Propaganda diary: огляд російської дезінформації в європейських медіа у грудні 2022 року

Propaganda diary: огляд російської дезінформації в європейських медіа у грудні 2022 року

Photo: ua.depositphotos.com / kerenby
11 Січня 2023
FacebookTwitterTelegram
2136

У грудні VoxCheck промоніторив 86 польських, німецьких, італійських, угорських, чеських та словацьких медіа. Усього ми зафіксували 916 кейсів дезінформації про Україну та традиційно виокремили з них ключові наративи. Найбільше кейсів було у польських (217), угорських (190) та словацьких (144) ЗМІ. У грудні активніше просували наративи про контроль США, НАТО та європейських країн над Україною та їхню безпосередню участь у війні; про те, що російська агресія, зокрема атаки на енергосистему України, повністю виправдана; а також фейки про «державний тероризм» України. 

VoxCheck моніторить ЗМІ в країнах Європи (Німеччині, Італії, Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині) та аналізує дезінформаційні наративи про Україну, які поширюють ці медіа. Здебільшого виявлені фейки та маніпуляції співзвучні з головними наративами російських дезінформаційних кампаній. Щомісяця команда VoxCheck публікує звіт про результати моніторингу. Усі дезінформаційні повідомлення, згруповані у наративи, їхні спростування відображатимуться на вебсайті бази даних «Propaganda diary».

Польща

За грудень ми виявили в 10 польських медіа 217 кейсів дезінформації. Їх можна виокремити у 20 наративів, найбільш поширені серед них — «Україна — терористична держава» (27 кейсів), «російська агресія виправдана» (26), «Захід контролює Україну та використовує її у своїх цілях» (21 кейс). Ми також зафіксували велику кількість фейкових та маніпулятивних повідомлень, спрямованих на дискредитацію представників української влади та військових (21).

Для створення образу «України-терориста» пропагандисти поширили фейк, що Київ готував провокацію, аби зірвати ініціативу ООН щодо відновлення транзиту аміаку трубопроводом Тольятті-Одеса. Йшлося, нібито українські сили збиралися підірвати вибухівку на дахах резервуарів та інфраструктуру з перекачування аміаку, а потім покласти відповідальність за руйнування на російські ракетні удари. Багато фейкових повідомлень було про начебто «терористичні ракетні обстріли ЗСУ» по житлових районах Донбасу, зокрема по центру окупованого Донецька. Польські медіа або пишуть про вже сотні загиблих серед цивільних, або публікують зрежисовані емоційні розповіді місцевих про «страшні українські обстріли». Україну також намагаються вистачити терористом через удари по військових об’єктах на території росії, зокрема у Бєлгороді, вказуючи, ніби вони спрямовані на цивільних. Крім цього, пропагандисти намагаються приписати українській армії «терористичні методи боротьби»: використання населення як «живого щита», блокування виїзду цивільних із міст по нібито організованих росією коридорах, використання заборонених боєприпасів, катування полонених тощо. 

Наратив про «Україну-терориста» тісно переплітається з іншим — нібито Захід керує Україною та використовує її у своїх цілях. Польські медіа писали, що завдяки «західним кураторам» в руках «неонацистів» опинилася дуже точна далекобійна зброя, використання якої створило загрозу руйнування гідротехнічних споруд Каховської ГЕС, що могло призвести до затоплення території Херсонської області. Або що Польща та США стали сторонами війни та допомагають Україні організовувати терористичні атаки на території росії. Але ключове повідомлення у рамках цього наративу — Захід використовує Україну як інструмент у боротьбі з росією, він прагне послабити росію та Китай. А також просто використовує Україну для випробування зброї. 

Найбільше повідомлень, спрямованих на виправдання російської агресії, стосувалися атак рф на українські енергооб’єкти у листопаді та грудні 2022 року. Майже у кожному йшлося, що удари росії — це відповідь на атаку по Кримському мосту. Пропагандисти радо звітували, що обстріляли енергетичні, оборонні, військові та комунікаційні об’єкти по всій Україні. У решті кейсів йшлося, що провину за затягування війни в Україні несе Захід, бо продовжує постачати зброю. 

Угорщина

За грудень у 14 угорських медіа ми зафіксували 190 кейсів дезінформації. Ми розділили їх на 13 наративів, серед них найбільші за кількістю повідомлень такі: «російська агресія виправдана» (53 кейси), «Захід контролює Україну та використовує її у власних цілях» (39 кейсів), «Україна — держава-терорист» (21 кейс). Значну кількість дезінформаційних повідомлень ми виокремили в рамках наративу про те, що українці нібито прагнуть приєднатися до росії (17 кейсів). 

В угорських медіа в листопаді дуже помітно актуалізували наратив, покликаний виправдати агресію проти України. Самі месиджи були універсальними для російських дезінформаційних кампаній. Угорські ЗМІ непропорційно багато цитували фейки путіна та решти кремлівських посадовців про те, що росія мусила напасти на Україну, бо Київ взяв курс на НАТО, а сам Альянс попри обіцянки почав розширення на Схід; що Київ анонсував намір відновити ядерний арсенал; що росія мусила «захищати» псевдореспубліки «днр» та «лнр»; що Франція та Німеччина винні в війні на Донбасі, бо не змусили Київ виконати Мінські домовленості; що росія рятує українців від «геноциду та терору» тощо. 

Примітно, що пропагандисти неодноразово апелюють до теми захисту нацменшин: пишуть, що в Україні не було б війни, якби вона дозволила російській меншині автономію. До цього ж наративу угорські ЗМІ вдаються щодо угорців: мовляв, в Україні жорстоко утискають їхні права. При чому без жодних підстав додають, ніби Україна взагалі здатна «позбавити наших угорських братів і сестер їхнього суверенітету»

Угорські ЗМІ у цей період також активніше просували «вічнозелений» наратив про те, що Україна перебуває під повним контролем Заходу. Зокрема повторювали мантру, що НАТО змушує Київ битися «до останнього українця», продовжуючи війну. А США та західні країни винні в тому, що в Україні досі триває війна, бо постачають зброю.

Ми зафіксували в медіа Угорщини фейки про «український тероризм», які стосувалися нібито атак України по цивільних об’єктах на території росії, на окупованих росіянами українських міст, зокрема багато згадок було про удар по Мелітополю, а також про те, що Україна після «ударів по території Польщі» перейшла до атак на Молдову (писали, що українська зенітна ракета впала у Бричанському районі Молдови). 

Словаччина

У 13 словацьких медіа ми знайшли 144 кейси кремлівської дезінформації. Їх можна розділити на 21 наратив, серед них найбільші за кількістю кейсів — «російська агресія виправдана» (23), «Захід контролює Україну та використовує її у власних цілях» (20), «росія не скоює воєнні злочини в Україні» (16).

При чому кейси дезінформації, спрямовані на виправдання агресії, природно, глибоко переплітаються з наративом про те, що Україна повністю підконтрольна іншим країнам. Наприклад, що єдина мета існування України — протистояння західних країн росії. У словацьких медіа пишуть, що з 2014 року Україна втратила нейтральний статус і стала «антиросійською», але Німеччина та Франція, які мали бути гарантами виконання Мінських угод, недооцінили це, тож несуть відповідальність за «8 років обстрілів Донбасу». Низка словацьких сайтів також поширили маніпуляцію, ніби експрезидент Франції Франсуа Олланд заявив, що Мінські домовленості були лише «фейковою грою трансатлантичного Заходу», щоб дати Києву час озброїтися. Пропагандисти роблять висновок, що оскільки з 2014 і США, і ЄС підштовхували Україну до прискореного вступу до ЄС і НАТО, обоє гравців «прагнули перетворити регіональний конфлікт на глобальний». А США нібито взагалі вже розставляли свої ракети біля українсько-російського кордону. Примітно, що у словацьких медіа поширений термін «проксі-війна Штатів в Україні», яким підміняють російську агресію. 

Як доказ «контролю Заходу» над Україною пропагандисти вказали на план Володимира Зеленського запровадити систему патронату для відновлення України. Це згадали у контексті зустрічі Зеленського з генеральним директором найбільшої у світі інвестиційної компанії BlackRock Ларрі Фінком. План назвали наміром «розпродати Україну по шматочках»: мовляв, система «патронату» дозволить продавати українські території на аукціоні тим, хто заплатить найдорожче. Словацькі медіа також писали про діяльність «транснаціонального військово-промислово-фінансового капіталу» в Україні, що «призводить тільки до вбивств». Начебто під час подій в Україні цей капітал отримав величезні прибутки, які лише погіршують ситуацію: «сприяють збільшенню кількості жертв і збитків, жорстоко спустошують територію».

Для того, щоб вкотре вказати на підпорядкування України Штатам, у словацьких медіа активно поширювали фейк, ніби Вашингтон вирішив змінити лідера «київського режиму» — замінити Зеленського на Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. 

Заперечуючи воєнні злочини російської армії в Україні, пропагандисти намагалися дискредитувати усі заяви міжнародної спільноти. Писали, що Європарламент хибно звинуватив у звірствах росію, бо якраз «українські нацисти» чинили ці злочини за підтримки ЄС та НАТО. І назвали виступ Олени Зеленської під час візиту у Лондон «шизофренічним», бо вона говорила про згвалтування українок російськими солдатами. Намагаючись відкинути воєнні злочини російської армії, пропагандисти звинувачують у них ЗСУ. У грудні словацькі медіа поширили фейк, ніби в Білому домі вагаються постачати касетні боєприпаси в Україну, бо є підвищений ризик, що їх застосовують щодо цивільних. Але водночас Вашингтон начебто підтримує артилерійські обстріли Донбасу. Паралельно дезінформатори запевняють у «доблесності» росіян. У словацьких медіа поширювали фейкове дослідження, яке нібито показало, що російське вторгнення було одним із епізодів із найменшими жертвами серед цивільного населення в історії воєн. 

Чехія

У грудні ми проаналізували 13 чеських медіа, у яких виявили 142 кейси дезінформації. Із них можна виокремити 14 наративів, серед яких найбільше фейкових повідомлень спрямовані на дискредитацію чи висміювання представників української влади (22 кейси), наративи про «підконтрольність України Заходу» (19 кейсів), «нацизм в Україні» (15 кейсів) та звинувачення українських військових у воєнних злочинах (15 кейсів)

За грудень було одразу кілька інфоприводів, які кремлівські дезінформатори не могли лишити поза увагою і не дискредитувати президента України Володимира Зеленського. Дуже активну реакцію викликав візит Зеленського до Білого дому 21 грудня. Чеські медіа вказували, що президент України прибув лише щоб витягнути більше грошей із американської економіки, які натомість могли бути використані для посилення світової стабільності, а не розгортання Третьої світової війни. Пропагандисти вдалися навіть до конспірології: писали, що ціллю Зеленського було створити алібі для демократів, ніби Україна справді отримала виділені США кошти і вони не пішли на фінансування «глибинної держави» (так званого «таємного уряду», який, згідно з багатьма теоріями змов, керує світом). Чеські медіа теж поширили фейк, ніби Штати збираються замінити Зеленського Валерієм Залужним на посаді президента. А також що зустріч Зеленського з гендиректором BlackRock Ларрі Фінком означає, що вони відкривають масштабну схему з відмивання коштів

Від дискредитації особисто Зеленського — до нових і старих фейків про «українських нацистів». Чеські ЗМІ писали, що на прапорі України, який Зеленський приніс у Конгрес США, стояли ініціали «СС». А самого президента вже в Україні постійно супроводжують військові у шоломах з нацистською символікою Третього Рейху. Чеські медіа також повідомили, що президент підписав закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, який «переслідував неонацистів». Цікаво, що чехів намагаються залякати хвилею українських біженців, пишучи, що коли росія окупує Київ,  до них разом із «українською мафією, повіями, масонами, біженцями та військовими» переїдуть і «українські неонацисти». 

Елемент психологічного тиску на чехів пропагандисти намагаються застосувати і пишучи про українських військових як злочинців, які загрожують безпеці Чехії. До прикладу, ми зафіксували повідомлення, ніби українські солдати у Чехії вбивали військових та мирних громадян. Паралельно чеські медіа поширювали фейки про «воєнні злочини» колишніх добровольчих батальйонів. Наприклад, про батальйон «Айдар» писали, що в 2014 році він став центром для «жінок із відхиленнями у психіці», де вчать правильно вбивати «расово нечистих українців». 

Німеччина

У 19 німецьких медіа ми знайшли 122 кейси дезінформації, які об’єднали у 16 наративів. Серед них найбільш популярні — звинувачення української армії у скоєнні воєнних злочинів (42 кейси), дискредитація представників української влади (13 кейсів) та нацизм в Україні (11 кейсів). Також примітно, що в німецьких медіа, порівняно з іншими країнами, активніше поширюють фейки на історичну тематику (10 зафіксованих кейсів). 

У німецьких медіа наратив про те, що українська армія нібито скоює воєнні злочини, просувають через численні фейкові повідомлення про умисні й цілеспрямовані обстріли військових по окупованих росією українських територіях, найбільше — саме Донеччині. Німецькі ЗМІ публікують постановочні сюжети російських пропагандистів, у яких місцеві жителі звинувачують українську армію в тому, що вони спеціально цілилися у їхні будинки, лікарні, дитячі садочки, автобусні зупинки. Або що військові залякували чи вбивали їхніх рідних чи знайомих, не випускали для евакуації тощо. Такий акцент на фейках про «злочини ЗСУ» показує, що кремлівська пропаганда з особливим завзяттям намагається дискредитувати українську армію саме для німецької аудиторії. Примітно, що у деяких повідомленнях вказують на те, що для «злочинів» ЗСУ використовують саме надану західними партнерами зброю, тож можливо, у німецькому суспільстві намагаються сформувати негативне ставлення до поставок будь-якої військової допомоги Україні. 

Разом із цим ми зафіксували у німецьких ЗМІ багато просто дискредитаційних матеріалів про українську армію: її намагаються показати вкрай непрофесійною. Наприклад, у публікаціях йдеться про хаотичну мобілізацію на вулицях Києва та Харкова, коли у військо забирають людей, які нездатні опанувати зброю. Поширений тренд — публікації відео, на яких начебто українські військові звертаються до свого вищого командування і скаржаться на дії командирів, що призвели до масових смертей, чи відсутність у підрозділів зброї і будь-якого забезпечення. 

Щодо історичних фейків, то їх сплеск пов’язаний із тим, що наприкінці листопада німецький Бундестаг визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Кремлівські німецькомовні джерела запустили серії публікацій, у яких за рахунок фальсифікацій документів, свідчень та цифр намагалися переконати аудиторію, що голод виникнув органічно, а не через цілеспрямовану політику геноциду. Показово, що для цього наративу часто використовували прийом фейкового фактчекінгу: під виглядом перевірки фактів насправді просували міфи кремля про «непричетність» до трагедії. 

Італія

За грудень ми виявили 101 кейс дезінформації у 17 італійських медіа. Усі кейси ми розділили на 11 наративів, найбільші з яких — «Захід контролює Україну та використовує її для своїх цілей» (33 кейси), «агресія росії виправдана» (16 кейсів) та «Україна — держава-терорист» (16 кейсів)

В італійських медіа теж писали, що НАТО та США не просто керують Україною, а й самі беруть пряму участь у війні, бо Білий дім заявив про намір «різко посилити» навчання українських військових. Крім того, удари по військових об’єктах на території росії назвали доказом, що НАТО використовує Україну як платформу для нападу на росію. Також ЗМІ Італії непропорційно багато цитували кремлівських посадовців, передаючи їхні заяви, ніби Штати підтримуватимуть бойові дії в Україні щонайменше до 2025 року, а сьогодні військовий потенціал і можливості практично всіх основних країн НАТО уже активно використовуються в Україні. Паралельно в італійських медіа намагалися змалювати невдоволення ЄС тим, що США отримали максимальну вигоду з війни в Україні, а для Європи це опинилося катастрофою через інфляцію та ціни на енергоносії. 

Виправдовуючи агресію росії проти України, дезінформатори вказували, що рф мусила «поглибити кордон з Україною», щоб НАТО не могло прорватися через нього. В італійських медіа писали, ніби Україна готувалася 8 років до війни проти росії, тож рф не лишалося вибору, крім напасти першими, і це повномасштабне вторгнення варто розглядати як «розумний превентивний захід». В італійських медіа теж активно просували думку, що війну в Україні продовжує лише постачання західної зброї, і що постачання військової допомогти з боку Заходу лише легітимізує дії росії в Україні. Звісно, лейтмотив усіх схожих повідомлень — протиставлення «миролюбству» кремля, який начебто постійно пропонує мирні перемовини та прагне консенсусу. 

Пишучи про Україну як «державу-терориста», в італійських медіа згадали кремлівський фейк про те, що Україна готувала провокацію, аби зупинити транзит російського аміаку з Тольятті до Одеси. Іншим «актом тероризму» виставили заяву проросійського колаборанта із Запоріжжя Володимира Рогова. Він сказав, що українські диверсанти підірвали міст на околицях Мелітополя та автівку у центрі самого міста. Пропагандисти писали і про свої невдалі спроби проштовхнути наратив про «Україну-терориста» на міжнародній арені: висловлювали невдоволення, що Радбез ООН не повірив, ніби Україна влаштовує теракти в Донецьку та бомбардує мирне населення. Більшість фейків у рамках цього наративу стосувалися обстрілів окупованого росією Донецька у грудні. 

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний