Прямі іноземні інвестиції (тобто вкладення в українські підприємства) показують, наскільки іноземні інвестори впевнені в тому, що вони зможуть отримати прибуток від своїх інвестицій. На це впливає, по-перше правова система держави – тобто інвестори хочуть бути впевнені, що активи та прибутки у них не відберуть, і, по-друге, перспективи розвитку економіки.
На першому графіку видно, що великі обсяги інвестицій надходили до України в 2005-2008 роках, під час світового економічного буму. Після спаду 2009 року їхній обсяг відновився, але, звісно, початок війни у 2014 році був значним ударом по впевненості інвесторів. Втім, минулого року вдалося залучити понад 6,5 млрд дол. (цілком можливо, що якби судова реформа була завершена, цей обсяг був би вищим).
Дані: НБУ
У 2005-2008 роках значні інвестиції надходили до українського банківського сектору - саме тоді іноземці активно купували українські банки. У 2015-2016 роках їм довелося докапіталізовувати свої банки. Без цього обсяг ПІІ був би набагато нижчим.
Дані: НБУ
Якщо подивитися на географічну структуру ПІІ, можна помітити, що значні обсяги інвестицій надходять із таких країн як Кіпр чи Британські Віргінські острови. З великою імовірністю це українські гроші, які свого часу були виведені в офшори. Кілька років тому НБУ розрахував обсяги таких інвестицій (round tripping). Вони представлені на третьому графіку.
На ньому видно, що round-tripping у банківському секторі значно нижчий, ніж в інших секторах економіки. А в 2014-2015 роках спостерігалося чисте виведення інвестицій українськими інвесторами.
Дані: НБУ. З 2015 року розрахунки здійснювались за інструментами участі в капіталі без урахування реінвестування доходів
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
