У період з 24 листопада до 7 грудня у Верховній Раді зареєстрували 38 законопроєктів: 1 президентський, 9 урядових і 28 депутатських. Один із законопроєктів пропонує нові правила для державних сайтів, реєстрів і онлайн-послуг, а також окремих сервісів (зв’язок, транспортні чи банківські послуги) приватних компаній, щоб ними могли користуватися всі люди, зокрема особи з інвалідністю. Депутати пропонують обмежити зарплати чиновників та керівників державних підприємств сумою 80 тисяч гривень. Крім того, пропонується змінити порядок виплати одноразової грошової допомоги дітям, чиї батьки загинули через військові дії: визначити, коли кошти виплачуються одразу, а коли — після досягнення повноліття або 21 року.
Новий закон про доступність електронних послуг в Україні
Законопроєкт 14278 пропонує оновити правила цифрової доступності. Новий стандарт має розробити Міністерство цифрової трансформації. Закон поширюється насамперед на цифрові ресурси та електронні послуги державних органів і органів місцевого самоврядування, а також на державні реєстри й системи. Він зачіпає частину приватних компаній, якщо вони надають онлайн-послуги у визначених законом сферах — транспортні перевезення, енергетика, поштовий зв’язок, фінансові послуги, онлайн-торгівля, медицина, культура, азартні ігри тощо. Законопроєкт стосується лише нових продуктів і сервісів — він не вимагатиме переробляти відео чи аудіо опубліковані до набрання чинності цим законом, не поширюватиметься на прямі трансляції (окрім випадків термінового оповіщення населення), не охоплює частину стороннього контенту, який орган не створює і не контролює.
Відповідно до законопроєкту, сайт, мобільний застосунок, електронний сервіс або онлайн-послуга мають працювати так, щоб ними могли користуватися всі люди, в тому числі люди з інвалідністю та з тимчасовими обмеженнями, наприклад, ті, кому важко бачити дрібний текст, неможливо користуватися мишею або потрібні допоміжні технології. Йдеться не лише про зручний дизайн, а й про вимоги доступності інформації для різних людей за допомогою різних пристроїв. Сьогодні багато онлайн-сервісів не мають базових елементів доступності — швидкого переходу до основного вмісту, видимого фокусу для навігації з клавіатури, достатньої контрастності тексту та зрозумілих підписів до гіперпосилань, що ускладнює користування ними людям із порушеннями зору та моторики.
Вимоги цифрової доступності закон прив’язує до національного стандарту, який має розробити і оприлюднити Міністерство цифрової трансформації. Щоб користувачі розуміли, чи відповідає онлайн-ресурс правилам доступності, його власник має опублікувати заяву про відповідність. У ній зазначають, які вимоги вже виконано, які — ні, з яких причин, а також контакти для звернень у разі проблем із доступом.
Підвищення штрафів за порушення під час прокату фільмів
Зараз показ і розповсюдження фільмів дозволені лише за наявності спеціального державного посвідчення. За показ або продаж фільмів, виготовлення фільмокопій, недотримання квоти показу національних фільмів без такого посвідчення передбачені штрафи від кількох сотень до 2,5 тисяч гривень із конфіскацією копій і отриманих коштів. За повторні порушення протягом року штрафи зростають.
Законопроєкт 14275 пропонує замінити систему державних посвідчень на перевірку, чи внесені ці фільми до Державного реєстру фільмів, і суттєво підвищує штрафи — вони становитимуть від 17 до 51 тис. грн. Норму про відповідальність за виготовлення фільмокопій без посвідчення проєкт прибирає.
НАБУ зможе розслідувати корупцію в Офісі Президента
Зараз Кримінально-процесуальний кодекс забороняє Генпрокурору розпочинати розслідування, яке належить до підслідності НАБУ (справи про одержання або надання неправомірної вигоди, зловживання владою чи службовим становищем, незаконне збагачення, привласнення або розтрату майна, якщо підозра стосується народного депутата, Прем’єр-міністра, члена Кабміну, заступника міністра, голови НБУ, члена ЦВК). Виняток діє під час воєнного стану: якщо об’єктивні обставини заважають НАБУ працювати або проводити розслідування, заступник Генерального прокурора — керівник САП або Генеральний прокурор може доручити розслідування іншому органу. Водночас, як зазначено в супровідних документах, на практиці виникають спірні ситуації, зокрема коли після вчинення злочину посадовець змінює посаду, і сторони по-різному тлумачать, який орган має далі вести провадження.
Законопроєкт 14269 доповнює чинну заборону для Генпрокуратури розпочинати слідство за справами НАБУ забороною на передачу справ: якщо розслідування почав детектив НАБУ або прокурор САП, і на момент повідомлення про підозру за зібраними матеріалами зрозуміло, що справа належить до підслідності НАБУ, таку справу не можна «забрати» у НАБУ і віддати іншому органу (крім згаданого винятку про воєнний стан і об’єктивну неможливість роботи НАБУ).
Окремо законопроєкт уточнює, кого саме він відносить до посадовців, відносно яких НАБУ розслідує визначені корупційні злочини. Зараз КПК прив’язує підслідність НАБУ до переліку найвищих посад, а законопроєкт доповнює цей перелік керівником постійно діючого допоміжного органу, який утворює Президент України (наприклад, Офіс Президента), його заступником, а також керівниками та заступниками керівників консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів або служб, створених Президентом України.
Ліміт 80 тис. грн на місячну оплату праці в державному секторі на час воєнного стану
Законопроєкт 14247 пропронує запровадити єдиний граничний розмір місячної оплати праці в державному секторі на період воєнного стану і до кінця календарного року, в якому його скасують. Ліміт становитиме 10 мінімальних зарплат на 1 число відповідного місяця (на сьогодні це 80 тис. грн). До ліміту не включають допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу на оздоровлення, оплату щорічної відпустки, а також законодавчо визначені надбавки і доплати (наприклад, для держслужбовців — за вислугу років або ранг).
Для державних підприємств і компаній із державною участю (50%+1) (Укрзалізниця, Укрпошта, «Нафтогаз України» тощо) обмеження стосується не всіх працівників, а лише керівників, їхніх заступників, членів правління і наглядових рад. Зараз в держкомпаніях зарплати топкерівників можуть у рази перевищувати зарплати в держорганах, а в окремих випадках сягають сотень тисяч або мільйонів гривень на місяць. Для держпідприємств проєкт дозволяє премії та інші стимулюючі виплати понад ліміт, але лише за підсумками діяльності і лише якщо підприємство має прибуток, а максимальний розмір таких виплат не перевищує 20% від суми сплачених підприємством податків за минулий звітний період. Порядок нарахування та розміри премій має затвердити уряд.
Для державних органів і бюджетної сфери законопроєкт встановлює той самий ліміт – 80 тис. грн для всіх категорій працівників і посадових осіб: органів державної та місцевої влади, судів, народних депутатів, працівників Рахункової палати, Нацбанку та інших працівників бюджетної сфери (у серпні зарплата керівників деяких держорганів сягала від 182 до 366 тис. грн). Він включає премії в розрахунок ліміту для цієї групи. Обмеження поширюється також на працівників органів місцевого самоврядування. Виняток законопроєкт робить для певних категорій військових, силовиків та поліцейських, які безпосередньо беруть участь у бойових діях або працюють у районах їх ведення. Перелік посад для застосування винятку визначає Кабінет Міністрів.
Цей законопроєкт – черговий прояв популізму, і в разі ухвалення призведе лише до зниження якості державного управління за рахунок витіснення кваліфікованих людей із цієї сфери.
Нові правила виплати одноразової грошової допомоги, коли отримувачем виступає дитина
Нині законодавство передбачає одноразову грошову допомогу дитині, якщо один із її батьків помер під час служби у поліції, службі цивільного захисту або у війську. Подібна допомога надається і дітям працівників критичної інфраструктури, працівників державної та місцевої влади, якщо шкоду життю чи здоров’ю завдала військова агресія Російської Федерації проти України.
Зараз допомогу призначають і виплачують після звернення: кожен, хто має право на виплату, подає особисту заяву, а за дитину або іншу особу, яка не може діяти самостійно, заяву подає законний представник. Якщо немає «особистого розпорядження» загиблої особи, суму ділять порівну між усіма, хто має право на цю підтримку. Для дитини до 18 років заяву зазвичай подає інший із батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник, а гроші перераховують на банківський рахунок, який вказали в заяві і який відкрили на ім’я отримувача; при цьому на практиці дитяча частка фактично опиняється під контролем законного представника.
Законопроєкт 14248 пропонує окремий порядок для випадків, коли право на допомогу має дитина до 18 років. Він встановлює, що 50% суми, яка належить дитині, виплачують, коли їй виповниться 21 рік. Якщо законним представником дитини є адміністрація лікарні, навчального чи іншого дитячого закладу, який виконує функції опікуна або піклувальника, тоді заяву не подають, а допомогу виплатять дитині у повному обсязі, коли їй виповниться 21 рік. Цю виплату перераховують із урахуванням інфляції за «період очікування». Отримати згадану допомогу до 21 року дитина може в разі тяжкої хвороби, вроджених вад розвитку, потреби в паліативній допомоги, встановлення інвалідності, тяжкої хвороби матері, батька або усиновлювача. Законопроєкт дозволяє дитині у віці 16-21 рік отримати належні їй кошти, якщо вони потрібні для оплати навчання або вирішення житлових питань (Кабмін визначить порядок контролю за використанням цих грошей).
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
