Під час реалізації гуманітарних проектів організації громадянського суспільства стикаються з багатьма складними питаннями. Проте ці питання є доволі важливими, і якщо на них немає заздалегідь підготовленої відповіді, можуть виникнути складнощі під час оперативного реагування на ситуацію. У цій статті ділимося способами вирішення проблем, які виникали на шляху реалізації проектів.
Наприклад, як діяти при обстрілах, якщо запланована роздача гуманітарної допомоги? Яким чином допомагати українцям під час окупації? Як планувати доставку необхідних товарів та прораховувати логістику? Як спланувати дії при можливому погіршенні ситуації? Що робити при повній відсутності електрики та зв’язку?
Хоча прогнозувати ситуацію у прифронтових районах складно, проте краще мати план дій на випадок найгірших сценаріїв, ніж діяти без підготовки у разі їх настання. Отже, що потрібно продумати?
Власна безпека – пріоритет
Потрібно мати запаси їжі, води, товарів першої необхідності, а також план евакуації на випадок загострення ситуації, наступу або інтенсивних обстрілів. Потрібно розуміти, що ви будете робити та як допомагати громаді, якщо доведеться виїхати. У першу чергу потрібно подбати про власну безпеку, адже без цього ви не зможете ефективно допомагати громаді.
Наприклад, частиною нашої команди є Фонд громади міста Херсон «Захист». Команда Фонду до останнього працювала у Херсоні, але задля безпеки у певний момент частина команди виїхала. Водночас вони продовжують працювати і дистанційно допомагають постраждалим від повномасштабного вторгнення — координують гуманітарні вантажі, будують маршрути тощо.
Важливо використовувати для спілкування безпечні месенджери. Рекомендуємо Signal, оскільки там застосовується технологія наскрізного шифрування — тобто повідомлення доступні лише для відправника та отримувача, їх не може прочитати стороння особа. Навіть якщо зловмисник перехопить ваше листування, він не побачить нічого, крім випадкових символів, і не зможе зрозуміти повідомлення.
Резервні способи комунікації та робота з командою
При реалізації гуманітарних проектів можливі технічні складнощі у комунікації з донорами, партнерами та загалом командою. Ніхто не може точно сказати — чи буде світло в той чи інший час, чи буде можливість зателефонувати/написати. Важливо обговорити з усіма стейкхолдерами цей ризик та мати план комунікації на випадок відключення енергії, знати про точки безперервного доступу до електрики та Інтернету.
Щоб залишатися на зв’язку з усіма організаціями, Національна мережа розвитку локальної філантропії використовує такі методи:
- узгодити з командою зустріч в один і той самий час у визначеному місці;
- використовувати офлайн сервери (Bridgefy, Briar, Rumble,Vojer та інші);
- налаштувати іншу мережу зв’язку при відсутності саме вашого оператора за допомогою відключення автоматичного вибору мережі;
- забезпечити наявність резервних коштів для використання СМС у разі відсутності інтернет-мережі.
Необхідно регулярно зустрічатися командою та проговорювати статус виконання задач, стан поточних проектів. Намагайтеся залучати до кожного проекту мінімум 2-3 особи. Варто користуватися одним з інструментів спільного планування – наприклад, Trello, Asana, Notions. Прораховуйте ризики спільно з командою задля оперативного втручання в процеси за необхідності.
Побудова різних варіантів маршрутів доставки (логістика)
Потрібно розрахувати основний маршрут доставки допомоги та декілька альтернативних варіантів. Нещодавно було запущено сервіс Civil Navigation, який допомагає побудувати наземний маршрут.
За інформацією TEXTY.ORG.UA, ця програма надає:
- перевірені безпечні маршрути потягом, автобусом або автомобілем;
- актуальну інформацію щодо гуманітарних коридорів, пунктів пропуску та послуг на митниці;
- карти та напрямки, що працюють у режимі офлайн.
За нашими спостереженнями, оновлення на сервері відбуваються постійно. Наша команда користується цим сервісом та задоволена безпекою логістики в рамках гуманітарних проектів.
Моніторинг потреб, що постійно змінюються
Потрібно надавати людям саме ту допомогу, якої вони потребують. Для визначення потреб можна використовувати особисте спілкування, офіційні звернення, комунікації з владою, проведення інтерв’ю чи онлайн-анкетування з описами потреб тощо.
Під час проведення опитувань важливо написати конкретні та зрозумілі питання для оцінки потреб. Щоб ефективно реалізувати гуманітарний проект, потрібно визначити цільову аудиторію цього проекту – кого рятуєте саме ви? Адже усім допомогти неможливо, і якщо намагатися допомогти всім підряд, допомога буде неефективною. Для координації гуманітарної допомоги можна використовувати, наприклад, онлайн-сервіс Ми сила. Цей сервіс надає інформацію про те, де отримати припаси (їжу, ліки, одяг тощо), домовитися про перевезення, в ньому можна ознайомитися з картою небезпечних зон, дізнатися про безпечні місця (укриття та пункти обігріву) та пункти отримання медичної допомоги.
Кооперація, спільна робота
Гуртування громадських активістів та органів громадського суспільства – невід’ємна частина якісної реалізації будь-яких проектів. Звісно, усі навчаються на власних помилках, але їх можна уникнути обмінюючись досвідом та ресурсами. Цей процес можливий за допомогою листування, живих зустрічей, навчальних вебінарів, спілкування в соціальних мережах, Zoom-обговореннях тощо. Наприклад, наприкінці минулого року Національна мережа розвитку локальної філантропії організувала Конференцію фондів громад України 2022, де представники організацій змогли поспілкуватися з різними міжнародними організаціями та знайти нові можливості для співпраці з ними, отримати відповіді на питання від фахових юристів, менеджерів та комунікаційників для підвищення інституційної спроможності та ефективності діяльності в громадах. У громадському секторі співпраця та спільна робота задля перемоги набагато важливіші за конкуренцію.
Довідка про організацію
Національна мережа розвитку локальної філантропії об’єднує близько 20 організацій, які надають гуманітарну допомогу українцям, у тому числі в громадах та районах близьких до лінії фронту. Ми працюємо з 2014 року, і за цей час напрацювали досвід, який дає нам можливість сформулювати рекомендації для тих волонтерів та працівників органів місцевого самоврядування, хто також займається (чи планує займатися) доставкою гуманітарної допомоги до небезпечних територій.
До мережі належать:
- Фонд розвитку Каховської громади;
- Фонд Боярської громади;
- Благодійна організація «Благодійний фонд громади Харкова “Толока”»;
- Благодійна організація «Фонд громади міста Херсон “Захист”»;
- Платформа взаємодій «Простір»;
- БО «Фонд громади Вознесенська»;
- БО «Фонд громади “Барі”»;
- Благодійна організація «Фонд громади міста Дубна “Добробут”»;
- Асоціація «Відродження Грицева»;
- Фонд громад «Рідня»;
- Фонд громади «Подільська громада»;
- Платформа «Тепле Місто»;
- ГО «Альянс Добрих Справ»;
- Благодійна організація «Фонд громади Березані»;
- Громадська організація «Єдність громади – заможне село»;
- Фонд громади Приірпіння;
- Фонд громади Житомира;
- Громадська організація «Фонд розвитку громади»;
- ГО «Гостинець»;
- Благодійна організація «Громадський фонд «Суми»;
- ГО «ФОНД РОЗВИТКУ ГРОМАД УКРАЇНИ».
Дисклеймер. «Вокс Україна» публікує цю статтю для підтримки співпраці громадських організацій гуманітарного напрямку. Жодних матеріальних відносин між авторами статті, відповідними громадськими організаціями та «Вокс Україна» немає.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
