Податкова знижка з ПДФО — скільки, чому і з якої «кишені» відбуваються виплати?

Протягом 2015-2021 років частка ПДФО у податкових надходженнях місцевих бюджетів була не нижче 53%, а у 2020 році взагалі досягла 62,3%. У загальних доходах місцевих бюджетів вага ПДФО не опускалася нижче 18,6%, а у 2020 році сягнула 37,7% від усіх доходів бюджетів місцевого рівня. В абсолютних цифрах цього податку надходило від 54,9 млрд грн до 212,2 млрд грн щороку. 

Який обсяг податкової знижки отримали громадяни у 2015-2021? За які витрати вони отримували знижку та скільки загалом осіб скористалися цим правом? А головне — як співвідносяться розмір компенсації та сплачена сума податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів? Усі ці питання розглянемо далі.

Протягом 2015-2020 років податкову знижку в середньому отримували 130-150 тисяч осіб на рік (рис. 2). Найменше заявників було за 2021 рік — 112 тис. осіб, найбільше за 2020 рік та 2014 роки — 156 тис. осіб, що становить приблизно 1% зайнятого населення в Україні (станом на 2021 рік кількість зайнятого населення в Україні становила 15,7 млн осіб). Дані за 2022 рік наразі відсутні, адже право на звернення за податковою знижкою зберігається протягом всього року, який слідує за звітним. Тому фактична кількість осіб, які звернулися із проханням про податкову знижку, і обсяги такої компенсації за 2022 рік будуть відомими не раніше початку 2024 року. Тоді ж стане відомою й кількість та обсяг знижок, отриманих резидентами Дія Сіті, оскільки ця норма була додана лише з 2022 року.

Різке зменшення кількості осіб, які скористалися податковою знижкою за 2021 рік, може бути пов’язане з повномасштабною війною. Не всі особи через активні бойові дії та окупацію частини території України мали змогу протягом 2022 року подати необхідні документи в податкові органи для отримання відповідної компенсації.

Загалом такі особи за весь проаналізований період (2014-2021) отримали 2,5 млрд грн компенсації. Спостерігається постійне зростання сум як загальної компенсації ПДФО, так і в розрахунку на одну особу (рис. 3). Обсяг компенсації на особу протягом розглянутих восьми років виріс більш ніж утричі. І це зрозуміло, адже розмір компенсації залежить від вартості послуг, які купує платник, і розміру мінімальної та середньої зарплати, які також із року в рік зростали. 

Розмір компенсації у вигляді податкової знижки є мізерним у порівнянні з сумами ПДФО, сплаченими громадянами до бюджетів усіх рівнів. Найбільше відношення виплаченої компенсації до суми сплачених податків було у 2015 році і становило 0,18%, а найменше було задекларовано до повернення у 2021 році — лише 0,12% від сплаченого ПДФО (рис. 4). 

Найбільше держава компенсувала витрати за навчання, пенсійне та медичне недержавне страхування (рис. 5).

Детальні дані про отримувачів та суми наведені у Таблиці А1 в додатку.

Така тенденції зберігалася протягом усього аналізованого періоду. За 2020 рік за навчання було компенсовано найбільше коштів — 352,7 млн грн. За 2021 рік трохи менше — 309 млн грн. Учасники недержавних пенсійних та медичних фондів страхування також найбільше отримали компенсації у 2020 році — 78,7 млн грн. 

Найменше податковою знижкою користувалися ті особи, які витрачали кошти на оренду житла для ВПО. Наприклад, за 2020 рік її отримали лише 31 особа — всього на 339 тис. грн. Взагалі не було звернень для отримання податкової знижки за витратами на лікування.

Загалом податкова знижка не надто популярна серед громадян України. Вочевидь, велика кількість платників або не знає про неї або не хоче подавати відповідні декларації. Наприклад, кількість студентів на контракті у 2021 році становила більше 655 тис. осіб, а отримати податкову знижку через витрати на навчання виявили бажання лише 12% із них (78 тис. осіб). Тобто фактично лише кожен восьмий скористався правом на отримання податкової знижки.

Тому одним із завдань для податкової і громадянського суспільства має стати просвітницька робота з роз’яснення норм чинного податкового законодавства і зокрема особливостей адміністрування податку на доходи фізичних осіб. Це дозволить багатьом громадянам скористатися податковою знижкою і отримати «приємний бонус» у вигляді компенсації частини сплаченого податку. 

Невеликі суми повернення ПДФО за деякими категоріями витрат також можуть свідчити про недостатній розвиток певного виду діяльності. Наприклад, дуже мало громадян мають іпотечні кредити, беруть участь у програмах недержавного пенсійного страхування чи укладають договори страхування життя. Ці напрямки мають потенціал зростання в Україні.  

Втім, якщо більше людей почнуть користуватися податковими знижками, можуть виникнути проблеми у місцевих бюджетів. Адже податкова знижка виплачується з місцевого бюджету за місцем реєстрації особи, тоді як частина ПДФО, що спрямовується до місцевих бюджетів, зараховується до місцевих бюджетів за місцем реєстрації податкового агента (роботодавця). Отже, доволі часто трапляється ситуація, коли податок іде до одного бюджету, а виплата компенсації — з іншого. Найвідчутнішою ця проблема може бути для територіальних громад, розміщених навколо великих міст. Адже часто мешканці цих громад працюють у місті (відповідно, їхній ПДФО йде до бюджету міста), а проживають у громаді (а отже, податкову знижку їм виплачуватиме відповідна громада). 

Ми бачимо два способи вирішення цієї проблеми. Перший – прив’язати знижки не до місця реєстрації людини, а до місця сплати нею ПДФО. Тоді компенсацію працівник отримуватиме із того самого бюджету через своє підприємство. Але більш логічним способом усунення цієї проблеми є запровадження принципу «податок ходить за платником», тобто сплату ПДФО до бюджетів тієї громади, де зареєстрований платник податку.

Податкова знижка – це інструмент як соціальної підтримки (наприклад, коли вона надається за витрати на навчання чи лікування), так і заохочення бажаної поведінки (наприклад, підтримка доброчинності та пенсійних заощаджень). Проте її потенціал використовується не повністю через відсутність необхідних знань у населення і нерозвиненість певних галузей, де компенсація можлива. Проте необхідно переглянути механізм нарахування ПДФО та знижки, щоб не виникало дисбалансів між бюджетами.