Захист економічної конкуренції відіграє важливу роль у розвитку економіки та створенні сприятливого середовища для підприємництва та інвестицій. Майже три роки тому уряд України розпочав реформу законодавства про захист економічної конкуренції і роботу Антимонопольного комітету України (АМКУ), і на сьогодні залишився лише підпис Президента, аби втілити перший етап реформи – посилення повноважень АМКУ – у життя. Однак, залишається відкритим питання, чи готові ми до такого злету АМКУ, чи не стане це додатковим джерелом тиску на бізнес та можливістю для зловживань владою.
На початку серпня відповідно до умов Угоди про Асоціацію з ЄС (статті 256) та Меморандумів з МВФ (2020 і 2021 років) парламент ухвалив Закон про вдосконалення діяльності АМКУ (Проект №5431), спрямований на підвищення інституційної спроможності АМКУ. На початку цього року ми аналізували основні положення цього проекту, і вказали на декілька основних проблем, які, на жаль, не вирішені в редакції, підписаній Головою ВРУ.
- Політична залежність АМКУ. Відповідно до Конституції Голову АМКУ призначає та звільняє Верховна Рада за поданням Прем’єр-міністра. За чинним Законом про АМКУ Президент за згодою парламенту призначає та звільняє Голову АМКУ, за поданням прем’єр-міністра призначає його заступників і уповноважених, а звільняє їх самостійно. Така процедура створює залежність АМКУ від Президента, тоді як цей орган має бути незалежним від політиків. Проект 5431 не передбачає вирішення цієї суперечності, хоча до другого читання народні депутати подавали пропозиції про узгодження процедури призначення голови з Основним Законом і запровадження конкурсного відбору на посаду голови АМКУ. Ці поправки не були враховані, тому залежність АМКУ від Президента залишається. До речі, відповідно до Меморандуму з МВФ 2023 року, Україна взяла на себе зобов’язання до кінця грудня подати до парламенту новий законопроект, який забезпечить інституційну незалежність АМКУ, вдосконалить процедури призначення ключових посадових осіб, а також посилить його виконавчі повноваження.
На розгляді у парламенті знаходиться низка законопроектів (№2730, №2151, №3779, №4122), спрямованих на забезпечення політичної незалежності АМКУ, про які ми детальніше писали раніше. За логікою реформи забезпечення незалежності АМКУ має передувати розширенню його повноважень.
- Розширення повноважень АМКУ. Проект наділяє АМКУ функціями правоохоронних та навіть судових органів. Зокрема направивши клопотання до Господарського суду і отримавши позитивне рішення (дозвіл), АМКУ отримує право на «проведення перевірки суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, доступ до приміщень, інших володінь і місць зберігання інформації, проведення огляду, опломбування (опечатування), накладення арешту на майно та вилучення майна тощо». Позитивним уточненням у Проекті є те, що види, обсяги і строки опломбовування, накладення арешту та вилучення майна встановлюються рішенням Господарського суду в кожному конкретному випадку. Також проектом передбачено, що рішення АМКУ отримають статус правозастосовних виконавчих документів (що передбачено у програмах з МВФ). Водночас у законопроекті не прописані процедури зняття арешту, повернення вилученого майна або штрафів, відповідальності представників органів АМКУ.
- Повноваження АМКУ в доступі і отриманні інформації. Відповідно до норм ЄС (Директива 2019/1 та Директива № 1/2003, якими передбачені повноваження органів з питань конкуренції) у запиті про надання інформації Орган з питань конкуренції повинен зазначити правову підставу та ціль запиту, визначити, надання якої інформації вимагається, та встановити термін надання інформації, а також види покарання за надання неточної або такої інформації, що вводить в оману. Таке обґрунтування з боку АМКУ не передбачене в Проекті, що практично передбачає можливість АМКУ отримати і обов’язок суб’єкта господарювання надати будь-яку інформацію, що стосується роботи останнього.
- Право АМКУ у вибірковості розгляду справ. Ще однією проблемою, яка залишилась в ухваленому законопроекті 5431, є надання права АМКУ не здійснювати розгляд заяви про порушення законодавства у сфері економічної конкуренції, якщо особа, яка подала заяву, не доведе, що дії чи бездіяльність з ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції мали або мають безпосередній та негативний вплив на її права та/або діяльність. Тобто фактично обов’язок захищати конкуренцію пропонується перекласти з АМКУ на суб’єктів ринку. А також скасовується право третіх осіб (наприклад, громадських організацій) подавати до АМКУ заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Підсумки
Ухвалення законопроекту 5431 є важливою частиною реформи АМКУ. Надані Проектом повноваження посилять інституційну спроможність АМКУ у виконанні своїх функції. Однак, аби реформа законодавства про захист економічної конкуренції йшла послідовно, не створюючи додаткові ризики через розширення повноважень АМКУ, до набрання ним чинності має бути ухвалений закон про інституційну (політичну) незалежність АМКУ. Лише після приведення процедури призначення і звільнення Голови АМКУ у відповідність до Конституції та запровадження відкритих конкурсів на посаду Голови та державних уповноважених АМКУ за участю громадськості варто впроваджувати розширення повноважень АМКУ.
За підтримки
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
