Невизначеність у світі досягла рекорду та вже викликає економічне сповільнення. Однак Україну від цього не надто лихоманить, адже через війну ми вже деякий час від’єднані від ринків капіталу.
Під час презентації «Global to Local: тенденції світової економіки та їхні наслідки для України», організованої з нагоди публікації першого регулярного огляду світової та української економіки від «Вокс Україна», Юрій Городніченко, професор Каліфорнійського університету в Берклі, та Вікторія Агапова, заступниця керівниці проєкту «Індекс реформ», представили аналіз глобальної економічної ситуації. Макроекономічний огляд за авторства Вікторії Агапової доступний за посиланням. У цій статті висвітлюємо ключові тези з виступу Юрія Городніченка, які зібрав Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна».
Світова невизначеність: рекорд за всю історію спостережень
«Визначальна риса сучасної світової економіки — це невизначеність», — почав свій виступ Юрій Городніченко. За його словами, індекс глобальної економічної невизначеності нині наближається до позначки 6 пунктів — рекордного рівня за весь період спостережень. «Для розуміння масштабу: під час COVID було 3, коли Трамп був президентом перший раз — теж близько трьох. Тобто те, що ми бачимо зараз, — це безпрецедентний рівень невизначеності».
Одним із основних джерел цієї турбулентності є геополітика. «Ми бачимо, що кількість міждержавних конфліктів у світі — найбільша від часів Другої світової війни». Минулого року була 61 війна. Це трагічний рекорд. На відміну від попередніх десятиліть, коли після сплеску напруження ситуація зазвичай стабілізувалася (наприклад, після війни в Іраку в 2003 році чи в Сирії у 2015), нині ризики лише накопичуються. Індекс ризиків зростає, й це дуже погано для економіки.
Геополітика і торгівля: тарифи як інструмент невизначеності
Другим джерелом хаосу в світовій економіці є політика США. «Багато чого сьогодні відбувається в Білому домі, але одним із проявів цієї невизначеності є тарифна політика».
Коли Трамп прийшов до влади, почалася епоха «тарифних гойдалок». Середня ефективна тарифна ставка у США знижувалася майже століття, але останніми роками різко виросла: «Штати весь час боролися за вільну торгівлю, і це було дуже добре для економіки. А зараз ми бачимо майже безпрецедентний стрибок тарифів, особливо якщо порівняти з останніми ста роками. Звісно, це великий шок для економіки. Це також створює велику невизначеність. Виробники не розуміють, звідки брати запчастини чи сировину, щоб побудувати свої виробничі ланцюжки».
Інфляція та криза довіри до ФРС
Окрема частина виступу була присвячена інфляції. Городніченко наголосив, що інфляція у США залишається підвищеною попри жорстку політику центрального банку. Цільова інфляція ФРС — 2%, а фактична — 3%. Здається, різниця невелика, але якщо Федеральна резервна система не може контролювати інфляцію, це викликає багато запитань: можливо, якщо сьогодні 3%, завтра буде 4% — тому що ФРС не контролює ситуацію. Це посилює невизначеність. В результаті цієї невизначеності процентні ставки в Сполучених Штатах залишаються набагато вищими, ніж в інших провідних країнах. «Розрив у два відсоткові пункти — це дуже велика різниця для розвинених країн».
У 1970-х у США було два піки інфляції (другий – після іранської революції), й країна увійшла до “замкненого кола”: інфляція виросла, бо населення її очікувало, але люди очікували інфляцію, оскільки вона була високою. Сьогодні тригером для підвищення інфляційних очікувань можуть стати тарифи: «Якщо запровадити 20%-ві тарифи, у людей виникає відчуття, що це небезпечно, що це створює інфляцію. Відповідно це формує очікування, що інфляція буде більшою».
Політичні ризики у Федеральній резервній системі
«Сьогодні ми бачимо спроби заповнити керівництво ФРС людьми, які виконуватимуть забаганки Трампа. Один із радників президента з економіки став членом ради ФРС і навіть не залишив свою посаду радника. Ця людина — класичний “yes man”. Він буде просто виконувати накази з Білого дому, особливо не замислюючись, що це означає для економіки».
Таким чином США можуть повторити досвід Туреччини, де влада, замість того, щоб підвищувати процентні ставки, їх знижувала. В результаті інфляція в цій країні залишилася високою на тривалий термін, бо фундаментальна проблема — хто проводить монетарну політику — так і не була вирішена.
Долар втрачає статус «тихої гавані»
Ще один тривожний сигнал — поведінка долара. «Колись долар був «тихою гаванню»: якщо десь є проблеми, усі намагаються інвестувати в долар. Але тепер це змінюється», — зазначив Городніченко. Він звернув увагу на парадоксальну поведінку долара і ставок: «Коли процентні ставки й курс долара рухаються в одному напрямку — це нормально. Але після того, як Трамп оголосив про високі тарифи, вони почали рухатися в протилежних напрямках. Такі тенденції виникають, коли влада безвідповідальна. Ми бачили це в Аргентині, й, на жаль, щось схоже зараз спостерігаємо у Сполучених Штатах».
Що означає глобальний хаос для України
Тарифні обмеження США не надто впливають на Україну, бо обсяг нашої торгівлі зі Штатами дуже малий. У нас немає дефіциту торгівлі, тому тарифи на рівні 10% для нас майже не відчутні. Крім того, більшість українського експорту до США — це ІТ-послуги, які не підпадають під дію мит. А антидемпінгові мита на певні товари (як-от труби), зрештою перекладаються на американських споживачів.
«Якщо глобальна економіка входить у рецесію, то деякі товари, наприклад руда чи сталь, дуже чутливі до цього циклу. Але більшість нашого експорту — агропродукція, яка менше коливається, бо люди все одно повинні щось їсти» – зауважив Городніченко.
До того ж переспрямування світової торгівлі може бути вигідним для України: «Коли на Китай чи Індію запроваджують тарифи, їхні товари підуть на європейські ринки, в тому числі на український. Це означає, що ціни на імпорт знижуватимуться, що допоможе нам зменшити інфляційний тиск.
Ще одна позитивна новина — Україна сьогодні ізольована від глобальних фінансових криз. «Через війну ми фактично від’єднані від ринків капіталу. Ніхто особливо не інвестує, тому й відтікати нема чому», — зазначив він. — «Макроекономічна ситуація у нас важка, але контрольована. У нас здоровий банківський сектор і чималі міжнародні резерви. Звісно, світова турбулентність нам не допомагає, але створити критичні проблеми вона не зможе».
Підсумок
Сьогодні невизначеність є постійною рисою світового порядку, а інструменти стабілізації — політика, торгівля, монетарна система — самі стають джерелом ризику. В такому світі особливості української економіки — значну частку агросектора та слабку інтегрованість у глобальні фінансові ринки — слід розглядати як переваги, а не як ризики.
Фото: depositphotos.com/ua
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
