Мінфін анонсував чотири нових напрямки реформи державної фіскальної служби.
Перший – розвиток загальної функціональної системи. Планується збільшити кількість операцій, які громадяни зможуть робити в системі самостійно, поліпшити зв’язок та інтеграцію між центральним та місцевими представництвами ДФС.
Другий – трансформація функції перевірок. В планах скоротити час на проведення перевірок, спростити процес відбору платників для аудиту та інше.
Третій напрямок стосується підвищення ефективності збору податків. Серед іншого, передбачається переглянути підхід до виявлення правопорушників.
Четвертий має на меті поліпшення системи управління персоналом, підвищення профпідготовки та покращення мотивації, у тому числі через зміну системи грошової та негрошової мотивації.
В ході реформи планується використати досвід міжнародної консалтингової компанії McKinsey у сфері оподаткування.
Залучення McKinsey безумовно покращить якість процесу, але, на жаль, не гарантує результат.
На сьогодні є багато факторів, які працюють проти реформи фіскальної служби.
По-перше, реформу ДФС планують робити в дев’яте з 2014 року. Її обіцяли прем’єри Арсеній Яценюк та Володимир Гройсман, міністри фінансів Наталія Яресько та Олександр Данилюк, усі три керівники ДФС (Ігор Білоус, Роман Насіров, та в.о. керівника Мирослав Продан). В таких умовах жодна організація не може успішно працювати та модернізуватися.
По-друге, знову ж таки до реалізації реформи передбачається залучення експатів. Звісно, вони дадуть певні рекомендації, але на практиці ефективність іноземців досить сумнівна, тому що вони не обізнані з національними особливостями та внутрішніми проблемами фіскальної служби. А навіть якщо ці рекомендації будуть хорошими, то є великий ризик, що через внутрішній саботаж та політичні домовленості службу не вдасться реформувати якісно та швидко.
На сьогодні ДФС опинилась на перехресті політичних інтересів.
Завдання прем’єра – втримати на посту керівника Мирослава Продана та зберегти важелі управління держслужбою.
Завдання міністра фінансів Олександра Данилюка – уникнути відставки та підтримувати свій статус міністра-реформатора. В свою чергу політичне протистояння між Данилюком та головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною здатне суттєво знизити коефіцієнт успішності реформи, або ж навіть обнулити його.
Ще один важливий момент: запропонованою Мінфіном концепцією не передбачена реорганізація податкової міліції і вирішення на законодавчому рівні проблеми з її законністю. Це одна з ознак поверховості задекларованих реформаторських підходів щодо ДФС.
На сьогодні повноважень профільних органів виконавчої влади у сфері адміністрування достатньо для того, щоб провести якісні зміни в роботі фіскальної служби. Для того щоб реформувати ДФС не обов’язково вносити чергову порцію змін у законодавство. Але чомусь ці повноваження не використовуються на повну, а в деяких випадках – не використовуються взагалі.
