореляцію між Мінськими перемовинами та кількістю обстрілів, ми аналізували дані за день до перемовин, безпосередньо в день засідання Контактної групи та після нього. Як показує графік, залежності майже немає.
Ще один фактор, який ми спробували дослідити – Гуманітарні конвої з РФ, у яких за версією російської сторони товари для населення, а українська сторона вважає, що це спосіб доставки боєприпасів. Оцінити реальний вплив “Гумконвоїв” на інтенсивність обстрілів важко, проте в кількох випадках наприкінці 2015-го року дійсно – за кілька днів після прибуття кількість обстрілів значно зростала.
[iframe src=”https://voxukraine.org//dataviz/east-ua/minsk.html” width=800 height=”350″]
Висновки:
Наше дослідження показало,
- найбільше перетинів за два роки спостерігається на КПВВ Новотроїцьке, що на Маріупольському напрямку. На другому місці – Зайцеве.
- У 2016-ому можлива зміна тенденції: якщо в другому півріччі минулого року кількість людей, що повертались із України в ДНР/ЛНР, була більша за рух у зворотному напрямку, то за перше півріччя 2016-го є невеликий “чистий приплив” людей до України.
- По буднях громадяни частіше перетинають лінію розмежування, ніж у вихідні. “Пенсійний туризм” не відображається на графіку переміщень.
- Кількість перетинів КПВВ не залежить від кількості обстрілів.
- Кількість обстрілів не залежить від зустрічей контактної групи у Мінську. Проте, деяке зростання кількості обстрілів у період з листопада 2015 до червня 2016 спостерігалося перед безпековою конференцією у Мюнхені, а також під час святкування “дня ДНР” та суду над ГРУшниками, що співпав зі зміною українського уряду.
Дякую Дмитрові Остапчуку за допомогу в підготовці цього матеріалу.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
