Валерія Гонтарева чинний Голова Національного банку України. Прослухати її промову можна в онлайн-трансляції симпозіуму, день перший, 17:00.
Шановні пані та панове,
Вітаю всіх учасників конференції. Висловлюю особливу подяку сайту VoxUkraine, який, незважаючи на свою «професійну юність», отримав визнання громадськості та бізнесу і став гідною аналітичною платформою. Активно сприяючи втіленню реформ, Національний банк України (НБУ) всіляко підтримує зусилля інших у реалізації реформ.
Такі зустрічі, як сьогодні, дуже важливі для України, тому що вони дають можливість обговорити впровадження реформ, які тривають в країні “на всіх фронтах”, визначити проблеми та знайти шляхи вирішення.
Процес реформування – це складний, але незворотній процес. Ми вже пройшли «точку неповернення», а 2014 рік став пам’ятним рубцем для України та українського народу. Без сумнівів, впоратися з усіма проблемами самотужки дуже важко, особливо, в умовах воєнної агресії.
Сьогодні підтримка МВФ дуже важлива для нас, і не лише з фінансових причин. Програма МВФ – це також стратегічний план реформування в Україні.
Я, як голова української делегації, брала участь у весняній зустрічі з МВФ та Світовим банком у Вашингтоні. Крістін Лаґард, чинний директор-розпорядник МВФ, зазначила, що Україна продемонструвала значний прогрес у втіленні економічних реформ в рамках затвердженої програми. А це вказує на те, що ми на правильному шляху.
Сьогоднішня підтримка закордонних інвесторів безперечно важлива для нас, оскільки це стосується не тільки інвестицій, але й сучасних технологій та найкращих практик управління. Ми також розуміємо, що інвестори турбуються не лише про економічну вигоду, а й про безпеку своїх інтересів та стабільність. Ці моменти передбачені в реформуванні банківського сектору.
Комплексні реформи – це ключові передумови для України у вирішенні всіх проблем, збалансуванні економічних позицій та відновленні економічного зростання. Сьогодні саме ці завдання є пріоритетними як для Нацбанку, так і для українського уряду.
Зараз ми зосередили зусилля на:
- реформуванні грошово-кредитної політики;
- зміцненні банківського сектору та посиленні банківського нагляду;
- удосконаленні законодавства та посиленні контролю за його дотриманням;
- реформуванні Нацбанку.
Дозвольте мені детальніше розповісти про кожну з цих позицій.
1. Грошово-кредитна політика
Грошово-кредитна політика НБУ в найближчому майбутньому дозволить вийти на низький та стабільний рівень інфляції з допомогою гнучкого валютного курсу, що дозволить економіці пристосуватись до її нової рівноваги, стимулюючи водночас постійне накопичення резервів.
У 2015 році грошово-кредитна політика буде розроблятись відповідно до поставлених цілей щодо інфляції, базуючись на режимі таргетування грошових агрегатів. НБУ використовуватиме НПС (номінальну процентну ставку) та ЧВА (чисті внутрішні активи) в якості оперативних цілей, а грошову базу як проміжний орієнтир, а також покладатиметься на операції на відкритому ринку для досягнення поставлених цілей.
Ми вважаємо, що інфляція з темпом зростання менше, ніж 10% за рік, – це цілком досяжна ціль. Зниження внутрішнього попиту в поєднанні зі стриманою бюджетною політикою та усуненням неефективних енергетичних субсидій приведе до стримування динаміки інфляційних процесів.
Оптимальний рівень інфляції в рамках проведення грошово-кредитної політики в Україні за оцінками складатиме 5% на рік (+/- 1 процентний пункт). Ми плануємо поступово рухатись до цього рівня і отримати такий показник в середньо-терміновій перспективі.
З початку 2015 року НБУ змінив свої операційні підходи до проведення монетарної політики таким чином:
- Були спрощені процедури формування та зберігання банками обов’язкових резервів через уніфікацію нормативів обов’язкового резервування.
- Була посилена роль облікової ставки НБУ як ключової ставки монетарної політики через щільну прив’язку до неї процентних ставок.
Для стабілізації валютного ринку та зменшення інфляційного та девальваційного тиску НБУ активно використовує свої грошові та адміністративні інструменти:
- З початку 2015 року НБУ двічі збільшував розмір облікової ставки (з 6 лютого 2015 року – до 19,5% річних; з 4 березня 2015 року – до 30% річних).
- Адміністративні заходи були реалізовані в регулюванні валюто-обмінних операцій банків, аби запобігти відпливу капіталу з країни та знизити тиск на валютний ринок.
На валютному ринку України останні тижні спостерігалися ознаки зниження напруги. Водночас, лишаються ризики відновлення дестабілізації грошово-кредитного ринку, так само як і високі інфляційні та девальваційні очікування.
Щоб уникнути реалізації цих ризиків та сформувати стійкий тренд на зниження інфляції, Національний банк проводить політику “дорогої гривні” через збереження високих процентних ставок. Якщо ознаки стабілізації ситуації на валютному ринку та зниження інфляційних очікувань набудуть стійкого характеру, Національний банк зможе розпочати поступове пом’якшення монетарних умов за рахунок як зниження процентних ставок, так і скасування адміністративних обмежень.
Можливість пом’якшення монетарної політики також залежатиме від успішності в реалізації структурних реформ, фіскальної консолідації та оздоровлення банківської системи, тобто фундаментальних факторів динаміки обмінного курсу гривні.
Чи слід центральному банку дотримуватись плаваючого курсу валют? Як довго триватиме контроль за рухом капіталу? НБУ як центральний банк країни з малою відкритою економікою, з інфляцією що суттєво залежить від валютного курсу та має регулювати коливання обмінного курсу, щоб тримати інфляцію під контролем.
Ми не розглядаємо повернення до режиму фіксованого валютного курсу. Україна просто не може собі цього позволити. Сьогоднішній підхід до регулювання плаваючого курсу – це вирівнювання добових коливань. Час від часу НБУ може заходити на ринок як покупець або продавець, аби пом’якшити перехід з одного рівня на інший, а не чинити опір фундаментальним ринковим силам.
Контроль над рухом капіталу – це не дуже приємний, але важливий захід для ринкової економіки, що розвивається (яка особливо постраждала від військового конфлікту). Вирішення основних фінансових дисбалансів та макроекономічної стабільності є передумовою для послаблення управління капіталом.
Після стабілізації економіки нам потрібно буде регулювати надходження капіталу. Іноземний капітал повинен відповідати можливостям фінансової системи та економіки, яка його приймає.
Основні пункти макроекономічного прогнозу НБУ:
- В сучасних умовах величезних економічних змін та наслідків девальвації ми спостерігатимемо суттєве прискорення інфляції (понад 30% на кінець 2015 року).
- Основне зростання цін відбудеться в першому півріччі 2015 року через девальвацію гривні та підвищення тарифів ЖКГ. У той самий час, інфляцію стримуватиме низький споживчий попит і зниження світових цін на сировину.
З ІІ кварталу 2015 року очікується поступове відновлення економічного зростання (порівняно з попередніми кварталами), насамперед за рахунок чистого експорту та завантаження вивільнених потужностей. З другої половини року очікують відновлення споживчого та інвестиційного попиту. Але в цілому за 2015 рік, внаслідок ефекту статистичної бази, прогнозується скорочення ВВП на рівні 7,5%. Відновлення зростання реального ВВП у річному вимірі прогнозується вже у 2016 році – на 3%. Протягом 2015–2016 років економіка функціонуватиме значно нижче свого потенційного рівня (на 6%), що, в свою чергу, сприятиме зниженню інфляційного тиску.
Через послаблення реального ефективного курсу гривні (у середньому на 19,2% в 2014 році та на 2,5% у 2015 році) та низький внутрішній попит, дефіцит поточного рахунку скоротиться до 1,0–1,5% ВВП у 2015-2016 роках. Формування профіциту фінансового рахунку у 2015-2016 роках відбудеться через значні обсяги офіційного зовнішнього фінансування та очікуване відтермінування виплат за суверенними єврооблігаціями. Це разом з отриманням коштів від МВФ уже цього року дасть змогу забезпечити відновлення рівня міжнародних резервів до 18 млрд доларів США, що достатньо для покриття більше ніж трьох місяців майбутнього імпорту.
Основний ризик для нашого прогнозу – це ескалація військового конфлікту на сході України, що може призвести до подальшого відпливу капіталу з країни, стрімкішого падіння курсу гривні та чергового витку інфляції.
Ось чому, прозора та зрозуміла комунікація така важлива сьогодні. І тут ми маємо явний прогрес. Ми створили Комітет з монетарної політики і почали публікувати дані «Інфляційного звіту» в супроводі власного макроекономічного прогнозу НБУ для покращення аналітичної підтримки фінансових рішень, які опубліковуються відразу після зустрічей.
Валерія Гонтарева під час Симпозіуму “Україна: Визволення від Пост-Радянської Спадщини” (квітень 2014)
2. Реформування української банківської системи та ключові досягнення
Очищення банківської системи.
Одна з основних цілей Програми реформування банківської системи – це побудова абсолютно нової, ефективної банківської системи. Ми приймаємо рішення щодо неефективних банків та банків, які порушують закон. Це необхідно для відновлення і зміцнення банківської системи.
З початку 2014 року 49 банків було виведено з ринку, а з початку 2015 року – 13 з них оголошено неплатоспроможними установами. Разом з очищенням банківської системи “нормальним” банкам надається рефінансування. Ця підтримка поширюється тільки на “здорові” платоспроможні банки. В 2015 році кредитування НБУ покрило 1/3 відтоку депозитів населення.
Для стабілізації банківської системи були вжито таких заходів:
- вимоги до капіталу нових банків було підвищено до 500 млн гривень;
- вдосконалені процедури виведення банків з ринку;
- введена жорстка процедура розкриття інформації щодо реальних власників банків;
- посилено відповідальність власників банків за маніпулювання фінансовою звітністю та доведення банків до банкрутства.
Коли закінчиться очистка? Ми вже виконали основну частину завдання. Деякі дрібні банки можуть збанкрутувати, але це не вплине істотно на банківську систему в цілому.
НБУ розпочав діагностичне дослідження банків для визначення їх потреби у додатковій капіталізації. Ми плануємо регулярно проводити такі діагностичні дослідження капіталізації банків, щоб зменшити вплив ризиків банківської системи на економіку та громадян України.
Після стабілізації адміністративні обмеження на ринку валютно-обмінних операцій та дострокове зняття депозитів в іноземній валюті з часом будуть скасовані.
3. Реформування системи НБУ
Реформування НБУ охоплює всі напрями:
- оптимізація схеми організаційної структури;
- виведення непрофільних функцій та активів, включаючи передачу активів до інших державних установ (наприклад, телеканал БТБ передано Міністерству інформаційної політики);
- перегляд внутрішніх процесів для переоцінки їх обґрунтованості для спрощення та покращення їх ефективності;
- оптимізація чисельності персоналу – передусім ми зосереджуємось на наших основних функціях, і це дозволить нам вдвічі зменшити чисельність нашого персоналу.
Регулятивно-наглядовий орган може бути набагато ефективнішим, аніж зараз. Ми внесли певні зміни в управління НБУ. Ми залучаємо відомих висококваліфікованих фахівців, яким можна довіряти.
Наступного року НБУ зменшить витрати на своє утримання з 11 млрд гривень до 5 млрд гривень.
- Наступні питання на сьогоднішньому порядку денному:
- Подальше зміцнення інституційної спроможності проводити незалежну монетарну політику;
- Подальший розвиток капіталізації банків та процедур реструктуризації;
- Заборона дострокового зняття строкових депозитів;
- Правове врегулювання механізмів реструктуризації кредитів в іноземній валюті;
- Внесення змін до Податкового кодексу, що охоплюватимуть діяльність банків з проблемною заборгованістю та їх оподаткування;
- Вищий ступінь захисту прав інвесторів та кредиторів;
- Удосконалення процедури банкрутства акціонерних компаній (в тому числі банків і позичальників), що сприятиме швидкому відновленню банківського сектора.
4. Комплексна програма реформування фінансового сектору в Україні на 2015-2020 рр.
Банківська система в Україні складає 85% фінансового ринку. Отже, НБУ проводить реформування майже всієї фінансової системи.
НБУ очолює підрозділ з реформування фінансового сектору під егідою Національної ради реформ. Програма заходів погоджена та реалізована в рамках програми реформ (стратегії сталого розвитку) «Україна-2020», яка була представлена президентом України. Основна мета програми – це забезпечення функціонування і розвитку фінансового ринку через створення конкурентного середовища відповідно до стандартів ЄС.
Програма охоплює чотири ключові області:
- Забезпечення макроекономічної стабільності. У цій області НБУ продовжуватиме рухатися в напрямку зменшення рівня інфляції, гнучкого обмінного курсу та зниження коливання кон’юнктури на валютному ринку, у тому числі розробка інструментів хеджування валютних ризиків і таргетування інфляції.
- Забезпечення фінансової стабільності та розвитку фінансових ринків і інструментів шляхом забезпечення належного рівня капіталізації банківської системи, досліджуючи накопичені дисбаланси банківського сектору, підвищення якості корпоративного управління, розробки міжбанківського ринку та його ставок-орієнтирів, а також внутрішнього синдикованого ринку, ринку облігацій, ринку державних цінних паперів, страхових компаній та пенсійних фондів.
- Розвиток інституційного потенціалу регуляторів фінансового ринку. Зокрема, вдосконалення незалежності та трансформації регуляторів через регуляторні функції перерозподілу та кращу координацію між регуляторами фінансового ринку.
- Захист прав інвесторів споживчого та фінансових ринків через реалізацію програм, спрямованих на поліпшення захисту прав споживачів, створення в Україні інституту фінансового омбудсмена, створення надійних систем для вкладників і захист інвесторів
Для досягнення позитивного результату потрібно удосконалювати нормативно-правову базу: важливо ухвалити низку законів, що сприяють розвитку фінансового ринку, і забезпечити дотримання цих законів. Комплексна програма реформування фінансового сектору в рамках стратегії сталого розвитку «Україна-2020» просувається вперед. 4 березня 2015 року відбулося перше засідання цільової групи з реформування фінансового сектору в Україні. Ми провели публічну дискусію з відповідними організаціями, асоціаціями фінансового ринку, учасниками ринку, експертами та громадянським суспільством. Задля впровадження програми і досягнення поставлених цілей ми створюємо проектні команди, які будуть втілювати заплановані заходи за стандартами управління проектами.
Дякую за увагу!
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний