Подкаст «Відбудова» з Оленою Шуляк: відновлювати країну по принципу «краще, ніж було»

Ключові аспекти відновлення

Найбільш фундаментальні зміни в країні пов’язані саме з євроінтеграцією. Коли ми говоримо про процеси відновлення, ми чудово розуміємо, що не зможемо обійтися без наближення нашого законодавства, підходів і стандартів до європейських. Я маю на увазі енергоефективність, інклюзивність, нові підходи з використання будівельних матеріалів тощо.

Це безпосередні наслідки процесу нашого вступу до Європейського Союзу, і за багатьма напрямами тут докладається робоча група, затверджена указом Президента.

Про цифровізацію та єВідновлення

Друга фундаментальна зміна, яка вже відбулася – це цифровізація. За допомогою цифрових процесів працює система «Dream» для прозорого управління відновленням, програма єВідновлення тощо. 

За статистикою, більшість заявок у рамках єВідновлення ми отримуємо через Дію. Коли запускалася ця програма, нам говорили, що, можливо, багато людей похилого віку не зможуть нею скористатися. Проте однією з перших через Дію звернулася громадянка літнього віку. Здається, це була жінка 78 років із Донецької області. Онук допоміг їй пройти всі процедури. Вони отримали компенсацію і зробили ремонт. 

Втім, не варто забувати, що реєстр речових прав, де у держави знаходиться вся інформація про нерухоме майно, запрацював з 2013-го року. До цього все було лише на папері. Звісно, з того часу додалося багато нерухомості, тому сьогодні у нас умовно половина документів у Державному реєстрі, а решта – на руках у людей. Тому, коли ми працюємо з людьми, які хочуть скористатися програмою єВідновлення, ми дуже просимо, щоб вони сходили до ЦНАПу, нотаріуса чи державного реєстратора, внесли своє право власності у Державний реєстр речових прав, і тоді вони зможуть отримати компенсацію. 

Про масштаби відбудови

Нещодавно Світовий банк спільно з Міністерством відновлення провели оцінку втрат від війни RDNA3 (Third Rapid Damage and Needs Assessment, — прим. ред). За цією оцінкою, втрати України у війні становлять 486 мільярдів доларів, із яких прямі збитки — понад 150 мільярдів. Ми розуміємо, що це не остаточні цифри, адже після презентації звіту сталися нові обстріли та нові руйнування.

Серед секторів, що постраждали найбільше, перший — це транспортна інфраструктура. З початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або знищила понад 23 тисячі кілометрів автомобільних доріг. Це величезні обсяги, враховуючи зусилля, які Україна докладала до ремонту та будівництва доріг до повномасштабної війни.

Другий сектор — житло. Мені страшно усвідомлювати, що до повномасштабного вторгнення щороку вводилося в експлуатацію приблизно 10 мільйонів квадратних метрів житла. А тепер те, що ми будували понад п’ять років, було зруйновано за два з половиною роки війни (розмова відбулася у серпні — ред.). 

Відбудова вже триває, і ми всі прагнемо бачити сильну, спроможну країну. У кожній громаді має бути якісне планування розвитку. Сьогодні важливо, щоб громади ставили питання: що вони роблять для залучення бізнесу? Як вони планують підтримку ветеранів, молоді, забезпечення безбар’єрності? Планування відновлення має бути якісним і комплексним. Зараз у нас є безліч документів на місцевому, регіональному та державному рівнях, які іноді не узгоджені. Завдання — упорядкувати їх, щоб вони працювали разом і служили основою для довгострокового розвитку.

Крім того, необхідна інклюзивність, тобто залучення всіх мешканців до прийняття рішень. Децентралізація надала громадам більше повноважень і коштів, але треба, щоб мешканці дійсно впливали на рішення. Ухвалений у травні законопроєкт №7283 про народовладдя на рівні місцевого самоврядування передбачає механізми для цього, зокрема більший вплив матимуть електронні петиції.

Попри це, у нас залишається багато відкритих питань. Наприклад, чи варто відновлювати все — адже демографічна ситуація в Україні змінюється, і деякі люди, на жаль, можуть не повернутися. Саме демографічна ситуація буде значно впливати на відновлення.

Про повернення громадян

Деякі громади розуміють, що внутрішньо переміщені особи — це цінний людський капітал, і роблять усе можливе, щоб вони залишилися. Інші громади бачать їх як тимчасове явище. Ті громади, що усвідомлюють важливість людського капіталу, будуть конкурентоспроможнішими.

Із нашими громадянами кордоном ситуація складніша. Здебільшого виїхали жінки з дітьми через загрозу для життя, і зараз, коли війна триває вже третій рік, діти пішли до школи, налагоджено побут. 

Держава вже працює над створенням спеціальних інституцій для підтримки зв’язків з українцями за кордоном. Проте важливо також забезпечити умови в Україні, щоб вони захотіли повернутися.

Безпека буде одним із ключових факторів, проте не менш важливі й умови для роботи та розвитку, надійний захист права власності, прозора судова система та боротьба з корупцією. Якщо Україна зможе створити такі умови, люди захочуть повернутися, працювати і розвиватися тут.

Життя за кордоном не позбавлене труднощів. Українці, які мешкають у Європі, зізнаються, що для хорошого заробітку потрібно дуже багато працювати, а податки та витрати на комунальні послуги, такі як опалення та електрика, високі. Деякі послуги в Україні мають вищу якість, ніж у Європі: у нас кращі стоматологи, майстри-перукарі. Крім того, рівень розвитку електронних послуг в Україні значно вищий — за кордоном часто потрібно довго чекати і збирати документи, тоді як у нас усе можна отримати через кілька кліків у додатку «Дія».

Звичайно, надання якісних послуг саме по собі не є основним чинником, але це свідчить про те, що Україна розвивається і стає кращою. Це може стати одним із стимулів для повернення наших громадян додому.

Де взяти гроші на відбудову

Я думаю, основна перепона — це доступність коштів. Чи є гроші, чи допомагають міжнародні партнери, чи вміємо ми користуватися доступними кредитними механізмами? Наразі ми не можемо дозволити собі ані масштабне будівництво, ані відновлення в тому обсязі, як хотілося б. 

Зараз більшість коштів іде на оборонні потреби. Бюджет на 2024 рік також називають «бюджетом оборони», у ньому понад 1,3 трильйона гривень передбачені для захисту. Міжнародні партнери допомагають зброєю, але не фінансують витрати на зарплати військових чи інші повсякденні витрати армії — це робить український бізнес через податки.

Для держави пріоритетом має бути створення умов, за яких бізнес не захоче йти з країни, бо саме бізнес, що працюватиме в Україні, стане джерелом коштів на відбудову після перемоги.

Про нагляд за виділеними коштами

Через три дні після підриву Каховської ГЕС уже розпочалися роботи з проєктування та будівництва водогону, від якого залежало, чи буде вода у мільйона людей. І це вдалося — нещодавно повністю запустили в експлуатацію понад 150 км водогону, люди отримали воду. Цей проєкт був виконаний якісно і швидко. Це унікальний об’єкт, результат швидкої координації Міністерства регіонального розвитку та Агентства відновлення, що змогли об’єднати експертів і знайти ефективні рішення.

Інший приклад — проєкт «Охматдит». Тут доцільніше витратити більше часу на підготовку, закупівлі та технічні питання. Адже йдеться про будівлю, де кожна технічна деталь критично важлива. Неправильні рішення можуть призвести до серйозних наслідків, тому краще довше готуватися, але забезпечити належну якість.

На початку відновлення Київської області я зустрічалася з мером Ірпеня, який показав мені пошкоджені багатоповерхівки і запитав, як краще діяти. За наявний бюджет він міг би відновити п’ять будинків за старими стандартами або тільки два — за новими стандартами енергоефективності. Моя однозначна відповідь — відновлювати два, але якісно, адже тимчасові рішення часто затягуються на роки. Тому треба відповідати на запитання: за якими принципами ми будемо відбудовувати?

Ми проводили публічні консультації щодо нових законодавчих рамок відновлення, і серед ключових принципів були «краще, ніж було» та «людиноцентричність». Учасники обговорень акцентували на важливості «зеленої» відбудови, енергонезалежності та безпеки. Це має залишитися пріоритетом, бо такі виклики, як енергетична незалежність, збережуться надовго.