Як будуть відновлюватися громади, що постраждали від війни, обговорювали Ксенія Алеканкіна, лідерка проєкту Індекс реформ від «Вокс Україна», Юлія Мінчева, лідерка проектів «Вокс Україна» та Олександр Солонтай, виконавчий директор «Агенції відновлення та розвитку», експерт інституту Політичної освіти. Ця серія подкастів присвячена дизайну відбудови України та створена за підтримки МФ «Відродження» та Посольства Швеції в Україні.
Тези розмови підготувала Альона Гришко, молодша аналітикиня «Вокс Україна».
Повну версію розмови слухайте за тут:
Із початком війни громади зіштовхнулися із серйозними викликами: одні є прифронтовими і весь час відчувають удари ворога, інші – стали тимчасовими прихистками для значної кількості переселенців та ВПО. Проте децентралізація дає свої результати, хоч і не такими швидкими темпами і часто проявляється по-різному для кожної громади.
Олександр Солонтай назвав нагальні проблеми в громадах після 8 місяців повномасштабної війни. Серед них значна трудова міграція за кордон.
«Починається новий навчальний рік (розмова відбулася у вересні – ред.), а викладачів бракує, тому що багато хто виїхав за кордон (зокрема впродовж перших декількох тижнів повномасштабного вторгнення), особливо викладачі іноземних мов. Те саме і в медицині: медичні представники всіх рівнів теж виїхали, і в громадах дефіцит кадрів. Добре, якщо в громаду переселилися лікарі з громад зі сходу та півдня, які ховаються від війни та окупації. Тоді ці громади змогли тимчасово вирішити питання. Також виїхала частина працівників комунальної інфраструктури.
Війна дуже боляче вдарила по всіх громадах України. Біль громад на лінії фронту — це фізичні руйнування і смерті. Про інші болі думається менше, тому що громада спостерігає за тим, як вона фізично зникає. Громади західної України — це втрати кадрів».
Про майбутнє децентралізації
«Війна поставила на довгу паузу реформи. Це біда для всіх громад, бо це гальмування децентралізації, яку починали у мирний час, і в якій уже пройдено багато етапів, зокрема і адміністративно-територіальна реформа із новою мапою громад. Зовсім по-іншому в умовах війни відбувається підготовка громад до опалювального сезону, до нових інвестиційних проєктів та вирішення інших задач».
Про громади і волонтерство
«Зараз енергія громад спрямована на збори волонтерських пожертв на армію. В Україні вже стало нормою, що волонтерство — це культура, але зараз це сприймається в контексті ЗСУ. Хоча за кордоном культура волонтерства перш за все спрямована на розвиток території та громади, де ти проживаєш, закладів, з якими співпрацюєш. Наприклад, у США волонтерство – це один із елементів громадотворення і життя громади, тому там із дитинства залучають до цього процесу. В Україні рівень розвитку та популярності волонтерства нижче, але війна активізувала його як один із спосіб порятунку країни від захоплення. Це одна із причин нашої стійкості».
Про повоєнне відновлення
«Один із принципів місцевого самоврядування — кожна громада автономна. Відповідно кожна громада сама буде ухвалювати рішення щодо відновлення, враховуючи власні потреби.
У липні було ухвалено нову редакцію закону про засади регіональної політики, де передбачається, що громади можуть мати свою стратегію відновлення. Держава каже: може бути стратегія відновлення у громади, і громада може самостійно вирішити, чи розробляти стратегію відновлення. Але область таку стратегію мусить мати обов’язково. По всій країні створені військові адміністрації, і по всій країні, де були бойові дії, усюди будуть обласні стратегії відновлення».
Про державні підходи до відновлення
«Попри децентралізацію і автономність громад, держава також може застосовувати певні підходи до відновлення – наприклад, енергозбереження. Що б не відбудовувалося і не відновлювалося, воно повинно споживати менше енергії, ніж раніше, тобто потрібно врахувати сучасні підходи і технології.
Відновлюється комунальна інфраструктура… Туди буде заходити приватний капітал? Я прихильник того, щоб держава чесно визнала, що грошей мало, і за державні гроші важко побудувати каналізації, водоканали, ТЕЦи, сміттєзвалища.
Відбудовуючи, особливо зараз, варто звернути увагу, щоб це було більш енергозберігаюче, більш екологічне та вартісне. Місце держави у питанні відновлення має полягати у тому, щоб скласти план і вирішити, які об’єкти, ключові для держави, відновити, і за чий рахунок відновити. Що ми відновимо за рахунок держави, а що за рахунок приватних інвесторів».
Про секрет успіху повоєнного відновлення
«Розвиток громади буде залежати від внутрішніх зусиль членів громади та від зовнішніх факторів із розумінням стратегії громади. До війни деякі громади жили без жодної стратегічної цілі – зараз це не працює, бо стратегія дає розуміння куди рухатися, які складові потрібно розвивати. Виграють ті громади, які застосовують підхід стратегічного планування, постійного перегляду, виконання і проговорювання цієї стратегії із громадою. Рухаючись до перемоги, відновлення України та громад уже потрібно починати. Проте, якщо на державному рівні ми говоримо по законодавство та європейські підходи, то на рівні громад цілком можлива «клаптиковість», коли наслідком цього процесу може бути зникнення громад: вони просто вимруть – особливо, ті, що були в зоні окупації або бойових дій – через неготовність прийняти нові підходи та адаптуватися. Але це можна виправити: ми хочемо їм допомогти, надаючи повну інформацію про наслідки та організовуючи навчання».
Публікація видана в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні та Міжнародного фонду «Відродження».
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
