Ця війна стратегічна й цілеспрямована. Вона не лише фізична, але й інформаційна. Тому в той час, коли наші хлопці та дівчата мужньо захищають наші міста, ми можемо допомогти, захищаючи інформаційний простір та моральний стан українців.
Упевнена, що за останні дні ви багато чули про дезінформацію. Проте давайте розберемо детальніше, що це таке, чому це важливо та як цьому протидіяти. Щоб у кожного українця критичне мислення стало звичкою, і щоб нами ніхто не міг маніпулювати. До того ж, правила протидії дезінформації достатньо прості, їх треба просто один раз зрозуміти.
Головне – якісна новина чи журналістський допис має інформувати. А будь-який інший тип публікації має за мету впливати. Це ключова і проста відмінність. Розуміючи це, ми можемо сформулювати декілька правил споживання інформації як під час кризи, так і загалом:
1. Дезінформація – це стратегія
Особливо під час війни. На неї супротивник витрачає багато часу, коштів, залучає фахівців. Тому її стає дуже багато, а подеколи її майже неможливо відрізнити від правди. Тому потрібно з самого початку критично ставитися майже до кожної новини.
2. Те, що поширюють знайомі, також може бути фейком
Соціальні мережі мають обмежений механізм перевірки фактів та працюють на «я його/її особисто знаю». Через це, коли хтось першим повірив у фейкову новину та поширив її, починається ланцюгова реакція. Тому дуже важливо не поширювати новини, які ви не перевірили самостійно!
3. Офіційні медіа – одне з найбільш якісних джерел інформації
Якісна журналістика не втрачає своїх позицій під час кризи. Журналісти звикли перевіряти інформацію, тому їм, як правило, можна довіряти. Проте потрібно розуміти, що в кризовій ситуації їм інколи не вистачає часу досконало дослідити всі джерела, тому інформацію від них теж потрібно перевіряти. Якщо ви помітили помилку чи фейк – напишіть коментар, перепублікуйте новину з позначкою «фейк» — і з повагою напишіть про це тому, хто опублікував новину. Можливо, людина просто помилилася.
4. Не поширюйте інформацію, яка несе негативні емоції
Новини, які лише викликають страх і не пропонують порад щодо того, як діяти у певній ситуації, – часто фейки чи просто не заслуговують на нашу увагу. Нам потрібно мобілізуватися, а зв’язок не завжди працює добре. Тому краще, щоб люди бачили заклики до дій, аніж просто жахи, часто непідтверджені. Не слід підживлювати воронку негативу.
5. Розуміти, чому негативної інформації більше за будь-яку іншу
Негативні новини ми, люди, беремо ближче до серця – це природний захисний механізм. Саме тому вони розповсюджуються набагато швидше, і на цьому побудована стратегія дезінформації. Потрібно сприймати цей факт тверезо, тому що цього, на жаль, не уникнути. Але це не значить, що вся ця інформація – правда. Вона лише створює певний настрій.
Чому настільки важливо протидіяти фальшивим новинам?
Тому що наш мозок працює таким чином, що перша сприйнята нами інформація забарвлює усю наступну інформацію на цю тему в той самий колір. Якщо ми спершу прочитали, що місто захопили окупанти й техніка стріляє по оселях, наступній новині про те, що це не так, ми повіримо менше. І щоб переконати нас у протилежному, знадобиться багато часу. А тепер уявіть, який хаос настане, якщо кожен буде спершу зустрічатися з дезінформацією.
Прості питання, які допоможуть критично сприймати новини (як у кризових ситуаціях, так і загалом)
Нижче наводимо перелік простих запитань, які допоможуть розвинути критичне мислення. Щоразу, коли читаєте новину, статтю чи пост, питайте себе:
- Кому вигідно поширювати саме цю інформацію?
- З якою метою ця інформація могла бути поширена?
- Чи є підтвердження всім фактам?
- Чи можу я бути впевненим, що відео- чи фотодокази зроблені саме в той час, про який ідеться?
Коли ви краще зрозумієте, як і чому була розповсюдженя інформація, її вплив на вашу власну думку буде мінімальним. Тільки якщо ви впевнені в достовірності джерел та якості інформації, її можна поширювати. Проте є один важливий фактор – це цілі комунікації в кризових ситуаціях, яких для цивільного населення чотири:
- Інформувати
- Мобілізувати
- Заспокоювати
- Підтримувати
Щоразу питайте себе, з якою метою ви поширюєте інформацію? Чи відповідає вона хоча б двом із цих цілей? Якщо ні – тоді імовірно вами намагаються маніпулювати або інформація просто не несе достатньої цінності, щоб бути поширеною.
Тримаймося разом та вчимося протидіяти маніпуляціям! Все в наших руках!
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
