Приватизація, перехід до ринкової економіки, реформа банківської системи, децентралізація та розвиток бізнесу стали головними реформами часів незалежності України, на думку експертів проєкту «Індекс реформ». Ми опитали експертів напередодні річниці відновлення незалежності нашої держави, аби підкреслити та оцінити вагомі державотворчі здобутки останніх 32 років.
Більшість експертів у свої відповідях згадували приватизацію як найважливішу реформу.
«Ми перейшли від 100% держави в економіці до обмеження її ролі та провідної ролі приватних підприємців», — пояснив свій вибір Дмитро Яблоновський, незалежний консультант із корпоративного управління.
«Приватизація в широкому сенсі, включно з квартирами, землею, малою приватизацією тощо, докорінно змінила відносини власності в Україні і зробила неможливим повернення комуністів. Але права власності залишаються неповними доки доля підприємств та підприємців залежить від дискреції чиновників. Стосовно великих підприємств це було значною мірою подолано із запровадженням жорстких бюджетних обмежень (уряд Ющенка-Тимошенко), проте вони залишаються значною мірою олигархізованими, тобто на зростання це вплинуло, але не на політекономіку», — прокоментував Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна.
Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, зазначив, що очищення банківського сектору було болючим, але дозволило банківській системі вийти на якісно новий рівень та витримати 2022 рік.
«Комплексна реформа фінансового сектору, що триває з 2015 року, вже має підтвердження ефективності — попри повномасштабну війну, в Україні збережено фінансову стабільність, безперебійно та повноцінно працює банківська система», — каже Олена Коробкова, голова правління «Ліга банків України».
Ілона Сологуб, наукова редакторка «Вокс Україна», зазначила: «Якби була нормально проведена судова реформа, я б назвала її, бо це основа. Але з 1991 року найважливішим було створити клас власників, на основі чого вже можна розвивати інші економічні відносини. А банки — це кровоносна система економіки, тому їхнє нормальне функціонування також дуже важливе».
Попри те, що судова реформа належно не відбулася, експерти згадували її як таку, де були відчутні зрушення, разом із антикорупційною реформою. Крім того, позитивні відгуки має реформа держзакупівель та зокрема запуск системи Prozorro, запровадження е-декларування для держслужбовців, реформа децентралізації.
Децентралізація суттєво вплинула на стійкість України в умовах повномасштабної війни, відіграла певну роль для “дорослішання” населення (хоча, звісно, це довгий шлях)», — зауважив Дмитро Яровий, викладач Київської школи економіки.
Серед інших часто названих реформ: запровадження безвізу з ЄС, земельна та медична реформи.
«Угода про асоціацію та отримання безвізового режиму з ЄС — це порядок денний реформ на 10 років для лібералізації економіки та інтеграції в єдиний європейський ринок та європейський суспільний і культурний простір, остаточний розворот геополітичного курсу та зменшення економічної та політичної залежності від рф», — наголосила Світлана Таран, керівниця Центру аналітики міжнародної торгівлі Trade+ КШЕ.
На думку Ярослава Кудлацького, незалежного експерта, медична реформа — одна з небагатьох, яка створила конкуренцію за пацієнта, привела до підвищення якості обслуговування та напряму змінила механізм впливу держави на кількісні та якісні індикатори, як-от кількість смертей, зменшення захворюваності та багато інших, через запровадження механізму оплати за послугу.
«Безвізовий режим дає кожному громадянину можливість відчути те, що він є частиною європейської спільноти. З іншого боку, це визнання ЄС того, що Україна рухається правильним шляхом, реформи здійснюються, основні права та свободи громадян дотримуються», — прокоментував Олег Іванов, аналітик «Вокс Україна» .
«За 32 роки незалежності ми зробили по-справжньому багато. Це показує розмаїття згаданих експертами реформ. Головне, на мою думку, це те, що ми змогли здобути справжній суверенітет, приймаємо власні рішення та злізли з “енергетичної голки” росії. Але з рухом вперед відкриваються і нові рівні складності. Зараз перед Україною стоїть амбіційна мета стати повноцінним членом ЄС та НАТО, а для цього нам треба довести до кінця судову реформу, реформу антикорупційних та правоохоронних органів, щоб забезпечити верховенство права, розвиток підприємництва і, як наслідок, добробут кожного українця», — підсумувала Ксенія Алеканкіна, керівниця проєкту «Індекс реформ» («Вокс Україна»).
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
