Propaganda diary: огляд російської дезінформації в європейських медіа в листопаді 2022 року

Propaganda diary: огляд російської дезінформації в європейських медіа в листопаді 2022 року

Photo: ua.depositphotos.com / palinchak
12 Грудня 2022
FacebookTwitterTelegram
2192

У листопаді 2022 року VoxCheck промоніторив  медіа з Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії, Італії, Німеччини та виявив 714 кейсів дезінформації про Україну. Найбільше кейсів дезінформації ми виявили в німецьких (155), польських (152) та чеських (118) медіа. Найактивніше в листопаді в європейських медіа просували кремлівські наративи про повний контроль Заходу над Україною, «воєнні злочини та теракти» України та про виправданість російської агресії.

VoxCheck моніторить ЗМІ в країнах Європи (Німеччині, Італії, Чехії, Словаччині, Польщі та Угорщині) та аналізує дезінформаційні наративи про Україну, які поширюють ці медіа. Здебільшого виявлені фейки та маніпуляції співзвучні з головними наративами російських дезінформаційних кампаній. Щомісяця команда VoxCheck публікує звіт про результати моніторингу. Усі дезінформаційні повідомлення, згруповані у наративи, їхні спростування відображатимуться на вебсайті бази даних «Propaganda diary».

Польща

Під час моніторингу 9 польських ЗМІ ми виявили 152 кейси дезінформації, які згрупували в 21 наратив. Найбільше кейсів потрапили до наративів про українських біженців (22 кейси), виправданість агресії рф (20 кейсів), контроль Заходу над Україною (18 кейсів).

Образ українських біженців, який намагаються сконструювати у фейкових повідомленнях, — це невдячні, неввічливі, агресивні, високомірні люди, які зловживають добротою польського та інших народів ЄС. Вони не шукають роботу, живуть лише за рахунок соціальної та гуманітарної допомоги, поширюють нацистську ідеологію в Європі, скоюють злочини (вбивства, крадіжки), вимагають від європейців розмовляти українською. Фейкомети кажуть, нібито тепер у Польщі український інтерес переважає над польським інтересом, а польський уряд зробив для українців за 4 тижні більше, ніж для самих поляків за останні 7 років. Кажуть, через це польський та український народи ніколи не зможуть стати по-справжньому «братськими».

«Антидемократичний режим» у Києві, підтримка нацистів із боку США, розширення НАТО у Східній Європі, порушення прав жителів Донбасу, особливо російськомовних, — усе це, за словами польських дезінформаційних медіа, довело необхідність втручання росії у внутрішні справи України та порушення її територіальної цілісності. Крім того, діїї росії назвали гуманітарною інтервенцією — виправданим застосуванням сили заради мінімізації жертв серед цивільних. 

У наративі про контроль Заходу над Україною медіа «плуталися у показах»: якщо деякі з них називали Велику Британію головним «куратором» України, то інші вважали таким керівником США. Водночас вони єдині у формуванні цілей західних політиків в України: використати українців як «гарматне м’ясо» для послаблення росії та переконати українське керівництво відмовитися від мирного вирішення конфлікту. Також ЗМІ вирвали з контексту цитату генерального секретаря НАТО Столтенберга про тренування українських військових із 2015 року та заявили, що альянс готувався до протистояння з росією щонайменше 7 років.

Унікальними для польського інфопростору є два наративи — «Польща планує окупувати Україну» (6 кейсів) та «Поляків дискримінують в Україні» (2 кейси). У першому випадку йдеться про те, що правляча верхівка Польщі давно планує різні форми захоплення всієї України або принаймні її західних областей, а в другому — про порушення релігійних, культурних, політичних прав польських громадян на території України.

Словаччина

У результаті моніторингу 9 медіа у Словаччині ми знайшли 118 кейсів дезінформації, що можна згрупувати у 16 наративів. Найбільш масовими виявились наративи про дискредитацію представників української влади (17 кейсів), тотальний контроль Заходу над Україною (17 кейсів) та «неминучий» програш України у війні з росією (15 кейсів). 

Головним об’єктом дискредитації серед українських політиків в європейських медіа став президент України Володимир Зеленський.  Намагаючись знизити серйозність його сприйняття, висміяти його, автор статей називали президента клоуном, комедійним актором у ролі президента, божевільним, розпалювачем війни, диктатороммаріонеткою Заходу. Також у ЗМІ писали, що він проводить антинародну політику: продовжує війну з Росією, хоча українське населення хотіло би мирно вирішити конфлікт із росією. Тим часом у США нібито вгасає інтерес як до Зеленського, так і України загалом, а американська адміністрація принижує президента, коли той робить які-небудь кроки без консультацій із Вашингтоном. 

Крім Зеленського, в медіа дискредитували Кирила Буданова, голову Головного управління розвідки, — його назвали колишнім злочинцем. А про Олену Зеленську, першу леді, сказали, що вона презирливо ставиться до населення, оскільки вважає, що українці готові терпіти труднощі заради європейського майбутнього.

У рамках наративу про контроль Заходу над Україною словацькі медіа поширювали як старі, так і нові фейки. Зокрема, серед старих фейків згадували Революції Гідності 2014, унаслідок якої, за словами пропагандистів, Україна стала колонією, розхідним матеріалом для Європи та США. Під тиском Заходу Україна начебто здійснювала репресії проти політичної опозиції всередині країни та відмовлялася виконувати Мінські домовленості для врегулювання війни на Донбасі. Нові фейки прямо стосувалися періоду повномасштабного вторгнення рф у 2022 році. Україна в цьому наративі виступає інструментом США, які не зацікавлені в завершенні війни, для послаблення Європи, Росії та збільшення прибутків американського військового-промислового комплексу. Згодом Україна, кажуть фейкороби, має перетворитися на «другий Афганістан» для США.

На початку листопада неминучу поразку України у війні в медіа обговорювали в контексті битви за Херсон. ЗМІ писали, що Україні не вистачає ні людей, ні зброї для деокупації Херсонської області. Уже після відступу російських військ із Херсона медіа трохи скоригували наратив: втеча рф не вважалася поразкою, і росія все ще у змозі досягти стратегічних цілей у війні, адже українська держава не протримається більше 2 наступних місяців. Крім того, медіа наголошували на неефективності західних ППО, що не здатні протидіяти російських ракетним ударам, та втоми населення від війни, що невдовзі призведе до повстання проти української влади.

У листопаді продовжили поширювати наратив «Україна має піти на компроміс із росією» (7 кейсів): у ЗМІ з такою ж наполегливістю кажуть, що лише прямі мирні переговори з росією (у деяких випадках прямо пишуть про необхідність капітуляції України) врятують країну від повного краху на полі бою та в тилу.

Угорщина

Ми промоніторили 11 угорських видань, знайшли 104 кейси дезінформації та розподілили їх між 18 наративами. Найбільш поширеними виявилися наративи про контроль України Заходом (18 кейсів), звинувачення України в тероризмі (16 кейсів), звинувачення України у створення європейської та світової кризи (15 кейсів) та виправданість російської агресії (14 кейсів)

Теорії змови залишаються основою наративу про контроль Заходу Україною. Так, угорські медіа писали в листопаді, що російсько-українська війна — це лише маленька частина великої гри Заходу. Крім війни в Європі, Захід нібито активно провокує зіткнення між КНР та Тайванем, а також сприяє продовольчій та енергетичній кризі у світі. Україні в цій історії позбавлена суб’єктності. ЗМІ навіть цитували голову уряду Віктора Орбана, який стверджував, що майбутні мирні перемовини відбудуться між Москвою та Вашингтоном, а не між Москвою та Києвом.

«Терористичну сутність» України намагалися доводити кількома тезами. По-перше, «намірами» українських військових підірвати Каховську ГЕС в Херсонській області, що призведе до численних жертв серед мирно населення. По-друге, в медіа повторювали заяви рф, що ЗСУ тероризують населення окупованих територій, постійно обстрілюючи цивільні об’єкти.

Звинувачуючи Україну в організації європейської та світової кризи, автори матеріалів наголошували, що антиросійські санкції шкодять Європі більше, ніж росії, та жодним чином не прискорюють завершення війни. На їхню думку, не лише санкції є деструктивними, але й економічна, військова допомогу, які передають Україні. Наприклад, США замість підтримки України могли би виділити додаткові ресурси для вирішення власних проблем.

Для виправдання російської агресії в угорських медіа використовували кілька фейків: постійне пригнічення національних меншин в Україні, зокрема російської меншини, демонстративне просування НАТО в Україні, плани України по відновленню ядерної зброї, невиконання Мінських домовленостей із боку України.

Ще один поширений наратив про українців, які хочуть приєднатися до росії (7 кейсів), зводився до повторення фейків про «чесне волевиявлення» на російських псевдореферендумах в Криму в 2014 році та в Запорізькій, Херсонській, Донецькій, Луганській областях у 2022 році.

Чехія

У рамках моніторингу 13 чеських медіа за листопад ми виявили 118 кейсів російської дезінформації. Найбільше повідомлень ми виділили у рамках наративів про те, що нацизм є поширеною ідеологією в Україні (21 кейс), агресія росії є виправданою (20 кейсів), росія не здійснює воєнні злочини в Україні (14 кейсів) та про дискредитацію української влади (14 кейсів).

Просування нацистської ідеології в Україні обгрунтовували кількома фейками: і інформаційними вкидами про наявність нацистських символів на формі солдатів ЗСУ, і повторенням давно вже спростованих тверджень про «нацистську сутність» полку «Азов», й історичними міфами про вирішальну роль нацистів у політичних подіях України з 2014 року. Також в медіа зазначили, що США давно активно підтримують нацистів та будь-яких інших радикалів, тож підтримка нацизму в Україні — не нова практика для американців. Приклад «єднання США з нацистами» — відмова України та США голосувати проти російського проєкту резолюції ООН про боротьбу з нацизмом.

Наратив про нацизм тісно пов’язаний із наступним масовим наративом про виправданість агресії рф. Так, в одній із публікацій прямо стверджували, що росія як спадкоємниця СРСР має право та обов’язок боротися з неонацизмом. Крім того, у фейках поширюють думку, що росія лише хотіла дотримуватися Мінських домовленостей та стримати розширення НАТО в Європі. Тоді як США «тримали в полоні» мирних українців, а українська влада сприймала миролюбність росії як слабкість і готувалась напасти першою. Таким чином, у росії начебто не залишилося вибору, крім вторгнення.

Воєнні злочини росії намагаються замовчувати в медіа і натомість розповідають про вигадані злочини ЗСУ — ніби ті катують та вбивають російських полонених. А українські міста, за їхніми словами, обстрілює не росія, а самі ж українські військові за допомогою ракет ППО.

Для дискредитації влади фейкороби обрали двох головних представників військово-політичного керівництва — президента Зеленського та головнокомандувача ЗСУ Залужного. Першого звинуватили в постійній брехні, наркоманії, клоунаді та нацизмі. А другого — у корупції та зловживанні владою.

Поширеним також був наратив із історичними фейками (6 кейсів). Наприклад, в одном з кейсів заперечували єдність України, називали її штучною державою, що складається з трьох окремих історичних частин. В інших кейсах відкрито заявляли, що Україна завжди була частиною росії, та повторювали заяви російських політиків, що Києві «був і є російським містом».

Німеччина

Під час моніторингу 19 німецьких медіа ми виявили 155 кейсів дезінформації та 19 наративів, які відповідають цим кейсам. Найбільше кейсів було про те, що українська армія нібито здійснює воєнні злочини (47 кейсів), про дискредитацію представників української влади (14 кейсів), наратив про нацизм в Україні (13 кейсів).

Найчастіше про «воєнні злочини України» пропагандистські ЗМІ згадують у контексті обстрілів тимчасово окупованих територій України. Наприклад, обстрілів окупованої Донецької області, під час яких гинуть цивільні, в чому звинувачують виключно українських військових. Також ЗСУ призначають головними винуватцями за обстріл переправ для цивільних у Херсонській області, що заважає мирним жителям безпечно евакуюватися із зони бойових дій. Нелюдські умови, катування в полоні, самосуди над колаборантами — всі ці злочини теж намагаються приписати українських солдатам.

Представників України дискредитують та висміюють за їхнє бажання воювати «до останнього українця» — про це нібито свідчить указ Зеленського про відмову переговорів із президентом росії. Ба більше, у ЗМІ стверджують, що Україна перешкоджає боротьбі з голодом, блокуючи експорт російських добрив для вразливих країн. А образ української держави на міжнародній арені є хибним — насправді, якщо вірити дезінформації з деяких німецьких медіа, Україна потерпає від корупції та порушує демократичні принципи.

Проте не лише представників вищого керівництва згадують у дезінформаційних повідомленнях — про діяльність звичайних українських військових теж поширюють фейки (12 кейсів). У статтях пишуть, що українські командири зневажають своїх підлеглих, вводять їх в оману та змушують іти в наступ проти значно сильнішого противника. Також унаслідок поганого забезпечення солдати залишаються без їжі та води протягом кількох днів. 

Для звинувачення України в поширенні нацизму автори матеріалів використовують кілька фейків. По-перше, «український режим» нібито вже не перший рік поширює расову ненависть, русофобію серед своїх громадян, зокрема у навчальних закладах. А в дитячих таборах школярів навіть вчать вбивати росіян, яких  називають «недолюдьми». По-друге, у медіа дискредитують відомий український лозунг «Слава Україні! Героям слава!», називаючи його нацистським. По-третє, символіка «Азову» та інших українських військових підрозділів, мовляв, є «достовірним» доказом нацистської ідеології у військах.

У німецьких ЗМІ також згадали недавню подію — падіння ракети на території Польщі після російського ракетного обстрілу. Автори фейкіа переконані, що Україна навмисно завдала удару по території країни НАТО (5 кейсів). Це нібито потрібно було Україні для того, щоб збільшити військову допомогу Заходу та змусити його воювати проти росії.

Італія

Під час моніторингу 23 італійських медіа в листопаді ми виявили 67 кейсів дезінформації, які відповідали 12 наративам. Найбільшу кількість дезінформаційних кейсів (21) ми зафіксували у рамках наративу про те, що Україна — це «держава-терорист», про контроль Заходу над Україною (14 кейсів) та про воєнні злочини рф (6 кейсів).

Обстріли «мирного Донбасу» західною зброєю — це, на думку італійських проросійських медіа, черговий доказ терористичних методів України. Також у перелік «терактів України» зараховують обстріли Каховської ГЕС, до яких нібито причетні ЗСУ. Наратив про тероризм тісно пов’язаний із фейками про контроль Заходу над Україною: наприклад, в одному з кейсів розповідали про те, як британські військові тренують українців, щоб ті могли здійснювати більш ефективні теракти.

У рамках наративу про західний контроль над Україною італійські ЗМІ повторювали тезу представників рф, що «насправді» російські військові воюють не з українцями, а з усією військовою машиною НАТО. Проте не всі країни НАТО отримають однакові переваги від підтримки України: у фейках часто згадують, що продовження війни насамперед відбувається в інтересах США, а не ЄС. Причому бажання США посилити України обернеться для неї невдачею: проросійські спікери, навпаки, прогнозують посилення військової міці росії після завершення війни.

Для захисту росії від звинувачень у скоєнні воєнних злочинів деякі італійські медіа процитували кремлівського спікера Дмитра Пєскова, що росія не завдає ударів по цивільних об’єктах в Україні. А ті мирні об’єкти, які постраждали від руйнувань, — це насправді наслідки застосування ракет української системи ППО. Ще одним звинуваченням у бік України стала теза про постійні порушення прав російських військовополонених.

Не забули в італійському просторі й поширити наративи про небезпечні біолабораторії в Україні (5 кейсів) та погрози України влаштувати ядерну катастрофу на ЗАЕС (5 кейсів). Обидва наративи використовуються росією для звинувачення України у застосування зброї масового враження (біологічної та ядерної відповідно).

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний